Дисидент Слово «дисидент» означає «незгодний» і розуміється як «людина протесту» , яка відкрито протиставляє свої погляди пенівній ідеології та рішуче виступає за свої переконання. Людина, політичні погляди якої істотно розходяться з офіційно встановленими в країні, де вона живе. Часто це призводить до гонінь, репресій і переслідувань з боку влади.
Причини виникнення
1. Тоталітарний характер радянської системи
2. Період хрущовської “відлиги”
4. Антикомуністичні виступи в країнах Сх. Європи
3. Проведення політики десталінізації
5. Діяльність ОУН і УПА
Причини появи дисидентів: бездержавний статус України русифікація усіх сфер життя, нехтування загальнолюдськими цінностями. Представники в Україні спочатку виступили проти: недоліків існуючої системи, ігнорування марксистсько-ленінських ідей, порушення законів, прав людини, свободи слова, совісті (віросповідання), друку, за вільний розвиток української мови і культури, за правду історії.
Напрями дисидентського руху:: Правозахисний, Національно-визвольний, Релігійний
Методи боротьби дисидентів
Листипротести до керівних органів УРСР
Розповсюджування листівок
“Самвидав”
Громадські акції