Причини Кримської війни
• Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові й на Чорному морі;
• воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму;
• Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини;
• союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 р.), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 — серпень 1855 рр.)
НАСЛІДКИ
• Росія зазнала поразки. За Паризьким договором (1856 р.) Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла до Туреччини;
• ця війна засвідчила відсталість Росії й російської армії, загострила суперечності всередині країни;
• в Україні розгортається масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства в «Таврію за волею».
Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії 1855 року, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.
Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853-1856 рр. царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. Серед селян Київщини почали поширюватися чутки про те, що, записавшись в ополчення (в «козаки»), вони будуть звільнені від кріпосної залежності і одержать поміщицькі землі та майно. Селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину й виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування («сільські громади»). На придушення «козаччини» російський уряд кинув регулярні війська. У ряді сіл сталися криваві сутички селян з військами.
У квітні 1856 р. почався новий його спалах, що дістав назву «похід селян у Таврію за волею». Приводом до непокори поміщикам і масових утеч селян до Криму стали вперті чутки, які зі швидкістю блискавки поширювалися по селах, про те, що начебто цар закликає поміщицьких селян заселяти зруйновані в час війни місцевості Криму і за це обіцяє їм волю, допомогу і високу поденну плату за казенні роботи.
Під впливом цих чуток селяни масово, інколи цілими селами почали зніматися з насиджених місць, забирати все своє, а інколи й панське майно, і рухатися на південь, у «Таврію за волею».
Міхал Чайковський (Садик-паша) (1804—1886) народився на Волині в сім’ї шляхтича, яка мала давні родинні зв’язки з козацтвом. Брав участь у польському повстанні 1830-1831-х рр. Після його поразки емігрував до Франції. Згодом відбув із французькою дипломатичною місією до Туреччини. Там прийняв мусульманство та взяв ім’я Садик-паша. За його пропозицією в турецькій армії було сформовано козацький полк в 1400 осіб. М. Чайковський очолив його. Козацький полк відіграв помітну роль у воєнних діях на Дунаї 1854 р. Чайковський планував підняти козацьке повстання в Україні. Він мав на меті відновити автономну Українську козацьку державу під протекторатом Османської імперії. Але його плани не здійснились, оскільки він не мав підтримки союзників, які боролися за оволодіння Севастополем.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: параграф 15