Самолюков Володимир Валентинович
Самолюков Володимир Валентинович
Народився 1969 року у нашому місті, проживав у Кременчуці, мав сина, закінчив загальноосвітню школу №28, навчався в училищі №26. «Був призваний на військову службу по мобілізації 10 липня 2023 року. Займав посаду стрільця піхотної роти.
«Став до лав Збройних сил України, хоробро виконував свої службові обов'язки, був експертом та професіоналом своєї справи», - розповів військовий із позивним «Лиман».
З 2000 року мешкав у Решетилівській громаді.
«Сьогодні приїхала численна кількість людей, які його знали, які з ним жили разом в одному селі, працювали, спілкувалися. Він з'явився в нашому селі в 2000 році, почав працювати там, у місцевому господарстві. Працював він у багатьох місцях у «Агротехсервісі» (в будівельній бригаді, і простим робочим працював, робив на крупорізці у місцевого фермера. Усі про нього відгукувалися як про дуже працьовитого чоловіка - що він мав, знаєте, таку багатирську силу, коли люди брали і носили по мішку, а він два мішки брав і ніс».
Потім він працював на цегельному заводі, років п'ять. Він у мене працював декілька місяців по благоустрою, згодом у місцевій школі.
«Я можу сказати про нього одне: це був роботящий чоловік, нічого не цурався. Скільки його не запрошували по селу допомогти, він завжди допомагав», - згадував староста Потічанського старостинського округу Решетилівської громади Віталій Мищенко.
Додав, що Володимир завжди був усміхнений, гарно відгукувався до людей. А те, що трапилося – величезна втрата для громади.
«Разом мешкали в одному селі, дуже давно з ним спілкувалися і допомагали один одному. Це була дуже хороша людина, завжди ні в чому не відмовляв, а допомагав. Володимир назавжди залишиться у наших серцях», - сказав його товариш Юрій.
Як було повідомлено, після важких поранень, отриманих в результаті бойових дій поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області, Захисник помер у Київській міській клінічній лікарні 1 березня цього року.
Ми всі сумуємо висловлюємо повагу, честь і пошану цій людині, яка, не вагаючись, пішла захищати нас усіх, нашу державу-Україну від цього агресора. Вічна пам'ять, вічна слава українському воїну-Захиснику.
(Опрацьовано учителем Лук’яненко Т.В.)