Паризька мирна конференція

11 листопада 1918 року у Комп’єнському лісі було підписано перемир’я, яка ознаменувало закінчення кривавого чотирьохлітнього протистояння під назвою Перша світова свійна. Велика Війна (як її тоді називали) повинна була вирішити всі проблеми, покласти кінець всім війнам. Проте Перша світова війна тільки викликала ще більше проблем і протиріч. Перед державами Антанти постало питання про облаштування повоєнного світу. У зв’язку з цим провідні держави світу скликають міжнародну конференцію у Парижі, яка проходила з перервами з 18 січня 1918 до 21 січня 1920 року. Участь у конференції прийняли делегати від 27 держав світу та 5 домініонів Британської імперії. Делегація Німеччини не була допущена до пленарних засідань і до роботи над текстом мирного договору, її тільки поставили перед фактом підписання Версальського мирного договору (названий в честь резиденції французьких королів Версаль – де і був підписаний мирний договір). Не була також запрошена делегації Радянської Росії, а також інших державних утворень які виникли на місці колишньої Російської імперії (крім Польщі).

Основні питання які розглядалися на Паризькій мирній конференції:

1. Необхідність юридично оформити закінчення Першої світової війни.

2. Внаслідок падіння Німецької, Австро-Угорської, Російської та Турецької імперії виникла велика кількість незалежних держав, і тому постало питання про урегулювання кордонів та відносин між молодими державами.

3. Під час воєнних дій 1914-1918 в світі поширюються пацифістські ідеї про необхідність покласти край всім війнам у майбутньому. Для цього президент США Вудро Вільсон ініціював створення першої міжнародної організація, яка була б спрямовання на унеможливлення воєнних дій.

Не дивлячись на участь 27 держав і 5 домініонів Британської імперії, керівну роль у роботі конференції мала «Ради Десяти» по 2 члени від кожної країни Антанти – Британська імперія, Франція , США, Італія, Японія. Але фактично вирішальне значення мали рішення трьох учасників конференції – прем’єр-міністрів Франції та Великобританії – Жоржа Клемансо (голова конфереції) та Д. Ллойд-Джорджа, а також президента США В. Вільсона, прем’єр-міністр Італії В. Орландо практично не відігравав ніякої ролі в роботі конференції. Пленарні засідання конференції проводилися дуже рідко, лише тоді коли потрібно було поставити підписи всіх країн-учасниць у кінцевому варіанті документа.

Версальсий мирний договір

Умови Версальського договору були дуже жорсткими і принизливими для Німеччини, які Джон Кейнс назва «Карфагенськими» (дуже несправедливі). Текст договору був укладений без переговорів з Німеччиною, яка під загрозою окупації була змушена його підписати.Версальський договір був кабальний для Німеччини і призвів до глибокої кризи в суспільстві, і до приходу нацистів до влади у 1933 році.

Лі́га На́цій — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами на Паризькій мирній конференції в 1919–1920 рр. Проіснувала до 1946 р. Ліга Націй - міжнародна міжурядова організація, створення якої президент В. Вілсон вважав ключовою задачою конференції. За Статутом Ліги Націй, який був описаний Версальським договором і який підписали 44 держави, її засновниками вважалися країни, що брали участь у війні проти Німеччини та її союзників, а таких було 31, а також новоутворені держави (13). Оскільки конгрес США, відмовився ратифікувати Версальський договір, то країна не стала членом Ліги Націй.

Проти держав-агресорів, у відповідності зі статутом. Ліга Націй мала право застосовувати дипломатичні, політичні та економічні санкції. Вона могла втручатися у суперечки між державами, які не були її членами. Ліга виробила також порядок управління колишніми колоніальними володіннями Німеччини, заселеними арабами, що були у складі колишньої Турецької імперії.

Головне завдання Статуту ЛН передбачалося:

-- надання гарантій країнам членам

-- колективні дії в разі порушення статуту і війни

-- збереження незалежності і тер цілісності держ

-- якщо конфл не вдається вирішити самостійно, його учасники можуть звернутися до арбітражу або Ради ЛН.

-- сторони не повинні вдаватися до воєнних дій протягом 3 міс після початку скликання конференції з конфл. (тобто війна дозволяється!)

Ліга Націй була ефективним знаряддям підтримки Версальської системи. Разом з тим її фундатори переслідували свої меркантильні інтереси у міжнародних справах. Так, Великобританія і Франція намагалися забезпечити для себе провідні позиції у світовій і європейській політиці.