Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику рад ість та привітати зі світлим урочистим святом.

До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

Тема уроку: Українські наспіви линуть світом. Веснянка " Вийди, вийди, Іванку "

Під час подорожей різними країнами Європи складно не помітити, що кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Та в музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні ознаки. Зокрема, виникнення та побутування українського фольклору мають єдину основу з фольклором інших слов’янських народів.

- Пригадайте, як називаються пісні, що пов’язані з чудовим святом запрошенням весни.

Веснянки – народні календарно-обрядові пісні,

які виконують для зустрічі весни.

Багато років тому російський композитор Петро Чайковський гостював в українському місті Тростянці (Сумської області). Тут він із захопленням слухав народні пісні, серед яких була і веснянка «Вийди, вийди, Іванку», яку співали дівчата.

Ця пісня настільки сподобалась П. Чайковському, що пізніше він включив її до свого Першого концерту для фортепіано з оркестром. Сьогодні цей концерт виконують багато піаністів усього світу.

Вивчи пісеньку про весну