Базовий елемент самосвідомості людини, усвідомлення своєї неповторності, необхідності цінувати себе, а також аналізувати себе з боку. Гідність не може бути успадкованою чи вродженою рисою характеру, вона є цінністю, яка напрацьовується та формується, зокрема й через певні суперечливі ситуації, коли зачіпаються моральні підвалини особистості. 

Рівність можливостей та у доступі до можливостей. Всі люди мають однакові, зокрема й гарантовані державою право на освіту, вихідні можливості для реалізації себе. Якщо ж можливості не є рівними, то це створює умови для загального незадоволення і провокує втрату іншої цінності – суспільної довіри. 

Формування довірчих стосунків між учасниками освітнього процесу є цінним само по собі, адже, незважаючи на природний ризик розчаруватися у певній людині, атмосфера довіри гарантує учасникам освітнього процесу неодмінний внутрішній розвиток, без якого будувати у майбутньому відкриті стосунки з іншими людьми є немислимим. 

Турбота має бути діяльнісною, вона передбачає уміння не лише співчувати, але й співпереживати людині, тобто активними діями або принаймні активним слуханням включатися у життя людини 

Академічна доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень 

Важливо, щоб учасники освітнього процесу не лише при оцінюванні результатів навчання, але навіть у повсякденному житті бачили у дорослих учасників освітнього процесу прагнення до збалансованого та мирного суспільства. 

Відчуття гордості за надбання національної культури, мови, історії, традицій – шанобливе ставлення до культурних здобутків народу, його історичних досягнень, пам’яті про осіб, що полягли за його незалежність та самобутність; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави 

З метою досягнення загального блага усім учасникам освітнього процесу свободу слід розглядати крізь призму відповідальності, поваги до закону, норм поведінки. Зміст свободи за суттю обмежується дисципліною та готовністю відповідати перед суспільством, які мудра людина у собі виховує, щоб дійсно відчувати себе вільною від своїх усвідомлених чи неусвідомлених залежностей. 

Через розуміння того, що наша поведінка тією чи іншою мірою здатна впливати на світогляд та поведінку інших, лідеру притаманне внутрішнє спонукання своїм прикладом показувати іншим людям необхідність віри у себе, у власний життєвий шлях 

Розуміння необхідності шанобливого ставлення до інших людей, зокрема представників інших етнічних, національних, релігійних, расових груп, соціальних верств населення, а також їхніх поглядів, особливостей та звичаїв; 

Створення можливостей для утвердження та розвитку надбань різних культур, підвищення мультикультурної освіченості учасників освітнього процесу 

Усвідомлення необхідності співставляти свої рішення та вчинки із вірогідністю створення загроз для довкілля, робити свій вибір на користь природи як вищої цінності для суспільства та умови безпечного майбутнього. Екологічно-етична цінність виховує не лише шанобливе ставлення до природи, але й розуміння інших суспільних цінностей – свободи, соціальної відповідальності, гідності, толерантності тощо 

Дотримання особою вимог обґрунтованих соціальних норм, що вважаються загально виправданими та сприяють ефективній взаємодії членів суспільства й забезпеченню його сталого розвитку;