Франція

Запам’ятайте дати:

1920 р. – створенння Французької комуністичної партії.

1934 р. – спроба фашистського заколоту.

1936-­1938 рр. ­ Народний фронт у Франції.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ " ФРАНЦІЯ В 20-30 рр. ХХ ст."

Французький фашизм.

Загострення економічних проблем, нездатність традиційних по­літичних партій вивести країну з кризи призвели до зростання по­пулярності фашистських (ультраправих) організацій, які виникли у Франції в 1920-х рр.

Соціальною опорою фашизму були дрібні власники, люмпени, кле­рикали, частина великих фінансистів і промисловців, одержимі ідея­ми сильної влади і сильної Франції.

Фашистський рух у Франції мав суттєві відмінності: він не був єдиним; не виступав за повну ліквідацію демократичних інститутів, а лише за їх обмеження для «ворогів нації» – комуністів і соціаліс­тів. Такі особливості крилися в природі французького суспільства, якому притаманні демократизм і багатопартійність.

Фашистські організації були не класичними партіями, а воєнізо­ваними організаціями – лігами. Найбільшу фашистську лігу «Вог­няні хрести», яка об'єднувала колишніх фронтовиків, очолював пол­ковник де ля Рок. Ліга звинувачувала уряди у зраді національних інтересів Франції, у м'якому ставленні до Німеччини. Організація об'єднувала майже 350 тис. осіб. Вона влаштовувала факельні похо­ди, мітинги, вимагаючи «сильної влади». Інша організація «Аксьйон франсез» («Французька дія») мала шовіністичний і монархічний характер та об'єднувала 60 тис. осіб. її воєнізований підрозділ «королів­ські молодчики» влаштовував погроми установ лівих партій.

Прихід нацистів до влади в Німеччині підштовхнув французьких фашистів до активних дій. Приводом до їх виступу стала справа Ставиького. Цей шахрай прийняв під заставу коштовності в іспанського аристократа, який утік до Франції після революції 1931 р. в Іспанії. Згодом він замінив у коштовностях діаманти на підробні та продав їх, п коли це викрилося, заподіяв собі смерть. У процесі розслідування з'ясувалося, що Стависький чинив таке шахрайство протягом трива­лого часу під прикриттям вищих урядовців.

Цей скандал фашисти вирішили використати для критики демо­кратичного устрою і на хвилі народного невдоволення захопити вла­ду. 6 лютого 1934 р. загони фашистів пішли на штурм парламенту. Дорогою вони громили магазини, нищили машини та ін. Поліція від­крила вогонь. Під час подій 17 осіб загинуло, 2 тис. було поранено. Уряд Даладьє негайно подав у відставку. Францію крім політичної охопила й економічна криза.

Риси французького фашизму.

– Організаційна розпорошеність (існувало декілька фашистських (ультраправих) організацій).

– Фашистський рух був представлений воєнізованими лігами, а не

політичними партіями, що не давало їм можливості використовувати легітимні методи приходу до влади.

– Відсутність єдиного вождя та єдиної ідеологічної основи.

– Вузька соціальна база.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 14, підготуватися до самостійної роботи