Масові репресії

Третя хвиля сталінських репресій, яка відбулася в 1936-1938 роках – доба «Великого терору»:

- боротьба з українським націоналізмом ( справи націоналістичної групи професора М.Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.);

- боротьба з ухилами в партії ( справи «Українського троцькістського центру» , « Соціал-демократичної партії України»);

- чистка партверхівки, репресії проти членів КП(б) У (Є.Квірінг, Х.Раковський, П.Постишев та ін.);

- репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й.Якір – командувач Київського військового округу, І.Дубовий – командувач Харківського військового, Є.Ковтюх, І.Федько, Д.Шмідт, І.Уборевич та ін.);

- репресивні заходи проти українських діячів культури – «розстріляне відродження».

Суспільство дедалі більше поринало у прірву страху, відчаю, соціальної деградації. Репресії переросли в масові. Не уникла репресій армія і партія. Так, із 62 членів ЦККП(б)У в 1937 році 56 були звинувачені у ворожій діяльності, з 11 членів політбюро ЦККП(б) репресовано 10, з 5 кандидатів у члени політбюро-4, всі 9 членів оргбюроЦККП(б)У загинули. В результаті «Великого терору» постраждали мільйони людей, після цього влада сталінської керівної верхівки стала абсолютною. У 1938 р. Політбюро ЦК ВКП(б) встановило для України квоту на репресії у 6 тис. жертв, але керівництво КП(б)У на чолі з М. Хрущовим звернулося до Москви з проханням збільшити цей ліміт на 30 тис. осіб. Органи виконання покарань працювали на межі своїх можливостей, в’ язниці були переповнені. Тілами розстріляних заповнювали рови поблизу багатьох міст України.

Отже, жертвами сталінського тоталітарного режиму в Україні стали мільйони людей. Найшвидше знецінювалося у радянській державі людське життя.

Місця поховань жертв сталінських репресій в Україні:

Розстріляне відродження (Київ)-братське поховання 28 діячів культури, письменників, науковців, розстріляних 15-17 грудня1934 року. Їх було зарито вночі на Лук'янівському цвинтарі місце вказане дружиною Григорія Косинки. Братством Андрія Первозданного 18 грудня 1994року на цьому місці був встановлений великий дерев'яний хрест з переліком всіх страчених

Рутченкове поле (Донецьк)- весною 1989 року під час розкопок було виявлено більш ніж 500 останків людей. 16 вересня1989 року останки перепоховані в двох братських могилах. У 2005 році на місці поховання встановлено пам'ятник жертвам політичних репресій.

В період з 5 серпня 1937 року по 27 листопада 1938 року в Черкасах було розстріляно щонайменше 1144 особи. Пам'ятний знак в Соборном парку встановлений в 2006 році в пам'ять про жертв Голодоморів та політичних репресій на Черкащині.

Поховання розстріляних жертв репресій в Умані проводилось на території двору колишнього приміщення міського відділу НКВС та на території, яка до нього прилягала, а також на Міщанському кладовищі, де поховані останки 1402 чоловік.

За один тільки 1937 рік на Чернігівщині було репресовано понад 9,5 тисяч чоловік. Основним місцем масових поховань розстріляних НКВС чернігівців був лісовий масив поблизу села Халявин Чернігівського району

У Житомирській окрузі в 1937–1938 роках були розстріляні не менше 15 тисяч жителів і таємно поховані старому єврейському кладовищі та на території нині діючого тубдиспансеру На підставі даних з протоколів засідань Київської «трійки» УНКВС, Московської «двійки» і актів про приведення цих рішень до виконання у Житомирі та Бердичеві тільки за період з 5 серпня по 31 грудня 1938 року розстріляно не менше 901 людей.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 47-48 підручника, підготувати постер " Биківнянські могили"