Опрацювати матеріал підручника та запропоновані додаткові цікаві матеріали
Скласти конспект, особливу увагу зверніть на реформи Мао Цзедуна та Ден Сяопіна
Творче завдання: Проект " Перспективи подальшого розвитку Китаю" або " Чим повчальний досвід КНР для інших країн"( на вибір). Матеріал можна оформити у вигляді презентації, створеної власноруч, буклета, газети, відеороліка
Причини перемоги комуністів
1. різке падіння авторитету Гоміндану
2. Організаційна та ідейна єдність КПК
3. багаторічний досвід боротьби
4. комуністична ідеологія співзвучна конфуціанським уявленням про всесильну державу
5. політика конфіскації поміщицьких земель забезпечила підтримку з боку селян
6. підтримка з боку СРСР
Радянсько – китайські відносини в 50-х роках
1. радянська допомога у будівництві 141 промислового підприємства
2. 20 тис. радянських спеціалістів працювали в Китаї
3. 30 тис. китайців пройшли підготовку в СРСР
4. використання радянського досвіду будівництва соціалізму
Політика:
1. план розвитку економіки « три червоних прапори» - « великий стрибок «, . народні комуни, перемога комунізму, Результат – 100 млн померли від голоду
2. стратегія « людського моря» - збільшення народонаселення
3. « культурна революція»: переслідування інтелігенції, знищення пам’яток культури, культ Мао, масові репресії, військовий контроль, закриття церков,
Хунвейбіни – червоні охоронці, цзяофані – бунтівники
Курс» чотирьох модернізацій» - перебудова промисловості, сільського господарства, армії, науки і техніки
У сільському господарстві було розпущено кооперативи («народні комуни»), селяни отримали землю в довгострокову оренду, їм дозволялося реалізовувати більшу частину врожаю за вільними цінами, і лише певну кількість вони здавали на державне замовлення. Прибутки селян значно зросли. Держава стимулювала сільськогосподарську реформу, зокрема піднявши закупівельні ціни на 18 видів продукції села.
З 1984 р. розгорнулася реформа у промисловості, мета якої – відмова від централізованого директивного плану й перехід до ринкових відносин. На початку 1995 р. 85% державних підприємств працювали за підрядними формами роботи. У березні 1985 р. було вирішено реформувати систему управління у сфері науки і техніки для її якнайскорішої модернізації відповідно до вимог науково-технічної революції.
Відео про Ден Сяопіна
Політичний розвиток Китаю у 80–90-х рр. Політична система країни залишається без змін. У 1971 р. Китай відновив свою участь в ООН і став постійним членом Ради Безпеки організації. У 1982 р. було прийнято «Конституцію модернізованого соціалізму». У ній закріплено керівну роль Комуністичної партії, яка зосередила у своїх руках усю законодавчу, виконавчу та судову владу. У зовнішній політиці КНР дотримується нейтральної зовнішньої політики. Однією із ключових проблем країни є відносини з Тайванем. Ден Сяопін ще у 1983 р. висунув концепцію мирного об'єднання континентального Китаю і Тайваню на основі концепції «одна держава – два суспільні лади». На весні 1989 р. у країні відбулися мільйонні мітинги студентів, інтелігенції і робітників, які вимагали демократизації. Проте влада за допомогою військової сили розігнала студентів, які зібралися на майдані Таньаньмень у Пекіні. Ці дії призвели до численних жертв і арештів. У 1992 р. на ХІV з'їзді КПК була поставлена задача побудови «соціалістичної ринкової економіки» (або «соціалізму з китайською специфікою»). У 1997 р. до Китаю перейшла британська колонія Гонконг (Сянган), у 1999 р. – португальська колонія Макао (Аомінь).
Наслідки:
- реформи не зачепили політичну сферу
- кривава трагедія в 1989 р. на площі Тяньаньмень
- реформи дали значний приріст виробництва, Китай став однією з найбільших країн – експортерів
- 2003 – нове керівництво очолив Хун Дзінтао
Зовнішня політика:1945-1964рр – зверхнє ставлення СРСР до КНР
1964-воєнне протистояння між СРСР і КНР
Кінець 70-х рр.. – в’єтнамо – китайський конфлікт
80-ті рр. – покращення відносин з США, 1989- візит Горбачова до КНР
1995, 2003 – візит Президента України до Китаю
З часу проголошення Китайської Народної Республіки в 1949 році правлячою партією є Комуністична партія Китаю.
Китайська Народна Республіка здійснює адміністративний контроль над 22 провінціями; при цьому уряд КНР вважає Тайвань своєю 23-ою провінцією. Окрім цього, до КНР також входять 5 автономних районів, де проживають національні меншини Китаю; 4 муніципальних утворення, відповідних містам центрального підпорядкування, і 2 спеціальних адміністративних райони під управлінням КНР.
За чисельністю населення Китай займає друге місце у світі. Тут проживає більш ніж 1,3 млрд осіб.
КНР є однією з великих держав світу, одним з 5 постійних членів Ради безпеки ООН.
Деякі територіальні питання виникли в Росії і Китаю в 2005 році, коли Росія поступилася КНР декількома островами недалеко від Хабаровська (У тому числі й західну частину острова Великий Уссурійський).
Китайська армія - найчисельніша на планеті. Її чисельність складає близько 2 млн осіб, завдяки чому Китай легко випереджає за цим показником Індію (1,44 млн) і США (1,37 млн).