Сторінка психолога

Практичний психолог – це фахівець,

 який допомагає вирішувати

насамперед ваші запити.

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?

Ø  Якщо проблема не розв’язується тривалий час.

Ø  Якщо ви знаєте, як розв’язати проблему, але вам усе-таки потрібна допомога.

Ø  Якщо вас щось тривожить у дитячій поведінці, але ви не можете зрозуміти причину.

Ø  Якщо вам здається, що малюк відстає у розвитку від своїх однолітків. Краще зрозуміти, що відбувається насправді, і не травмувати дитину порівнянням з іншими дітьми.

Ø  Якщо у вас є сімейні проблеми, і це проектується на дитину.

Зважте ситуацію і дійте!

ЕТАПИ СПІВПРАЦІ З ПСИХОЛОГОМ

1. Читайте цікаві та необхідні для вас рекомендації практичного психолога.

2. Відвідайте кабінет психолога, який знаходиться .

3. Запитання, які вас турбують, але в силу різних причин ви не можете їх озвучити, подайте у письмовій формі у конверт, або на електронну пошту садочка. Відповідь може бути адресною або у папках-пересувках.

4. Шановні батьки, до ваших послуг –  сторінка на сайті закладу «звернення громадян», в якій ви зможете письмово озвучити ваші побажання щодо роботи психологічної служби ЗДО та якості послуг, що надаються практичним психологом.

Психолог (дитячий) – педагог

   Психолог (дитячий) – педагог, який займається з дітьми, які не мають відхилень у психічній сфері. Він не ставить діагноз, а може зробити умовно-варіативний прогноз на майбутнє. При необхідності може запропонувати пройти консультацію у спеціалістів: психіатра, невролога, логопеда.

   Основними функціями практичного психолога  в дошкільному закладі є створення умов, які сприяють охороні фізичного і психічного здоров’я дітей, забезпеченню їхнього емоційного благополуччя, вільного і ефективного розвитку кожної дитини. Це здійснюється за допомогою діагностичної, корекційно-розвиваючої, профілактичної та просвітницької роботи тощо.

   Бесіда, спостереження, анкетування – методи, які допомагають психологу  краще зрозуміти і спрогнозувати варіанти розвитку дитини, підібрати оптимальні умови для розкриття його інтелектуальних особливостей.

   При необхідності, психолог проводить індивідуальні чи групові заняття з дітьми, що мають розвиваючу спрямованість. Всі заняття проходять в ігровому ключі, у роботі використовуються казки, рухливі ігри, психогімнастичні етюди, елементи арт-терапії (творча діяльність). Діти зазвичай з великою охотою відвідують такі заняття.

   На жаль, вирішити психологічні проблеми дітей тільки в умовах закладу, на заняттях з психологом неможливо.

   Без взаємодії з батьками дитини така робота буде носити поверхневий характер.  Тому, в першу чергу, бажання батьків взаємодіяти з психологом, допомогти дитині подолати проблемні моменти, є найважливішим фактором на шляху змін на краще.

Дошкільни заклад – перший крок

до соціалізації

Правильна поведінка рідних в період адаптації:

– говорити дитині, що вона вже доросла,

– не залишати надовго – на цілий день в групі.

– погуляти після відвідування на майданчику садка,

-давати із собою улюблені іграшки,

– повідомляти вихователя про особливі звички дитини,

– довіряти працівникам установи,

– придумати ритуал “прощання” і обіграти вдома,

– зустрічати дитину з посмішкою,

– розповідати дитині якомога більше доброго про садок,

– підтримувати самостійність дитини вдома.

Чого не потрібно робити:

– негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,

– наказувати вдома дитину за капризи в садку,

– виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,

– забороняти контакти з іншими дітьми,

– залякувати дитину дитячим садком.

ПРИЙОМИ, ЩО ПОЛЕГШУЮТЬ ДИТИНІ

 РАНКОВІ ПРОЩАННЯ 

-   Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

-   Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам’ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.

-   Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона довіряла вам.

-   Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

-   Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

-   Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

Як розпізнати стрес, спричинений насильством. 

Людина:

- часто скаржиться на погане самопочуття;  

- замикається в собі, уникає друзів, самоізолюється;   

- втрачає інтерес до діяльності;

- невпевнена в собі;

- не здатна концентруватися на виконанні завдання, неуважна, забудькувата; 

- постійно або часто перебуває у стані тривожності, напружена;

- боїться гучних звуків і різких рухів, ляклива;

- постійно  або часто має поганий настрій, пригнічена або навпаки, гіперактивна, дратівлива, агресивна; 

- має різкі й безпричиння перепади настрою;

- одягнута в розірваний або зім’ятий одяг;

- із синцями на тілі.

Булінг 

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

 Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

•систематичність (повторюваність) діяння;

•наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

•наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

Види булінгу 

Виділяють такі види булінгу:

•фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

•психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

•економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

•сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

•кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв).

ТЕЛЕФОНИ, ЗА ЯКИМИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ 

У РАЗІ ПОТРЕБИ: