Відродження культурного життя в Україні у повоєнні роки відбувалося зі значними труднощами. Найбільше занепокоєння радянського режиму зумовило те, що близько 70 млн. радянських людей, які опинились у зоні німецької окупації, працювали на примусових роботах або перебували у полоні, були обізнані із західним способом життя. еличезний жертовний внесок народу в перемогу відповідно збільшив у його свідомості не тільки відчуття самоповаги, а й поклав початок відродженню відчуття господаря країни, суспільства, своєї історії. Суттєвий вплив на світосприйняття українців справило перебування їх за кордоном, знайомство із західним способом життя. Війна показала народу всю аморальність, антигуманність режиму абсолютної особистої диктатури, створивши передумови для критичної оцінки суспільством і системи влади, і особи керівника.
Існувало переконання, що після величезних жертв і перемоги український народ, як й інші народи СРСР, заслуговує на поліпшення матеріального життя і справедливий демократичний лад. Однак відповіддю режиму на ці вимоги часу стали не реформи, а його самоконсервація. Сталінський режим посилив контроль над суспільством, особливо у сфері ідеології. Прояви національної самосвідомості, критичний підхід до будь-яких явищ суспільного життя, відступ від регламентованих пропагандистських стереотипів - усе це кваліфікувалося як український буржуазний націоналізм, космополітизм, антирадянська діяльність і, як наслідок, вело до морального й фізичного знищення діячів культури.
Розвиток освіти
• Відновлення поруйнованих під час війни шкіл переважно зусиллями самого населення (на 1950-й рік довоєнна мережа шкіл була фактично відновлена).
• Гостра потреба в підручниках, зошитах, навчальному обладнанні.
• Запровадження мережі вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих
• Перехід до обов’язкової семирічної освіти (1953).
• Нестача приміщень, учителів, навчальних посібників.
• Ідеологізація освіти.
• Неухильне скорочення шкіл з українською мовою викладання.
• Відновлення системи вищої освіти
Кількість студентів збільшилося з 99 тис. у 1946 р. до 325 тис. у 1956 p., щоправда, майже половина з них навчалися на заочних та вечірніх відділеннях, котрі ніколи не давали якісної освіти.Характерною ознакою навчально-виховного процесу у загальноосвітніх і фахових школах та вузах була його заполітизованість і мілітаризація. Політичне виховання в дусі відданості партії більшовиків здійснювалось не тільки через піонерські та комсомольські організації, що охоплювали майже всю учнівську молодь, але під час викладання всіх, у тому числі природничих і математичних, дисциплін. Найбільше ідеологічне навантаження було покладене на курс історії СРСР, що після війни набув відверто великодержавницько-шовіністичного російського забарвлення. До того ж, викладання у переважній більшості вузів республіки здійснювалося російською мовою.
У вузах значну частину навчальних програм відводилось на обов’язкове викладання марксизму-ленінізму на базі сталінського «Короткого курсу історії ВКП (б)».
Розвиток науки
1950 р. кількість науково-дослідних установ в Україні становила 462, а чисельність працівників у них досягла 22,3 тис. осіб.
Головною науковою установою України залишалася Академія Наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем О. Палладін. У республіці в 1946 р. було запущено перший в СРСР атомний реактор.
Завдяки подвижницьким зусиллям видатного українського вченого С. Лебедєва, якого власті підозрювали в «буржуазній лженауковості», в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання обчислювальної техніки, яка започаткувала дослідження в галузі кібернетики. 1948–1951 pp. тут булла створена перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина «МЕОМ», яка на той час відповідала рівню світових стандартів.
Учені інституту електрозварювання АН УРСР удосконалили й запропонували для масового впровадження в практику автомати зварювання металу під флюсом. Цей метод, розроблений під керівництвом Є. Патона, докорінно змінив технологію багатьох галузей виробництва, сприяв підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску металопродукції. Нова технологія була з успіхом застосована при спорудженні газопроводу Дашава - Київ, де 80 % стиків труб було зварено автоматами під флюсом.
Розвиток літератури та мистецтва
• Література і мистецтво розвиваються за складних умов.
• Із 1946 р. посилюється контроль партійного апарату над культурою.
• Від діячів культури вимагають беззастережно дотримувати класового підходу і принципу партійності у творчому процесі.
• ЦК КП(б)У відповідно з рішеннями ЦК ВКП(б) приймає критичні постанови з питань літератури, діяльності театрів, часописів, щодо окремих письменників, художників, поетів.
• Починається переслідування талановитих діячів культури («ждановщина»)