Довідка про проведення самоаналізу за напрямом: «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»

1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

Самоаналіз власної педагогічної діяльності засвідчив, що вчителі розробляють календарно-тематичне планування на основі навчальної програми. Аналіз анкет та результати спостереження за навчальними заняттями показали, що педагоги у своїй діяльності використовують під час розроблення календарно-тематичного планування рекомендації Міністерства освіти i науки України (95,3%), зразки, що пропонуються фаховими виданнями (46,9 %), власний досвід (50 %) та розробки з інтернет-сайтів i блогів, які стосуються викладання конкретного предмету (50 %), досвід запозичений у колег (20,6%), спільна робота з колегами (51,6%).

Переважна більшість учителів аналізують результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, наслідків їхнього навчання та враховують результати аналізу в подальшому плануванні роботи, зокрема, коригують кількість годин на вивчення тієї теми, яка засвоюється складно.

Діяльність ycix педагогічних працівників спрямована на розвиток й формування ключових компетентностей, зокрема: вільне володіння державною мовою, інформаційно-комунікативну, навчання впродовж життя. Достатня увага приділяється інноваційності, проте необхідно посилити роботу в напрямку формування таких компетентностей: екологічної, математичної, культурної, підприємливості, фінансової грамотності, оскільки тематика відвіданих занять дозволяла це зробити.

Педагоги використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти такими наскрізними уміннями, як: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно i письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, співпрацювати з іншими особами.

Педагогічні працівники закладу беруть участь у формуванні й реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема, складають диференційовані завдання з урахування здібностей, інтересів, потреб мотивації, можливостей кожного учня, надають консультації, проводять додаткові індивідуальні заняття.

Під час самоаналізу й анкетування вчителі вказали, що поширюють власний педагогічний досвід переважно у матеріалах та/або виступах конференцій (53,1%), публікують на сайті закладу освіти (12,5%) та у фахових виданнях (6,3%), на освітніх онлайн-платформах (23,4%), у соціальних мережах професійних спільнот (39,1%), у блогах (10,9%). Не yci педагоги, які розробляють власні ресурси, оприлюднюють ïx (15,6%). Троє педагогів ведуть власні блоги, створено мережеві ресурси професійних спільнот (математики, іноземної мови, початкових класів, фізичної культури), віртуальні кабінети (історії, географії, української мови та літератури, зарубіжної літератури).

Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі ïx навчання, виховання та розвитку, спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання в учнів патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів. Педагогічна діяльність зосереджена на розвиток в учнів навичок співпраці та культури командної роботи, загальнолюдських цінностей: соціальної емпатії, толерантності, інклюзивної культури, культури спілкування. Проте в школі І та ІІ ступенів недостатня увага звертається на дотримання Санітарного регламенту, так як у жодному випадку не були проведені вправи для збереження зору, постави, фізкультхвилинки, руханки; під час застосування прийомів роботи з QR-кодами перевищено ліміт часу використання учнями технічних засобів навчання.

Уci педагогічні працівники застосовують інформаційно- комунікативні технології в освітньому процесі, які сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей. Використовують електронні освітні ресурси, застосовують аудіо- та відеоматеріали, слайд-шоу, звукові заставки, таблиці, діаграми, віртуальні подорожі та лабораторії, презентації, онлайн-тести, створені з використанням програм Microsoft Office, MyTest, платформи Kahoot, інтерактивне освітнє програмне забезпечення mozaBook та mozaWeb, математичних додатків GeoGebra, Grand1, Grand2, Grand3, інтерактивної платформи для створення вправ Leaming Apps, Smart Notebook, відеохостингу YouTube. Для зворотного зв’язку застосовують інформаційно-комунікативні технології: Viber, Skype, платформи «На урок», «Мій клас», «Вчи.юа», «Всеосвіта», Telegram, Messenger, Office365, електронну пошту.

Учителі використовують IKT, у тому числі у створенні інформаційних ресурсів, комунікації з учасниками освітнього процесу.

