КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Особливості розвитку країн Латинської Америки

• Раніше за інших здобули незалежність, не переживали цивілізаційного шоку

• Розвиток експортного аграрно-сировинного господарства, залежність від зовнішнього ринку

• У сільському господарстві домінуюча роль належала латифундіям

• Урбанізація

• Низький рівень життя населення

• 90% населення – католики

• Для політичного життя характерна нестабільність, вплив наркоманії, значний вплив військових, встановлення авторитарних режимів: Аргентина – Перон, Бразилія – Варгас, Мексика – Карденас

• Нерівномірність розвитку країн регіону, найбільш розвинуті – Аргентина, Бразилія, Мексика

Розвиток країн Латинської Америки відбувався 2 шляхами:

1. шлях побудови соціалізму

1959 – Куба( Ф. Кастро)

70-80 рр. – Чилі ( Сальвадор Альєнде) , невдало, державний заколот – режим А. Піночета

1979 – Нікарагуа – національний фронт ім.. Сандіно

2. прискорена інтеграція у світову економіку, відкриття доступу  іноземному капіталу, наприклад, Бразилія

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ :

1948 – Організація Американських держав

1960 – Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі( Уругвай, Чилі, Аргентина, Бразилія…)

1991 – МЕРКОСУР – Аргентина, Парагвай, Уругвай, Бразилія – спільний ринок країн Латинської Америки

1992 – НАФТА – США, Мексика, Канада

ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛИ

ПЕРСОНАЛІЇ