Я, недостойний, дiдом своïм Ярославом Мудрим i батьком своïм i матiр'ю своєю з роду Мономахiв був наречений руським iменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом.
Дiти моï або хто iнший, слухаючи мою грамотицю, не посмiйтеся з неï, а приймiть ïï до свого серця, i не лiнуйтеся, а щиро трудiться.
Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силi годуйте ïх i подавайте сиротам.
I вдову захистiть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте i не велiть убивати його; якщо i завинив хто в смертi, не губiть християнськоï душi.
Якщо ж вам доведеться цiлувати хрест перед братами своïми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, i тiльки тодi цiлуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.
Нiколи не майте гордощiв у своєму серцi i в розумi.
Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братiв. Пам'ятайте, як учив мудрий Василь, зiбравши круг себе юнакiв: при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим пiдкорятися, з рiвними i молодими мати згоду i бесiду вести без лукавства, а щонайбiльше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нiкого в розмовi, не смiятися багато. Очi тримати донизу, а душу вгору.
В домi своєму не ледачкуйте, а за всiм приглядайте самi, не покладайтесь на тiуна або на отрока, щоб не посмiялися люди нi з дому вашого, нi з вашого обiду.
Брехнi остерiгайтесь i пияцтва, i облуди, вiд того душа гине i тiло.
А куди б не прийшли i де б не зупинилися, напiйте i нагодуйте нужденного. Найбiльше шануйте гостя, звiдки 6 вiн до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостiть його ïжею i питвом, бо вiн, мандруючи далi, прославить вас у всiх землях доброю чи злою людиною.
Не проминiть нiколи людину, не привiтавши ïï, i добре слово ïй мовте.
Якщо забуваєте про це, то частiше заглядайте в мою грамотицю: i менi не буде соромно, i вам буде добре.
Що вмiєте, того не забувайте, а чого не вмiєте, того навчайтесь, — як батько мiй, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в iнших краïнах. Лiнощi — це мати всьому дурному: хто що й знав, те забуде, а чого не вмiє, того не навчиться. Добро своєю рукою сiючи, не лiнуйтесь нi на що хороше, i хай не застане вас сонце в постелi. Так робив мiй батько покiйний i всi добрi мужi. На свiтаннi, побачивши сонце, з радiстю прославте день новий i скажiть: Господи, додай менi лiта до лiта, щоб я честю й добром виправдав життя своє. Так я кажу, коли сiдаю думати з дружиною, або збираюся чинити суд людям, або ïхати на полювання, або збирати данину, або лягти спочивати. Спочинок у полудень дається людям за труди: пiсля трудiв спочиває i звiр, i птиця, i люди.