Запам’ятайте дати:
3 листопада 1918 р. Початок революції в Німеччині.
9 листопада 1918 р. Повалення монархії та проголошення республіки.
Січень 1919 р. Збройний виступ комуністів у Берліні.
19191933 рр. Веймарська республіка.
Квітень-травень 1919 р. Баварська радянська республіка.
1923 р. Заколот нацистів у Баварії.
1933 р. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
Фашистський рух у Німеччині виник одразу після Першої світової війни.
Причинами його виникнення були реваншистські настрої після поразки у війні та підписання принизливих умов Версальського договору, соціальна незахищеність більшої частини населення внаслідок зростаючої післявоєнної розрухи, реакція на більшовицьку політику експорту світової революції.
Націонал-соціалістську робітничу партію Німеччини (НСДАП), що стала центром тяжіння усіх фашистів, було утворено 1919 р. (до 1920 р. вона називалася Робітнича партія Німеччини). Порівняно швидко лідером цієї партії став Адольф Гітлер. У 1923 р. нацисти намагались організувати заколот у Баварії («пивний путч»), але зазнали поразки. Все керівництво НСДАП опинилось у в`язниці. Тут у в`язниці Гітлер написав книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба"), в якій виклав основні програмні положення фашистського руху в Німеччині. У 20-ті рр. вони ледь животіли. Швидке зростання їхнього впливу почалося під час економічної кризи 1929-1933 рр. Німецький нацизм не виріс на рівному місті, у нього були свої ідеологічні коріння. Попередниками нацистської ідеології були французький соціолог Жозеф Артюр де Гобіно і і англійський аристократ Хьюстон Стюарт Чемберлен. Гобіно створив чотирьохтомну працю «Досвіт про нерівність людських рас», в якій стверджував, що біла раса має переваги над іншими, а її елітою є арійці. До арійців він відносив населення Скандинавського півострова, Англії, Ірландії, Голландії, частини Франції і Німеччини. Гобино вважав німців, що живуть на заході Німеччини кращими арійцями. Чемберлен сформував расову теорію, яка доводила переваги арійців: «Господь Бог покладається тепер лише на одних німців…». Чемберлен став більш завзятим німецьким націоналістом ніж самі німці. Зустрічь його з Гітлером справила на останнього величезний вплив.
Важливу роль у становленні ідеології нацизму відіграло невелике Товариство Туле, що утворилось у Мюнхені за зразком масонських лож. Своїм завданням воно проголосило вивчення і популярізацію давньогерманської літератури і культури. Також члени товариства пропагували расову перевагу німців і необхідність створення третього рейху. На гербі Товариства була намальована свастика, а дивізом товариства було: «Пам`ятай, що ти німець. Тримай свою кров у чистоті!”.
Також нацисти запозичили фразиологію про “надлюдину”, яка стане правити на Землі і культ сильної особи у філософа Фрідріха Ніцше. Нацисти вважали себе “надлюдьми”.
Не до не після приходу до влади нацистам так і не вдалось створити закінченої, строгої філософсько-ідеологічної системи. Їх ідеологія була компіляцією расизма, антисемітизма, шовінізма, націоналізма, консерватизма, соціалізма тощо.
Масовою базою фашистського руху стали націоналістичні настрої ремісників, селян, ветеранів війни, безробітних. Підтримку нацистам надали впливові кола великого капіталу Німеччини.
Робітничий клас меншою мірою піддавався впливу нацистів, але значна його частина також виступала проти Веймарської республіки, підтримувала комуністів — прибічників соціалістичної революції. Запеклі суперечки й гостра боротьба між ними та соціал-демократами зробили неможливими єдині антифашистські дії лівих сил, як це було у Франції в 1934-1936 рр. Нацисти зуміли залучити на свій бік зневірену в демократії молодь: 1/3 членів НСДАП складали люди у віці до 30 років. Позначилася на поведінці виборців і тактика боротьби, яку використовували нацисти. Штурмовики та есесівці нападали на мітинги політичних суперників, били активістів інших політичних партій, залякували населення цілих районів. Їхні дії, своєю чергою, демонстрували слабкість законної влади, яка часом нездатна була підтримувати елементарний порядок у містах і гарантувати безпеку громадян.
Фатальну для Веймарської республіки роль відіграли представники традиційної військово-бюрократичної еліти Німеччини, політичний вплив яких не усунула революція 1918 р. Її представники вважали, що саме нацисти є тією силою, яка здатна усунути загрозу рволюції, економічного краху і забезпечить відродження Німеччини. У жовтні 1931 р. її націоналістично налаштовані представники утворили «Гарцбургський фронт», який проголосив нацистів найперспективнішою силою в країні і закликав промислово-фінансові кола до їх фінансування.
Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
11 серпня 1919 р. президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, що стало початком нового етапу існування Німецької держави. Німецька держава, як офіційно називалась Веймарська республіка, проіснувала до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер
День в історії. "Пивний путч". 8 листопада 1923 р. у Мюнхені, глава Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини Адольф Гітлер на чолі штурмових загонів спробував захопити владу в країні
День в історії. 24 лютого 1920 р., Мюнхен, Німеччина. На зборах Німецької робітничої партії в пивному ресторані "Хофбройхаус" Адольф Гітлер проголосив програму "25-ти пунктів"
Перший в Німеччині концентраційний табір. 20 березня 1933 р. поблизу Мюнхена відкрито перший в Німеччині концентраційний табір Дахау — сумнозвісне місце загибелі десятків тисяч людей
Як нацисти позбавлялись мистецтва. 3 червня 1936 р. німецький Рейхстаг наказав вилучити зі своїх музеїв усі твори так званого "дегенеративного мистецтва". У заборонений список потрапили не те що окремі прізвища, а цілі мистецькі течії
Ніхто не міг передбачити, що Гітлер стане диктатором Німеччини, її фюрером. Переломним моментом для нього стала економічна криза 1929 року. Нацистська диктатура покриває своєю тінню всю Німеччину. Гітлер заявляв, що він бажає миру, але в цей час він вже був готовий до війни - Апокаліпсису.