Уci педагоги використовують IKT для зворотного зв’язку з учнями, опитування через Google Форми, тестування, діагностичні роботи; під час дистанційного навчання через онлайн-тестування на платформі Classroom та онлайн-уроки через Zoom, Meet.

Питання реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти в закладі не розглядалося, в освітній програмі не висвітлено. Однак, педагогічні працівники складають індивідуальні завдання, перевіряють їх, надають консультації учням, проводять оцінювання результатів.

При виникненні труднощів у здобувачів освіти під час вивчення навчальних предметів чи тем вчителі виявляють ініціативу та пояснюють навчальний матеріал у позаурочний час, під час канікул (лише за добровільною згодою учнів та їхніх батьків).

2. Постійне підвищення професійного рівня i педагогічної майстерності педагогічних працівників

За результатами вивчення документації закладу освіти (аналізу протоколів засідань педагогічної ради, річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників, наказів з основної діяльності) можна стверджувати, що педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток, обираючи різні види, форми та напрями підвищення рівня майстерності, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з ООП. Педагоги проходять навчальні курси на платформах: «На Урок», «Всеосвіта», «Prometheus», «EdEra», а також є учасниками різноманітних конференцій та проєктів. На засіданнях педагогічної ради розглядаються питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, приймаються рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками.

За результатами анкетування 71,9% педагогічних працівників вважають, що в закладі немає перешкод, які б могли б завадити їхньому професійному розвитку. Проте частина педагогів визначили проблеми у професійному розвитку: недостатня матеріально-технічна база (25%), відсутність матеріального заохочення з боку керівництва (6,3%), погані умови праці (6,3%) та опір керівництва (1,6%).

96% педагогів відповіли, що у закладі освіти переважно створено умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їхньої чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації.

Під час вивчення питання професійного розвитку педагогічних працівників встановлено, що педагоги підвищують професійну кваліфікацію шляхом формальної, інформальної та неформальної освіти: курси IППO — 89,1 %, онлайн-курси — 67,2 %, самоосвіта — 65,6 %, вебінари — 50 %, методичні семінари — 34,4%, тренінги, майстер-класів — 37,5 %, конференції — 31,3%.

Тематика професійного зростання різноманітна i в основному націлена на підвищення рівня професійної компетентності з наступних питань: методичні аспекти викладання предметів та курсів (48,5 %), використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (73,4 %), безпечне освітнє середовище (31,3 %), форми організації освітнього процесу (46,9 %), формування у здобувачів освіти громадянської позиції (26,6 %) та організація інклюзивного навчання (29,7 %).

Заклад освіти працює над проєктами: «Інновації в НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ», «Формування ключових і предметних компетенцій здобувачів базової середньої та повної загальної середньої освіти засобами ІКТ», «Заклад освіти – толерантне середовище», «СТОП, БУЛІНГ», «Обдарована дитина», «Кадрове забезпечення освітнього процесу», «Реалізація STEM-освіти», «Інклюзивне середовище школи», «Організація виховної роботи школи на засадах проєктної педагогіки»

Чотири педагоги початкових класів пройшли успішно сертифікацію. Один педагог пройшов навчання для супервізорів-експертів із питань сертифікації вчителів початкових класів НУШ. 20% педагогів є постійними членами журі конкурсів, олімпіад, турнірів районного і обласного рівнів, один педагог - екзаменатором з перевірки завдань відкритого типу ЗНО з української мови та літератури. Проте жоден із педагогів закладу не виявив бажання стати освітнім експертом з проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

У закладі освіти впроваджується інноваційна діяльність. Педагогічні працівники реалізують проєкт «Інтелект України», організовують творчі групи та майстер-класи для вчителів. Варто відзначити, що учитель історії є автором численних публікацій в українських наукових виданнях.

