Скандинавська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія) — колективістсько-універсалістська модель соціально-економічного розвитку на основі приватної власності і ринку. В ній економіка має соціальний аспект, який передбачає вирівнювання рівня життя населення за рахунок використання результатів приватно-капіталістичного підприємництва й економічного зростання. Держава активно втручається в економіку в дусі кейнсіанських рецептів, встановлює високі ставки оподаткування. Доходи розподіляються на користь малозабезпечених громадян і розповсюджених різноманітних «вільних асоціацій».
Ця модель у 1960–1980 рр. була характерна для скандинавських країн, і в першу чергу Швеції, тому і отримала таку назву. Вона дозволила у ці роки скандинавським країнам досягти найвищих, серед інших розвинених країн, показників соціалізації економіки, зокрема у розподілі ВВП, соціальних витратах держави, за ступенем рівномірності в розподілі доходів, зближенню рівнів оплати праці, зниженням кількості осіб, які перебувають нижче офіційної межі бідності.В основу скандинавської моделі покладено концепцію «функціонального соціалізму» шведських соціал-демократів. Відмінність скандинавської моделі від моделі держав Європейської співдружності — більший ступінь соціального захисту і забезпечення населення. Проте хоч моделі Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції мають основну спільну лінію розвитку — The Nordic Way, економічні стратегії цих країн суттєво відрізняються. «Найлегше це простежити навіть з огляду на їхні відносини з Євросоюзом, — вважає шведський економіст, політик та письменник Клас Еклунд. — Фінляндія належить до Європейського Союзу і запровадила євро. Данія відмовилась від валютного союзу, проте ще зберігає свою валюту жорстко прив’язаною до євро. Швеція не є членом єврозони і має «плаваючу» валюту. Норвегія, врешті, не є ні в ЄС, ні в зоні євро, але натомість— активний член НАТО.
Хоча Швеція є країною класичного капіталізму, позаяк 95% засобів виробництва перебувають у приватній власності, вона має найбільш розвинуту систему соціального забезпечення і колективного споживання. Половина валового національного продукту контролюється державою, і 50% цих засобів використовується на соціальні потреби. Реформістська програма шведських соціал-демократів передбачала еволюційний перехід до соціалізму через удосконалення системи соціального забезпечення. Таким чином, скандинавська модель сформувала розвинуту ринкову економіку зі зрілою соціальною інфраструктурою. Цьогоріч Всесвітній економічний форум оприлюднив соцопитування, де зазначено, що «Швеція постає однією з найпродуктивніших і конкурентоспроможних економік світу». У рейтингу, складеному неурядовою організацією Help Age International та опублікованому Global Age Watch, ідеться про те, що Швеція очолила рейтинг країн, у яких найкраще зустріти старість. Такі високі позиції Швеції обумовлені щедрими субсидіями та пенсіями, хорошим транспортом і почуттям спільності, яке притаманне літнім людям у цій країні. До побудови суспільство такого рівня шведи здолали довгий шлях, у тому числі — через парадокси.
СТАБІЛЬНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЇ
Швеція є країною можливостей та ідей. Як виявилося, Швеція дотує та сприяє ідеям молодих людей. Якщо молода людина прагне займатися музикою (не факт, що вона вміє грати на якомусь інструменті), то йде у спеціальні інституції та отримує музичний інструмент, місце для репетицій, кошти на розвиток. Якщо молода людина хоче розпочати власний бізнес, то, знову ж таки, звертається зі своєю ідеєю до держави, і та надає тисячі крон на реалізацію. Головне — бажання розвитку, ідеї, інновації. Це ключові поняття для шведів.
Національна схильність до винахідництва допомогла Швеції стати однією з найбільш інноваційних країн у Європі та світі. Саме ця властивість стала основою зростання й багатства широкого загалу шведських та спільних зі шведськими компаній: Volvo, Ericsson, ABB, Tetra Pak та AstraZeneca — традиція, успадкована компаніями нового покоління шведського технологічного натиску. Skype розробили систему безкоштовного телефонного зв’язку через Інтернет, Spotify створила ринок музичного «стримінга». Таких прикладів безліч.Швеція інвестує близько 3% ВВП, тобто 16 млрд американських доларів, у наукові дослідження й розробки. Це один із найвищих показників у світі. Капіталовкладеннями у науково-дослідницькі роботи безпосередньо займається уряд країни. Крім того, низка державних агентств також здійснює фінансування і координацію наукових робіт. Нині основні зусилля зосереджені на медицині та біологічних науках, нових технологіях і проблемах клімату.
НАЙПОПУЛЯРНІША СЛУЖБА — ПОДАТКОВА!
2011 року жителі країни визнали податкову інспекцію у Швеції найбільш популярною, а ревізійні структури — найбільш модерними. Податківці розпочали свої реформи ще в 1970-х роках. Із 1990-х років шведська система оподаткування зазнала кардинальних перетворень, метою яких було зниження рівня податків і, разом з тим, розширення бази оподаткування. На сьогодні приватні особи сплачують прибутковий податок і державі, і місцевим органам управління, тоді як юридичні особи повинні сплачувати лише загальнодержавний прибутковий податок. Система цілком прозора й відкрита. Всі податки є публічними, і, зайшовши на сайт, шведи можуть поглянути — хто і скільки сплачує грошей у державну казну. Як нам розповіла прес-секретар Податкової Шарлотта Мільсон, «чиновники зважають на графік людей, тому сплатити податки жителі Швеції можуть до 12-ї години ночі. А гаряча лінія для журналістів працює безперервно — 24 години 7 днів на тиждень».
КОРУПЦІЯ В НЕКОРУПЦІЙНІЙ КРАЇНІ
За даними Transparency International, Швеція перебуває на шостому місці за найнижчим показником корупції у світі. Набув розголосу випадок звільнення міністра у Швеції за те, що він своєю урядовою кредитною карткою оплатив взуття й шоколадку Toblerone. Він повернув гроші, але його все одно звільнили.
Це найдемократичніша модель економічного і політичного розвитку регульованої ринкової економіки, що ґрунтується на плюралізмі форм власності (в тому числі колективної власності профспілок) і економічної влади та соціалізації сфери розподілу.
Не повинна бути різкою диференціація в оплаті праці між кваліфікованими і некваліфікованими працівниками, між чоловіками і жінками.
Офіційним рівнем всезагальної зайнятості вважається рівень безробіття в 2 %, а до безробітних зараховують тих, хто не працював 5 днів.
Система охорони здоров'я на 95 % є державною (лише 5 % лікарів мають приватну практику).
Важливою складовою моделі є високі податки на багатих;
Провідна соціал-демократична партія не має більшості в парламенті, а тому там не формується більшість, уряд надзвичайно економний (у Кабінеті міністрів — 11 автомобілів, а в парламенті — 3). Держава е позаблоковою.
Згідно з оцінкою експертної комісії в 1976 р. кооперативи з точки зору досягнення економічного добробут ту е корисною формою організації суспільства майбутнього. Вони виробляють понад 2/3 сільськогосподарської продукції.
За витратами на розвиток освіти надушу населення Швеція посідає перше місце в світі. Обов'язковою є 9-річна освіта, яку діти отримують переважно в державних школах. Вищу освіту також, як правило, фінансує держава і доступ до неї відкритий всім, хто отримав середню освіту. На отримання вищої освіти студентам надається допомога, причому більша її частина є безкоштовною