Сполучені Штати Америки — незалежна та позаблокова держава світу на початку 20 століття, яка з настанням світового конфлікту проголосила про свій нейтралітет та не брала участі у воєнних діях. Проте, в силу низки обставин та чинників, що змінили ставлення американського уряду та спільноти від політики ізоляціонізму до політики активного союзника країн-членівАнтанти, 6 квітня 1917 США офіційно вступили до Першої світової війни на боці цього військового блоку. Армія США брала найактивнішу участь у бойових діях на Західному фронті з жовтня 1917 року до закінчення війни 11 листопада 1918.
На початку світового конфлікту США вперто трималися політики нейтралітету, хоча одночасно вони були одним з головних постачальників найважливіших продуктів промислового виробництва, у першу чергу озброєння та військової техніки, а такожпродовольства, різного пального тощо, до Великої Британії та інших країн Союзників. З офіційним оголошенням стану війниЦентральним державам, Сполучені Штати мобілізувати більш 4 000 000 військовослужбовців, й втратили з різних обставин близько 110 тисяч чоловік, зокрема 43 000 через пандемією грипу «іспанки». Війна позначилася різким збільшенням американського уряду та втручанням держави у приватні справи суспільства з огляду на нагальні потреби війни, а також колосальним збільшенням чисельності американських військових.
Поява навесні 1918 року на бойовищах Франції свіжих американських військ була з ентузіазмом зустрінута змученими війною союзними арміями. Щодня до Європи прибувало до 10 000 американських військових[2], у той час, коли німці не мали вже спроможностей поповнювати свої втрати. Американці зіграли важливу роль у заключних битвах Першої світової — у Весняному наступі німецької армії та останньому наступі союзників.
Після капітуляції всіх союзників становище Німеччини стало безнадійним. З листопада в країні вибухнула революція. Кайзер зрікся престолу. Вранці 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир’я у штабному вагоні маршала Фоша в Комп’єнському лісі, неподалік станції Ретонд. Комп’енське перемир’я стало завершальним актом світової війни 1914-1918 рр.
За Комп’єнською угодою Німеччина зобов’язувалася:
• вивести свої війська з територій Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу та Лотарингії, Румунії, Австро-Угорщини, Туреччини, Східної Африки;
• передати країнам Антанти величезну кількість озброєння, кораблів, підводних човнів, літаків, залізничних паротягів і вагонів;
• відмовитися від Брестського миру, але не виводити війська з територій, з яких складалася до війни Росія, до відповідної вказівки.
Підсумки війни:
• Перша світова війна тривала 4 роки 3 місяці й 10 днів (01.08.1914 - 11.11.1918 рр.), завершившись поразкою Четверного союзу;
• учасниками війни були 38 держав з населенням 1,5 млрд осіб;
• жертвами війни стали близько 10 млн загиблих (у всіх війнах, що сталися у світі за попередніх сто років, кількість загиблих становила 1,6 млн), більше 20 млн поранених (з них майже 3,5 млн залишилися інвалідами). 66,6 % усіх втрат припали на долю Росії, Німеччини, Франції і Австро-Угорщини. Найменше постраждала армія США - 1,2 %. Крім того, у середині 1918 р. змучені й голодні народи Європи були вражені епідемією грипу — іспанки. То був найстрашніший убивця війни. Хвороба забрала понад 25 млн життів у всьому світі;
• відбулося масове знищення матеріальних цінностей: промисловості, транспорту, фінансової системи, сільського господарства воюючих країн. Цілі міста й селища було стерто з лиця землі; зруйновано величезну кількість залізниць, мостів, фабрик, заводів. Війна завдала непоправних втрат пам’яткам історії та культури. Лише Японія та США примножили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, що не зачепила їх території.