Основні поняття і терміни:
«позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори», «депортація».
Позиційна війна- війна, у якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах із добре організованою обороною. Як правило. Характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.
Брусиловський прорив- наступальна операція російських військ південно- Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, у результаті якої знову було захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині.
Основні дати:
серпень - вересень 1914 р. —Галицька битва; вересень 1914 р. — репресії окупаційної адміністрації в Галичині; 27-28 вересня 1914 р. - перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах; 1915 р.- захоплення російськими військами фортеці Перемишль, Горлицький прорив австро- німецьких військ; квітень 1915 р. – бої «усусів» за гору Маківка; 4 червня-13 серпня 1916 р. – Брусиловський прорив; серпень-вересень 1916 р. – бої «усусів» на горі Лисоня; 5 листопада 1916 р.- проголошення Францом- Йосифом автономії Галичини.
Історик Н. Полонська-Василенко про стан російської армії у 1915 році
«...Успіхи російської армії 1914 року та на початку 1915 надто дорого коштували їй. За перший рік війни вона втратила 82% старшин - забитих та поранених, і 64% солдатів... Були частини в яких не залишилося жодного кадрового старшини; їх заміняли "запасні прапорщики", які пройшли короткі курси... Трагізм становища збільшувала недостача зброї - рушниць, гармат, набоїв. "Запасним" не вистачало рушниць для навчання, І вони приходили на фронт, уперше беручи в руки рушницю... В таких умовах була російська армія, коли 18 квітня 1915 року почався наступ німецько-австрійських військ на Галицькому фронті – між Горлицями і Тарнавом. Німецька армія вперше застосувала так званий "ураганний вогонь" На російський фронт німці стягнули 200 важких гармат, проти яких російська армія могла поставити тільки 4.»
Зі спогадів А .І. Денікіна
Пригадую битву під Перемишлем у середині травня. Одинадцять днів жорстоких боїв 4-ї стрілецької дивізії… одинадцять днів страшного гулу німецької важкої артилерії, яка буквально зривала цілі ряди шанців разом із їхніми захисниками. Ми майже не відповідали- нічим. Полки, виснажені до останнього ступеня, відбивали одну атаку за іншою, - штиками або стрільбою в упор, лилися кров, ряди рідшали, росли могильні пагорби… два полки майже знищені одним вогнем.
Зі спогадів О. Брусилова
…Ця битва під Перемишлем, що без перерви тривала більше місяця, була останньою, про яку я міг би сказати, що в ній брала участь регулярна навчена армія, підготовлена в мирний час. За три з половиною місяця кадровий склад офіцерів та солдатів зазнав значних утрат… кадри поповнювались за рахунок прибулих із запасних полків, офіцерських склад поповнювався за рахунок тільки- но призначених прапорщиків, освітній рівень яких був невисоким.
Історик О. Субтельний про окупаційну політику російських військ у Галичині
Ставлення росіян до галицьких українців, яке відомий російський політик Павло Мілюков розцінив у своєму виступі в Думі як «європейський скандал» являло собою продовження політики уряду щодо українського руху в Російській імперії. З вибухом війни було закрито майже всі українські організації та газети Царський міністр закордонних справ Сергій Сазонов з неприхованим задоволенням казав: «Тепер настав слушний момент, щоб раз і назавжди позбутися українського руху».
Через легіон Січових стрільців, що в сучасній європейській війні бере активну участь і під нашим національним стягом веде криваву боротьбу проти найбільшого нашого ворога входимо поміж воюючі європейські народи на рівних обов’язках і рівних правах… Факт участі УСС у війні мусить мати великий вплив і на відносини других народів та держав до українців
(В. Темницький, член Української Бойової управи).
УСС має бути «особливим виділом, який мав би виконувати військово-політичні завдання. <…> Зібрані добровольці менше прикладаються до військових вправ, бо їх більше займають думки про політичну пропаганду, до котрої мається їх ужити» (К. Левицький).
Рубрика « Чи знаєте ви, що…»
… український письменник І. Франко був почесним стрільцем і більше як півроку перед смертю провів у львівському «Приюті для хворих і виздоровців УСС».
…за весь час війни російська армія закликала до своїх лав 3,5 млн. українців. «Ця кількість, - пише Я. Грицак, - втричі перевищувала число солдат і офіцерів білорусів (1,2 млн. чол.), у п’ять – шість разів – поляків (600-650 тис. чол.), у вісім- дев’ять разів – євреїв (400 тис. чол.), у дев’ять разів – грузинів і азербайджанців (по 350 тис. чол.) тощо. У складі австрійської армії воювало понад 300 тис. «русинів».