Завдання: скласти конспект з теми ( особлива увага - реформи Д. Неру, реформи І. Ганді, сучасні проблеми та здобутки І
Індія : колонія Великобританії , потім домініон до 1947 р
Кастовий устрій
Найбільші релігійні групи – індуїсти і мусульмани
2 політичні сили – ІНК і мусульманська Ліга
1947 – поділ на 2 держави – Індійський Союз і Пакистан
Встановлення незалежності Індії. Після Другої світової війни посилився національно-визвольний рух в Індії. Керували ним дві партії – ІНК (Індійський національний конгрес), лідером якої був Джавахарлал Неру, і Мусульманська ліга на чолі з Мухаммедом Алі Джинною. ІНК виступав за збереження цілісності та єдності країни, а Мусульманська ліга вимагала створення незалежної мусульманської держави Пакистан. Британія розуміла що примирення двох сторін неможливе. В червні 1947 р. з'явився план розділу Індії за релігійною ознакою на дві держави – Індію (або Індійський Союз) і Пакистан, які мали увійти до складу Британської співдружності націй на правах домініонів. 15 серпня 1947 р. було прийнято «Акт про незалежність Індії». На картах світу з'явилися дві нові держави – Індійський Союз (Індія) і Пакистан. Кордони між новоутвореними державами не відображали особливостей національного складу, географії та історичних традицій, що призводило до збройних конфліктів між Індією і Пакистаном. Перший з них виник у князівстві Кашмір. Магараджа (князь Кашміру), за віросповіданням індус, хотів приєднати князівство до Індії, а основна маса населення, мусульмани, – до Пакистану. У жовтні 1947 р. між Індією й Пакистаном спалахнув збройний конфлікт через Кашмір, що його змогли припинити лише за посередництва ООН 1 січня 1949 р., коли було підписано угоду про припинення вогню. Проти індусько-мусульманської ворожнечі різко виступав Махатма Ганді. Він у черговий раз оголосив голодування на знак протесту. Але позицію Ганді не поділяли екстремісти з обох боків, У січні 1948 р. його було смертельно поранено під час одного з мітингів. Смерть М.Ганді дещо згасила пристрасті, змусила лідерів ІНК та Мусульманської ліги піти на поступки. 26 січня 1950 р. набрала чинності Конституція, за якою Індія проголошувалася суверенною демократичною республікою й одночасно залишалася членом Співдружності націй.
Внутрішня політика Дж. Неру. Першим прем'єр-міністром незалежної Індії став Джавахарлал Неру. Курс Дж. Неру орієнтувався на створення «суспільства соціалістичного зразку». В розвитку економіки передбачалось створення державного сектора у промисловості, покликаного зайняти головні позиції. Держава також опікувалася приватним капіталом, який зміцнював свої позиції. Крім того, створювався змішаний сектор, фінансування якого здійснювалося як державою, так і приватними особами (переважно це були підприємства сучасних галузей економіки). Отож, у промисловості було створено три сектори: державний (важка промисловість, енергетика, транспортні засоби, зв'язок), змішаний (сучасні галузі економіки – аерокосмічна, приладобудівна, нафтохімічна), приватний (легка і харчова галузі). У 1952 р. в Індії почалася аграрна реформа. Тепер земля від посередників-заміндарів переходила до тих, хто ї обробляв. У 1953 р. уряд почав адміністративну реформу з метою реорганізації територій штатів за мовно-національним принципом, ліквідовувались князівства. У 1954 р. Індія і Китай уклали угоду про торгівлю. У ній вперше були зафіксовані п’ять принципів мирних відносин: рівність і взаємна вигода, мирне співіснування, взаємна повага територіальної цілісності і суверенітету, взаємний ненапад, взаємне невтручання у внутрішні справи один одного. У 1961 р. Індія приєдналася до Руху неприєднання – міжнародне об'єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики.
Скласти конспект з теми "Внутрішня та зовнішня політика І. Ганді"( використовувати підручник, відеоматеріал, презентацію)
Індія наприкінці XX — на початку XXI ст. На загальних виборах до центрального парламенту у грудні 1984 р. індійський народ рішуче висловився на підтримку національної єдності й суверенітету республіки, перемогу отримав ІНК. Уряд очолив Раджив Ганді (1984–1989 рр.), який проголосив основними завданнями у внутрішній політиці подальше зміцнення єдності країни, боротьбу проти сепаратистських елементів і «старих ворогів» індійського суспільства – бідності, безробіття, неписьменності, хвороб. Але все ж становище у країні було складним. Однією із головних проблем країни залишалося стрімке зростання населення. 21 травня 1991 р. тамільським терористами був убитий Р. Ганді. На початку ХХІ ст. Індія посідає 5 місце у світі за сумою головних макроекономічних показників і входить у десятку країн, що найбільш динамічно розвиваються. У 2004 р. прем’єр-міністром країни став Манмохан Сінгх. Потрібно зазначити, що сьогодні в Індії значного успіху набув розвиток ядерних та аерокосмічних технологій.
