Запам’ятайте дати:
27-29 вересня 1918 р. - Владайське повстання (Радомирський бунт).
Червень 1923 р. - Державний переворот і встановлення диктатури. Усунення Стамболійського від влади.
Вересень 1923 р. Комуністичне повстання.
1934 р. Встановлення дипломатичних відносин з СРСР.
1935-1944 рр. Монархічна диктатура царя Бориса ІІІ в Болгарії.
Стамболійський, будучи сильним ідеологом і людиною емоційною, вміючи використовувати демагогію (блискучий оратор і полеміст), став унікальним лідером аграріїв серед країн Східної Європи. Він був сповнений рішучості запровадити диктатуру села і селянства в Болгарії, та й в усій Східній Європі, знищити домінуючу роль міст, з їх, як він говорив, «виродженим, паразитуючим населенням». Він виступав за створення «Зеленого Інтернаціоналу» аграрних партій, який повинин протиставити селянську ідеологію впливу Заходу і комуністичному Сходу. У міжнародних відносинах він закликав до створення болгарсько-югославського союзу. Також він не заперечував проти відокремлення Македонії, вважаючи це кроком до перебудови всіх відносин на Балканах. Прагнув усунути македонських болгар від їх впливу на політичне життя в країні. Для реалізації своїх планів Стамболійський використовував будь які засоби: пускав у хід напіввійськову Оранжеву Гвардію Землеробського союзу, підтасовував результати виборів, нищив лідерів опозиції тощо. Втілення селянської концепції Стамболійського в країні вилилось у низку соціальних і політичних експериментів.
ВІДЕОМАТЕРІАЛ РУМУНІЯ. БОЛГАРІЯ