3. Налагодження співпраці з учнями, ïх батьками, працівниками закладу освіти

Під час проведення занять всі педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно-орієнтованого підходу, зокрема, спостерігалося впровадження активних методів (в окремих випадках — інтерактивні) i прийомів навчання («Асоціативний кущ», «Хмара слів», «Дерево рішень», «Снігова куля», «Займи позицію», «Коло ідей», «РАФТ», «Фішбоун»). Завдання, які пропонуються учням, враховують ïx інтереси й запити, вчителі вислуховують та сприймають думки, ïx погляди. Комунікація більшості педагогів націлена на те, щоб кожен учень почував себе особистістю, прослідковується повага до кожної дитини, ïї цілей, запитів та інтересів. Діяльність учасників освітнього процесу на уроках орієнтована на розвиток творчої активності, вміння застосувати критичне мислення в нових умовах. В окремих випадках прослідковується авторитарний підхід у роботі з учнями, деякі педагоги не завжди вислуховують та сприймають думки учнів.

За результатами опитування батьків і педагогів можна зробити висновок, що у закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах, аналізується результативність проведених заходів та в разі необхідності вносяться корективи задля налагодження партнерства. Забезпечується постійний зворотній зв’язок (консультації, батьківські збори, вайбер групи, ZOOM та MEET конференції для спілкування з керівництвом закладу).

У річному плані роботи закладу освіти з батьками заплановані індивідуальні бесіди та тренінги з питання профілактики булінгу.

Батьки є постійними учасниками та партнерами в закладі освіти, разом з учнями та педагогами беруть участь у проведенні виховних заходів закладу.

Під час вивчення документації встановлено, що педагогічні працівники надають методичну підтримку один одному. У закладі освіти діють фахові методичні об’єднання вчителів, діяльність яких провадиться у формі засідань, творчі групи педагогів, практикується наставництво. Надати необхідну допомогу та поділитися практичним досвідом з молодими колегами допомагає робота педагогічного клубу «Орієнтир», що діє у закладі, та план роботи якого охоплює усі напрямки діяльності (визначено алгоритм роботи з молодими педагогами, складено орієнтовну схему аналізу навчального заняття, рекомендації щодо підготовки до уроку та ін.).

За результатами анкетування, учні стверджують: учителі мене підтримують (65,8%); учителі вірять у мене і мої успіхи (60,6%); учителі мене поважають (65,2%); на моє прохання вчителі мені допомагають (77,5%); 88% батьків переважно задоволені зворотнім зв’язком із учителями. Уci опитані вчителі комунікують із батьками більше індивідуально (93,8 %) та — на батьківських зборах (75 %). Батьки найчастіше розраховують в розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною на класного керівника (97,4%).

У школі налагоджено конструктивну співпрацю між педагогічними працівниками шляхом обміну досвідом, через наставництво, тренінги, «круглі столи», взаємовідвідування уроків, під час предметних тижнів, методичних декад. Надається методична підтримка колегам, якщо вони її потребують. За результатами анкетування 75% педагогів зазначили, що психологічний клімат в закладі освіти сприяє співпраці педагогів, проте 23,4% відмітити, що дана співпраця є ситуативною.

4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

У переважній більшості педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, розробленні варіантів завдань із метою унеможливлення списування), проте під час використання електронних освітніх ресурсів на уроках, зокрема презентацій, більшість педагогів не вказують джерел інформації (авторство).

Щоб запобігти випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти, за результатами анкетування, педагоги проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності — 62,5%, дають такі завдання, які унеможливлюють списування — 45,3%, знайомлятъ здобувачів освіти з основами авторського права — 23,4%, використовують методичні розробки – 21,9%. Проте 12,5% вчителів вважають, що це зайве. 67,1% опитаних учнів підтвердили, що у школі з ними проводяться бесіди про важливість дотримання засад на принципах академічної доброчесності, 20% - тільки на початку навчального року. Проте 22,6% відповіли, що подібні заходи не проводились, 18,7% - не розуміють про що йдеться.