Мій шлях від звичайної людини до громадської та культурної діячки
м. Полтави
В мене було, на перший погляд, класичне дитинство дітей 90х. В школу я пішла вже при незалежній Україні. Навчалась посередньо. Батькам ніколи було приділити багато часу моєму навчанню. В сім'ї була філософія - оцінки не найголовніше, головніше як ти свої знання зможеш примітний в майбутньому житті. В мене не було насиченого суспільного життя, активної громадської діяльності. Була класика жанру - дім, сім'я, бабуся в селі (до якої ми кожних вихідних та на всі канікули приїжджали). Я була класичною хорошою дівчинкою. Слухняною, з самопожертвою заради інших, порядною...
Вступ у ВУЗ - Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, санітарно-технічний факультет, напрямок "Водні ресурси". На виході отримала диплом спеціаліста з використання водних ресурсів, тобто "інженер-сантехнік". Навчатися було цікаво, тут в перше мені довелося керувати. Ви уявляєте?! Скромна дівчинка без явних лідерських проявів, без прагнення виділятися та бути в центрі уваги, в 18 років- керівник групи з проходження геодезичної практики. Це була ситуація в стилі "Хто якщо не я". Як виявилося керівництво було успішним, команда знала, що треба робити і ми, порівняно з іншими групами, успішно здали практику.
Робота по спеціальності. Я закінчила навчання у 2008 році, коли настала криза і в будівництві було спад об'ємів роботи. Тому мені вийшло попрацювати в проектуванні мереж водопостачання та водовідведення лише 5 місяців, а потім скорочення штату. Потім була вимушена повернутися в університет, але вже на посаду адміністратора в комп'ютерному класі. Робота ніяка. Іноді була можливість для саморозвитку. Мені подобалося працювати в приміщення архітектурного факультету. Серед архітекторів, художників, скульпторів. Атмосфера творчості мені подобалась. А запах художніх фарб, який зустрічав тебе на першому поверсі, підіймав настрій на цілий день.
Аспірантура. 5 років насиченого наукового життя - конференції, виступи, статті, студенти, пари, викладання, лаборанті роботи, дослідження, експерименти, патенти. Після захисту я зрозуміла, що набагато розумніша, упертіша, працьовитіша, ніж я про себе думала.
Захист дисертації не гарантує ні працевлаштування на кафедрі, ні самореалізацію, ні повагу, ні фінансову стабільність, ні щастя, ні успіх, ні кар'єрне зростання. НІЧОГО. Це бонус до карми, можливість на перспективу, таку туманну перспективу. Тому не витримавши застарілої неприйнятної для мене системи життєдіяльності університету я звільнилась. Влаштувалась в приватну фірму секретарем. Саме тут я побачила справжнє життя, і нормальні гроші. Але так тривало не довго поки мамине здоров'я не погіршилося в загалі.
В 2019 році у мами після тривалої хвороби від цукрового діабету та стресу відмовили нирки. Вода не виходила природнім шляхом, тому на гомілках з'явилися язви через які, за допомогою ліків, виходила зайва лімфа. Ніколи не забуду цей запах....
Померла мама. Померла і я. Я минула, звична для всіх, тиха бунтарка, без ідентифікації себе. Мама відігравала для мене велику роль - мами, батька, подружки, наставника, керівника та центром сім'ї. Не довіра до своїх методів виховання проявлялась через гіперопіку, недовіру, контроль, знецінення...
28.10.2019 р. о 17:30 смерть мами і моя. Це дало початок мого переродження. Усвідомлення хто я, що хочу.
Почався період вакууму - в старому оточення не цікаво (все оточення було з колишніх місць роботи), нового ще не створила.
Гортаючи фото з публічних заходів з участю місцевих успішних жінок, я хотіла бути серед них. Мрія здійснилася за допомогою ГО "Інша Жінка". Про це об'єднання дивовижних жінок більш детально в окремому розділі мого сайту.
Бажання переросло в дію - відвідування лекцій, тренінгів, майстеркласів, виставок, бізнес сніданків. Так всі помічали мою внутрішню яскравість. Часто буває так, що на якомусь заході мені говорять: "Ви Катя. Я вас знаю. Ми з вами бути на лекції від ГО Інша Жінка".
С цього часу самопізнання, зацікавленість в психології стали в пріоритеті. Курси ораторської майстерності, розвитку креативності, вебінари з торгівлі на OLX, письменництво, сама зробила собі натальну карту (особистий гороскоп, що базується на даті, часі та місці народження людини).
Я була всюди. Мене почали зустрічати у супроводі посмішки та: "О наша, Катя прийшла!".
Так почалася моя активна суспільна діяльність. Разом з ГО "Інша Жінка" я стала активною учасницею суспільно-бізнесового життя міста. Мені так це подобалось. З часом з'явилося оточення моєї мрії - оточення дієвих, сильних та мужніх жінок. Жінок які хотіли змінити світ і вони його змінюють, починаючи з себе, впливаючи на оточення, громаду та країни.
24.02.22 р. повномасштабне вторгнення росії на територію України- для всіх Українців це початок нового життя - страх, паніка, невизначеність, заборона на посмішку та позитив, шум. Страх від шуму чи то тролейбус їде, чи то ворожий літак летить. Я продовжувала лікуватися від корона вірусу, який вдарив на легені. В мене почалися панічні атаки. Але знання з анатомії, курсів ораторської майстерності допомогли впоратися з приступами задухи - я примушувала себе повільно робити максимальний вдих та максимальний видих, допоки не починалось запаморочення - мозок перенасичувався киснем - так перемикалась увага і все нормалізувалось.
"Доборе? Ідіть до людей! Погано? Ідіть до людей!" І я йшла волонтерила, потім ГО "Інша Жінка" відновила діяльність. Я ризикнула сама органовувати освітні заходи - лекції. Серед знайомих шукала різних спеціалістів і пропонувала прочитати лекцію на вигаду мною тему, яка відповідала їх діяльності. Деякі говорила: "Ти здійснюєш мою мрію!". Було цікаво, пізнавально. Паралельно з цим моя подружка-художниця Оксана Шабас пропонувала виступати на її вернісажах. Тут я допомагала в рекламі заходів в інтернеті. Я отримувала задоволення від цієї діяльності - скромна дівчинка Катя стала організатором івентів. Звучить круто.
А потім я захотіла створити свій тренінг. МРІЙ - НАВЧАЙСЯ - ДІЙ. Так моя мрія перетворилась на реальність через 3 місяці. Швидко?! Нормально. Склала план, встановила дедлайн сама для себе, і працювала, вгорала, закидувала, поверталась. Не було ні свят, ні вихідних - шалена впевненість в своїх силах, перешкоди розглядались як мотиватори....
Так я стала авторкою тренінгу: "Як творчість впливає на успіх в житті та в бізнесі".
Більше про мене в мережі