АЗОВСТАЛЬ

ПрАТ «Металургійний комбінат „Азовста́ль“» — зруйнований металорогійний  комбінат у Маріуполі. Український монополіст з випуску деяких видів металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом. За рівнем валового доходу посідав третє місце серед металургійних підприємств України. Щорічно виробляв 6 млн чавуну, 7 млн т сталі, 4,5 млн т прокату, 1,5 млн агломерату.

Під час російсько-української війни, навесні 2022 року, територія «Азовсталі» оборонялася українськими військовими. На завершальній стадії оборони Маріуполя, 20 травня 2022 року, українські військові, виконавши бойове завдання, завершили оборону комбінату. В ході боїв «Азовсталь» було зруйновано російськими військами.

Рішення про будівництво металургійного заводу «Азовсталь» у Маріуполі було ухвалене 2 лютого 1930 року Президією ВРНГ СРСР. 7 листопада 1930 року відбулося закладення фундаменту першої доменної печі. 12 серпня 1933 року вона видала свій першийчавун. У 1934 почала роботу друга доменна піч, 1935 року на «Азовсталі» стартувало сталеплавильне виробництво — запрацювала перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч. У травні 1939 року на «Азовсталі» було встановлено світовий рекорд з продуктивності доменної печі за добу — піч № 3 видала 1614 тонн чавуну.

Через початок німецько-радіанської війни мартенівські та доменні печі «Азовсталі» зупинили. 8 жовтня закінчилася евакуація персоналу «Азовсталі». 7 вересня 1943 року, під час відступу, німецькі війська підірвали майже все устаткування на «Азовсталі». Проте вже 24 жовтня 1944 року запрацювала відбудована пароелектроповітродувна станція.  Розпочала роботу киснева станція, що забезпечувала виробничі потреби не тільки «Азовсталі», але й інших підприємств Донбасу. В липні 1945 року відновила роботу одна доменна піч, а в листопаді відбудували та запустили мартенівську. 

Після війни, в 1948 році, розпочалося будівництво нових прокатних цехів. У 1953 завод почав виробляти власний металургії агломерат. «Азовсталь» став підприємством з повним металургійним циклом. На «Азовсталі» в 1954 році — вперше в СРСР — було освоєне виробництво залізничних рейок завдовжки 25 м. У наступні роки вводилося в експлуатацію нове устаткування, головним чином для виробництва залізничних рейок.