Вже в 1980-х Індія стала важливим донором висококваліфікованих фахівців, які посприяли прогресові комп’ютерної індустрії в США.
Нині присутність індійців у технічній субкультурі, тобто серед програмістів та фахівців з інформатики, стала справжнім поп-культурним кліше. У цій ролі вони фігурують у багатьох популярних серіалах: від Раджа (милого фізика з «Теорії Великого вибуху») до Апу Нагасапімапетілона (продавця із «Сімпсонів», доктора інформатики).
Слід розуміти, що популярність природничих і технічних наук в Індії — це не просто фантазія та стереотипи сучасної культури. Це ілюструє бодай те, що іще 2012 року понад 470 тис. підлітків змушені були змагатися за трохи більше ніж 10 тис. місць у державних навчальних закладах. Тепер систему змінено: університети дістали додаткові місця. Проте кількість охочих здобувати освіту й надалі вражає.
Сучасна Індія – визнаний лідер у південноазійському регіоні; належить до десяти держав, які розвиваються найшвидше; і є четвертою у світі – за макроекономічними показниками після США, Китаю та Японії.
Це країна, яка має власну ядерну зброю, наддосягнення в космічній галузі, третю найбільшу регулярну армію у світі і навіть власний кінематограф: Боллівуд, який за кількістю знятих фільмів, обігнав лідера в цій галузі – Голлівуд. Міжнародні експерти називають Індію однією з провідних гравців на геополітичній карті світу. І ця позиція з роками лише міцнішає.
Та попри це, сучасна Індія – це також третина населення, яка живе за межею бідності: спить у наметах або ж просто неба. Це третина домогосподарств, які ще до 2011 року не мали електропостачання, а дві третини – страждали від постійних відімкнень електрики. Це існування рабства, коли дітей досі продають у служки. І це в країні, де понадмільйонна каста обраних є доларовими мільйонерами. До речі, “ліквідацію бідності” як основну мету виписано навіть у Конституції Республіки Індії.
справжній прорив на світовому рівні Індія здійснила в галузі інформаційних технологій, де, до речі, посідає друге місце у світі за кількістю англомовних фахівців. Багато висококваліфікованих спеціалістів індійського походження працюють за кордоном і становлять значну частину працівників таких всесвітньо відомих компаній, як Microsoft (36%), NASA (32%). А це – імідж Індії на міжнародній арені.
Саме технологічні компанії та банки превалюють серед 58 індійських компаній, які потрапили до рейтингу найбільших публічних компаній світу Forbes Global 2000.
Індію називають домівкою відомих фармацевтичних компаній. Країна посідає третє місце у світі за рівнем виробництва ліків. Індійську фармацевтичну продукцію експортують у більш ніж 200 держав світу, серед яких – США та країни ЄС. Саме в Індії розташована найбільша за межами США кількість сертифікованих фармацевтичних компаній. Загалом Індія виготовляє 10% загальносвітової фармацевтичної продукції.
На боці Індії також демографія. Чисельність населення країни 2023 року становила 1,423 млрд осіб. (1 місце в світі). Чисельність індійців стабільно збільшується Цікаво, що індійський світ, який існує понад 5 тисячоліть і став територією найдавніших цивілізацій, водночас має наймолодшу націю на планеті.За прогнозами демографів, вже через 5 років населення країни має всі шанси стати наймолодшим у світі, з третиною у віці від 15 до 34 років. Саме в Індії проживатиме чверть населення планети працездатного віку,
Вона стала другою жінкою-президентом та першим главою держави-вихідцем із так званих спискових племен.Член Бхаратія джаната парті.
Мурму походить із племені санталів, найбільшого племені народу мунда у східному штаті Одіша, яке належить до племен із соціальних низів.Драупаді Мурму 64 роки, вона випускниця відділення мистецтв жіночого університету Рами Деві у Бхубанешварі (штат Одіша). Працювала вчителькою і понад 20 років тому почала займатися політикою. Мурму обіймала посади радника уряду Одіші, міністра транспорту штату, а також протягом двох термінів була членом місцевого парламенту. 2015 року вона стала першою жінкою на посаді губернатора Джаркханда.Президент Індії переважно виконує представницькі функції, затверджуючи постанови уряду.