В історії Польщі особистість маршала Юзефа Клеменса Пілсудського (1867-1935) посідає особливе місце. Саме він реалізував ідею відновлення державної незалежності після більш ніж 120 років неволі й марних спроб нації здобути волю в боротьбі. Після трьох поділів Речі Посполитої, наприкінці XVIII століття, поляки опинилися в жорстких рамках абсолютистських монархій - Російської імперії, королівства Пруссії (кайзерівської Німеччини з 1871 р.) і габсбурзької Австрії (з 1867 р. - Австро-Угорщини).
Чим нам, українцям, цікавий і сьогодні феномен Пілсудського?
Листопад 1918 р. Відновлення незалежної польської держави.
11 листопада 1918 р. - Передання всієї повноти влади Ю. Пілсудському.
18 листопада 1918 р. - Ю. Пілсудського оголошено тимчасовим Начальником держави.
Листопад 1918 р. липень 1919 р. Польсько-українська війна.
1920 р. Радянсько-польська війна.
18 березня 1921 р. Ризький мирний договір.
1921 р. Прийнято конституцію Польської Республіки.
Конституція 1921 року
Законодавча влада - у двопалатного парламенту, що обирався на 7 років.
Виконавча влада - у президента й уряду.
Президент обирався парламентом на 7 років.
Роль президента обмежено представницькими повноваженнями.
Задекларовано демократичні свободи.
1926 р. Встановлення режиму "санації".
1934 р. - Пакт про ненапад між Німеччиною та Польщею.
1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни.
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ В ГАЛИЧИНІ
У листопаді 1918 р. на західноукраїнських землях, які раніше входили до складу Австро-Угорської імперії, було створено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР).
Розпочалася польсько-українська війна. Вона тривала з листопада 1918 р. до липня 1919 р. Наприкінці 1918 р. польські війська захопили 10 із 59 повітів, у яких було проголошено владу ЗУНР.
У середині грудня для боротьби з поляками було створено Українську Галицьку армію (УРА), яка мала певні успіхи на початковому етапі війни. Однак навесні 1919 р. з Польщі в Галичину прийшло підкріплення — армія генерала Галлера чисельністю 60 тис. осіб. Під ударами супротивника Галицька армія змушена була відступити.
«ПОЛЬСЬКЕ ПИТАННЯ » НА ПАРИЗЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
«Польське питання» було одним з центральних на Паризькій конференції.
Великий порт Ґданськ (Данциг), розташований у гирлі польської ріки Вісли, оголошувався «вільним містом». Лише Велика Польща звільнилася від німецького панування в результаті національного повстання в грудні 1918 р. і ввійшла до складу Польської держави.
У результаті плебісциту, проведеного в розпалі польсько-радянської війни в 1920 р., в умовах активізації місцевого німецького населення, підтриманого німецьким урядом, Вармія і Мазура залишилися в складі Німеччини.
Польське населення Сілезії вело завзяту боротьбу за возз’єднання з Польщею й у результаті трьох повстань — у 1919, 1920, 1921 рр. — домоглося того, що західні держави були змушені передати Польщі частину Верхньої Сілезії. Східний кордон проходив по так званій «лінії Керзона».
«Лінія Керзона» — умовна назва лінії, рекомендована в грудні 1919 р. Верховною радою Антанти як східний кордон Польщі. Це була лінія, за межами якої (на схід) поляки не становили більшості населення. Назву одержала від прізвища міністра закордонних справ Великої Британії в 1919-1924 рр. Дж. Керзона.
ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ 1926 р. РЕЖИМ «САНАЦІЇ»
Санація (від лат. sanatio — лікування, оздоровлення) — з політичної точки зору — авторитарний режим в умовах кризи парламентаризму, спрямований на консолідацію нації, суспільства і держави шляхом досягнення балансу різних інтересів.
Режим, який очолював і уособлював Пілсудський, одержав назву «санація» («оздоровлення»).
Риси режиму «санації».
1. Домінуючий вплив Ю.Пілсудського у політичному житті, хоча він формально був лише воєнним міністром. Формування його «культа особи».
2. Значний вплив у політичному житті суспільства військових, особливо однополчан Ю.Пілсудського.
3. Існування парламентської опозиції.
4. Складна виборча система.
5. Обмеженість свободи слова і друку.
6. Відносно незначні масштаби політичних репресій.
7. Спроби найти порозуміння з національними меншинами.
Прихід Пілсудського до влади збігся з частковою стабілізацією польської економіки, чому сприяли як поліпшення економічної ситуації в Європі, так і загальний страйк англійських шахтарів, який привів до збільшення попиту на польське вугілля на європейських ринках.
З іншого боку, авторитарний режим прагнув централізувати управління країною, спираючись на військову силу. Діяльність опозиційних партій, які створили свій блок, усіляко переслідували.
Пілсудський нічого не зробив для припинення антиукраїнської політики місцевої польської адміністрації в Західній Україні. У вересні—жовтні 1930 р. за розпорядженням уряду на окупованих Польщею українських землях силами армії і поліції було здійснено репресивні акції щодо українського населення, розраховані на придушення українського національно-визвольного руху.
У 1935 р. ухвалено нову Конституцію Польщі, що зміцнила авторитарний режим