Опрацювати матеріали підручника
2. презентація " Міжнародні відносини"
3. Переглянути матеріал про політику умиротворення
4. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ: на платформі WordArt спробувати створити хмару слів по вивченій темі ( параграф 25) та придумати 3 завдання до неї - за бажанням
Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу
Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів — світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями, головним чином, Великою Британією, Французькою республікою, США і Японською імперією, після закінчення Першої Світової Війни. Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах.
Виконай вправу https://learningapps.org/8399353
https://learningapps.org/display?v=pjekbd7vj20
https://learningapps.org/watch?v=pomkhewtv17
Врегулювання міжнародних відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні проходило в більш спокійній обстановці. У ході конференції у Вашингтоні (12 листопада 1921 р. - 6 лютого 1922 р.) було встановлено нове співвідношення сил на Далекому Сході, в основі якого лежало партнерство великих держав на базі консенсусу по військово-морських проблемах, взаємних гарантій регіональних інтересів і загальних принципів політики в Китаї. Рівновага системи закріплювалася новою роллю Японії, що хоча і була змушена відмовитися від союзу з Англією й обмежити свої домагання в Китаї і Росії, але одержала гарантії військово-морської безпеки. Таким чином, Японія виявилася в ролі основного гаранта Вашингтонської системи міжнародних відносин. Однак гарантами від японського експансіонізму могли бути тільки далекосхідні держави в співробітництві зі США й Англією, але вони (СРСР і Китай) минулого або виключені із системи міжнародних відносин, або були її об'єктом. Тому, будучи більш рівноважною системою, ніж Версальська, вона залишалася неуніверсальної, оскільки виключила зі своїх суб'єктів СРСР і Китай.
У рамках Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин усі великі держави переслідували власні цілі, що коливаються в діапазоні від повної зміни світового порядку до його значної трансформації.
У 30-і рр. зміна балансу сил великих держав привело до того, що ряд держав зробили відверту ставку на насильницьку трансформацію Версальсько-Вашингтонської системи, принципи якої перестали відповідати їх інтересам. Периферійне положення цих країн у системі міжнародних відносин дозволяло їм використовувати основне протиріччя для поліпшення своїх позицій. До цього варто додати загальний ріст регіоналізма, прагнення усіх великих держав використовувати складності суперників для поліпшення власних позицій. Тим самим позначилася внутрішня криза системи міжнародних відносин, що неможливо бути усунути без досягнення нового балансу сил і інтересів.
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ЯПОНІЇ
· План світового панування, меморандум Танаки -?( Манчжурія – 94% нафти,79 % заліза, 55% золота, 41 % залізниць, 37 % торгівлі)
· Мілітаризація економіки( літакобудування, танкобудування). Створення Квантунської армії
· 1931 – диверсія поблизу Мукдена – привід до окупації Манчжурії, утворення держави – манчжоу-Го
· 1932 – невдала спроба захопити Шанхай
· 1933 – вихід з ЛН, відмовилась підписати договір з СРСР про ненапад
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ІТАЛІЇ
· у 1924 р захопила порт Фіуме,
· 1923 – о. Корфу,
· 1935-1936 – Ефіопію.
· 1937 – вийшла з ЛН.
· 1934 – будівництво флоту, обов’язкова військова освіта з дитячого віку
· 1939 – окупація Албанії
· 1939, травень – Сталевий пакт( допомога на суші, морі, у повітрі) – Італія------Німеччина
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ НІМЕЧЧИНИ -
Таким чином, Німеччина, Італія, Японія створили агресивний блок держав, які прагнули переглянути існуючий поділ світу і західні країни політикою умиротворення допомогли реалізації загарбницьких планів .
1936 р. Антикомінтернівський пакт між Японією та Німеччиною, в 1937 р. - до нього приєдналась Італія, утворилась " вісь Берлін-Рим -Токіо"