1 курс ОС "Бакалавр"

Перший день на факультеті для більшості студентів залишається в пам’яті як один з найемоційніших і драйвових, і я не є виключенням: 31 серпня подарувало мені купу спогадів і головне - зруйнувало стереотип, що багатьма роками проростав в голові. Свято, яке було організовано на вищому рівні, виявилося результатом праці саме студентів - ані викладачі, ані дирекція факультету не приймали жодної участі. Я вперше побачила органи самоуправління в дії. "Це не просто бюрократія: все, що є на папері, є і в реальності!", - із захватом розповідала я потім, розхвалюючи університет.

Зараз, аналізуючи ситуацію, я розумію: все, чим я так пишаюся в КНУ, - це ніщо інше як плідна праця небайдужих студентів, які прагнуть змінювати своє середовище на краще.

Конференція студентів університету - моя можливість внести свій вклад в розвиток КНУ і віддячити тим, хто вже зробив так багато. Прозорість, правомірність, якість і рівність - це невід'ємні складові будь-якої демократичної організації, які не можуть бути забезпечені без участі кожної групи. Я вважаю себе гідною представляти інтереси студентів свого факультету, адже розумію всю відповідальність, що покладається на делегата КСУ, і з великим задоволенням готова прийняти її, адже "хто, як не я, коли, як не зараз?" Я не схильна "сидіти на печі" і, "зв'язав свій язик, щоб кохати безпечно ідею", як писав то Володимир Самійленко, мріяти про прекрасне життя, де кожен студент є рівноправними членом освітнього процесу та має право голосу під час прийняття рішень загальноуніверситетського характеру, де кожна копійка, виділена на потреби самоврядування, як і дорогоцінна хвилина, що раптом з'явилася, витрачені розсудливо. Ні. У майбутньому, озираючись назад, хочу знати, що зробила все, аби насолоджуватися студентськими роками і пишатися закладом, де навчалася. Вірю, що досвід діяльності, який я здобуду, прокачає мої комунікаційні, дипломатичні й аналітичні навички.