23 серпня 1939 р. нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп підписали у Москві договір про ненапад між СРСР та Німеччиною на 10 р.
До договору долучили таємний додатковий протокол, відповідно до якого країни Східної Європи були поділені на сфери німецьких і радянських інтересів у випадку їхньої «територіально-політичної перебудови» по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Німеччина визнавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
1 вересня 1939 р. Німеччина вторглася в Польщу - так розпочалась Друга світова війна.
17 вересня 1939 р. на територію Польщі зі сходу вступили радянські війська ( " визвольний похід Червоної армії", " Золотий вересень") .22 вересня того ж року у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад.
Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон.До складу СРСР були включені території Західної України і Західної Білорусі (1939),припинення існування Польщі, СРСР постачав до Німеччини сировину та продовольство.
22 жовтня 1939 р. - Народні Збори Західної України прийняли Декларацію про входження Західної України до складу УРСР
червень 1940 р. Румунія передала СРСР Північну Буковину, Хотинській, Аккерманський, Ізмаїльський повіти Бессарабії.
Територію Західної України поділено на Львівську, Тернопільську, Дрогобицьку, Станіславську, Волинську, Рівненську області
Північна Буковина та Хотинський, Ізмаїльський, Акерманський повіти Бессарабії включено до УРСР
З решти території Бессарабії й Молдавської АР створено Молдавську РСР
Радянізація західних областей
— поширення радянського законодавства;
— уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони
— направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
— націоналізація промислових підприємств;
— конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;
— початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
— заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
— розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
— українізація освіти, преси;
— уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
— суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
— командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;
— нехтування місцевих особливостей та традицій;
— утиски церкви, особливо греко-католицької;
— репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.
Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого — зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів оунівців.