Інклюзивне навчання

Інклюзивне навчання (англ. inclusive education) — навчання учнів або студентів із особливими потребами шляхом залучення їх до загального освітнього середовища за місцем їхнього проживання. Інклюзивне навчання розглядається як альтернатива інтернатній системі (коли дітей з особливими потребами утримують та навчають окремо від інших дітей) та навчанню вдома.

Концепції інклюзивної освіти

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей. Запровадження інклюзії у сфері освіти передбачає розроблення й запровадження широкого спектра навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів.

Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, ідеологія інклюзивної освіти спрямована на надання кожній дитині, всім відособленим і вразливим групам можливостей для результативного навчання. Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Цінності інклюзивної освіти

• Це визнання того, що всі діти можуть навчатися.

• Це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку.

• Це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей.

• Це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства.

• Це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Принципи інклюзивної освіти

• Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.

• Кожна людина здатна відчувати і думати.

• Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.

• Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки.

• Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків.

• Всі люди потребують підтримки і дружби ровесників.

• Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини.

• Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.

• Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей.

• Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.

• Складність завдань повинна відповідати здібностям дитини.

• Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною.

• Подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

Організація супроводу інклюзивного навчання

Для повноцінного залучення дітей з особливими потребами до навчального процесу і дитячого колективу їм потрібна певна додаткова допомога. Також кваліфікована допомога потрібна педагогам, у чиїх класах навчаються такі діти. Тому психолог, соціальний педагог або соціальний працівник, спеціальний/корекційний педагог, логопед, фізичний терапевт, а також усі працівники і структурні підрозділи навчального закладу мають працювати як одна команда, сприяючи вирішенню викликів, які можуть з'явитися. І.Луценко розглядає супровід інклюз12ивного навчання як цілісну діяльність, командну взаємодію, у якій вона виділяє три компоненти:

• систематичне дослідження психолого-педагогічного стану та динаміки її психічного розвитку в процесі шкільного навчання;

• створення умов для розвитку учнів та їх успішного навчання;

• забезпечення сприятливого середовища, в тому числі усунення фізичних, організаційних та психологічних перешкод.