Як і в радянській Росії, в Україні більшовики проводили політику "воєнного комунізму" (1919 - 1921 рр.).
Основні заходи "воєнного комунізму"
Промисловість
Націоналізація усіх промислових підприємств.
Установлення державної монополії на торгівлю найважливішими товарами (сіллю, цукром, металом, вугіллям).
Сільське господарство
Установлення продовольчої диктатури.
Запровадження продовольчої розкладки.
Заборона оренди землі.
Заборона використання найманої праці.
Система управління й трудові відносини
Централізація управління промисловістю.
Мілітаризація праці.
Уведення загальної трудової повинності та зрівняльної оплати праці.
Торгівля та фінанси
Заборона приватної торгівлі.
Скасування грошей.
Запровадження карткової системи розподілу продуктів.
Скасування оплати за житло, комунальні послуги, транспорт.
Політика "воєнного комунізму" викликала антибільшовицькі виступи селян під проводом отаманів М. Григор'єва, Н. Махна, Зеленого (Д. Терпила) й призвела до економічної та політичної кризи наприкінці 1920 - на початку 1921 рр.
Навесні 1919 року білогвардійські війська генерала А. Денікіна прорвали фронт Червоної армії на півдні України й наприкінці літа встановили свій контроль над Кримом і Лівобережжям.
30 - 31 серпня 1919 року у результаті неузгодженості дій УГА та армії УНР білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події С. Петлюра згодом назвав "Київською катастрофою".
"Київська катастрофа" тяжко позначилася й на моральному стані армії.
На окупованій територій денікінці ліквідували радянську владу й установили окупаційний режим, поділивши Україну на Харківську, Київську та Новоросійську області на чолі з губернаторами, які мали необмежені повноважен