ВИХОВНА РОБОТА
Пріоритети виховної роботи
У контексті нових викликів, які постали перед країною, педагогічним працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей в навчальному закладі: слід зробити все, що допоможе дітям відновити відчуття безпеки; потрібно бути готовими до непростих запитань з боку школярів. Учні мають відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Посилення національно-патріотичного характеру навчання та виховання передбачає використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв українського народу.
Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства є:
створення безпечного середовища для дітей в навчальному закладі, спокійного мікроклімату в класному колективі;
допомога дітям відчути безпеку, подолати негативні емоції, налагодження діалогу з учнями;
посилення національно-патріотичного характеру навчання та виховання;
проведення належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім’ї та підняття її авторитету, підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.
Зміст виховання будується згідно “Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України”, які затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 31.10.2011 №1243, зокрема, за напрямами:
- ціннісне ставлення до суспільства і держави;
- ціннісне ставлення до людей;
- ціннісне ставлення до природи;
- ціннісне ставлення до мистецтва;
- ціннісне ставлення до праці;
- ціннісне ставлення до себе.
МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
1. Виховувати в учнів любов до свого народу, його мови, традицій, народних ремесел.
2. Виховувати любов до праці, почуття дбайливого господаря своєї школи, бережливе ставлення до шкільного і класного майна.
3. Вчити дітей вчитись, виховувати почуття відповідальності за доручену справу.
4. Виховувати бережливе ставлення до природи, дати елементарні знання з екології.
5. Виховувати дітей за принципами християнської моралі.
6. Здійснювати правове виховання дітей, ознайомлювати з правовою відповідальністю, окремими статтями Кримінального кодексу України.
7. Привчати дітей до систематичного читання періодичної преси, перегляду телепередач, з наступним обговоренням цих матеріалів на інформаційно-пізнавальних годинах.
8. Зміцнювати здоров'я дітей, добиватися сумлінного ставлення до уроків фізкультури, занять у спортивних секціях, ранкової фізкультури.
9.3 метою вивчення природи рідного краю організовувати екскурсії і походи, прокладати "екологічні стежки".
10. Виховувати повагу до вчителів, старших, батьків.
ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Основною метою є виховання всебічно та гармонійного розвитку особистості відповідно до цільових орієнтирів виховної діяльності.
Цільові орієнтири виховної діяльності:
1. Сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального, морального потенціалу;
2. Забезпечувати опанування учнямицілісної системи знань про навколишнє середовище, практичних вмінь і навичок, способів творчої діяльності, прийомів і методів самопізнання і розвитку;
3. Виховувати в учнів цілісне сприйняття себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;
4. Узгоджувати інтереси особистості з інтересами членів класної спільноти, з особливостями колективу класу та умовами його життєдіяльності;
5. Для зміцнення трудової дисципліни і поведінки учнів постійно акцентувати увагу на необхідності виконання правил для учнів;
6. У класній стінній газеті висвітлювати питання виконання доручень учнями класу, заохочувати учнів, які сумлінно ставляться до своїх доручень та обов'язків.
Цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання
Кабінет Міністрів України ухвалив державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання.
Мета новоствореного документа — удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.
Передбачається, що процес удосконалення та розвитку державної політики національно-патріотичного виховання відбуватиметься за кількома пріоритетними завданнями, серед яких — формування української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання, формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання тощо.
Що таке національно-патріотичне виховання
Патріотичне виховання в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.
Основними складовими національно-патріотичного виховання є:
• громадянсько-патріотичне виховання
• військово-патріотичне виховання
• духовно-моральне виховання.
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):
• високої патріотичної свідомості
• почуття вірності
• любові до Батьківщини
• турботи про благо свого народу
• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Цілі виховних завдань патріотичного виховання:
• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
- готовності до участі в процесах державотворення
- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
- спроможності дотримувати законів і захищати права людини
- готовності взяти на себе відповідальність
- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах
Український інститут національної пам’яті, 2017
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:
• єдиний урок
• загальношкільну лінійку
• позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
• фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
• патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
• пропаганда здорового способу життя
• волонтерська та пошукова робота
• проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.
Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України