Мараховка Сергій Станіславович народився у 1990 році, усе життя прожив у Кременчуці, навчався в гімназії №28 та закінчив Східноєвропейський університет економіки та менеджменту. Працював водієм у ТОВ «Волошкове поле», а у військовій частині обіймав посаду командира екіпажу безпілотних літальних комплексів.
"Навчався в Кременчуцькій гімназії №28, закінчив Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, працював водієм ТОВ "Волошкове поле", у військовій частині займав посаду командир екіпажу безпілотних літальних комплексів. Загинув 18 жовтня 2025 року виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Покровського району Донецької області", - розповів військовослужбовець із позивним "Лиман".
Він залишив рідних і друзів, які зібралися разом із колегами та громадою, щоб попрощатися із захисником.
Колеги та друзі Сергія згадують його як веселого, доброго і надійного працівника.
«Веселий і хороший хлопець. Добрий, відзивчивий», - говорили вони крізь сльози.
До ТОВ "Волошкове поле" Сергій працював у ТОВ "Керама" понад десять років.
За словами колеги Бориса Павловича, починав Сергій з вантажника у 17 років, а з часом почав працювати водієм. За час спільної роботи він проявив себе як відповідальна і працьовита людина, готова завжди допомогти колегам. Сергій добре знав свою справу, швидко й чітко виконував завдання, часто підміняв інших працівників, якщо це було потрібно.
Навіть після переходу на нове місце роботи він залишався у дружніх стосунках із колегами, часто зустрічався з ними і підтримував зв’язок.
У вільний час Сергій любив риболовлю, полювання та активний відпочинок на природі. Його колеги згадують його як «золоту людину», на яку завжди можна було покластися.
«Золота людина. Завжди, що треба, він допоможе. Так. Завжди. Підвезти, привезти — все що завгодно», - розповідає колега.
Сергій залишив глибокий слід у серцях тих, хто його знав, як колег, так і друзів. Його пам’ять просякнута відданістю, працьовитістю та добротою, які залишаться з тими, хто мав щастя працювати та спілкуватися з ним. У нього залишилися мати, батько та син.
Відспівування відбулося у Свято-Миколаївському соборі, де дзвони лунали так, ніби розділяли біль кожного, хто його знав. Похований Сергій на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань захисників України. Його пам’ять житиме у серцях рідних, друзів та всіх, хто мав щастя знати Сергія.
Світла пам'ять!