На цьому уроці ми з вами:
з'ясуємо характер суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях наприкінці XVIII - на початку XIX ст.;
покажемо витоки національного відродження у західноукраїнських землях;
доведемо, що діяльність «Руської трійці» була виявом галицько-українського відродження;
з'ясуємо, чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства».
Словник термінів: національна ідея, національне відродження, національна еліта.
Національна ідея - акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Національна ідея - становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.
Еліта (від французького "elite" - найкраще, вибране) - невід'ємна частина соціуму, вибрані, найкращі, панівна верства.
Національне відродження - важливий чинник сучасного політичного життя і в багатонаціональних державах, і в міждержавних зв'язках. Головна передумова національного відродження - проголошення державного суверенітету будь-якого народу, в тому числі українського.
Перше просвітницьке товариство - «Товариство галицьких греко - католицьких священників»
Перше просвітницьке товариство - «Товариство галицьких греко-като-лицьких священиків для поширення письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії» - було організоване 1816 р. митрополитом М. Левицьким. Священик із Закарпаття М. Лучкай надрукував першу в Австрії «Граматику слов'яно-руської мови» (1830), яка допомагала українцям у захисті від латинізації, мадяризації та покатоличення.
У 20-30-ті роки XIX ст. довкола єпископа І. Снігурського склався гурток письменників та вчених - Й. Левицький (філолог), Й. Лозинський (етнограф), А. Добрянський (історик), І. Лаврінський (філолог), - які заклали підвалини культурного відродження Західної України. Якщо М. Лучкай був прихильником книжної, церковної мови, а Й. Левицький відстоював наближення старої української книжної мови до російської, то Й. Лозинський виступив за привнесення в літературу живої народної мови. Ще більш послідовними в цьому питанні були члени гуртка молодих богословів, який діяв у 30-ті роки XIX ст. у Львівській греко-като-лицькій семінарії.
Поряд з культурно-освітніми заходами в Західній Україні розгортається революційний рух. Значна частина української молоді й уніатського духовенства прихильно ставилася до польського повстання 1830-1831 рр. Багато українців стали членами польських революційних об'єднань, де відстоювали інтереси українського населення краю.
" РУСЬКА ТРІЙЦЯ"
«Руська трійця» (1833-1837 рр.) - галицьке літературне угрупування, очоалюване М.аа Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.
Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич - Руслан, Вагилевич - Далібор, Головацький - Ярослав, його брат Іван - Богдан, Ількевич - Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».
Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.
Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.
Діяльність «Р. т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.
Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «Р. т.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.
Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.
«Русалку Дністрову» цісарський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.
Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
Значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно - визвольного руху
Діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях. Учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз'єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації. Патріотичні ідеї гуртка, запалювали серця молодих галичан.
Члени «Руської трійці» започаткували новий етап у розвиткові національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму. Вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя. Гуртківці започаткували нову демократичну культуру в Галичині. Під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на народні маси. Учасники «Руської трійці» сприяли піднесенню освітнього рівня та пробудження національної свідомості народу Західної України. Гуртківці перейшли від вирішення культурно - мовних до постанови соціально - економічних і політичних питань.