У скільки років дитина має йти до школи — знову сперечаються в Європі. Поштовхом до дискусій у пресі стало нововведення у Франції, де з вересня 2019 року навчатися в класах доведеться малечі від 3 років. А ось у Великій Британії група вчителів вимагає порушити давні традиції задля того, щоб діти якомога більше гралися, а до школи йшли з 7 років.
Як вчитель може зіпсувати навчання через гру
Що робити, якщо дитина в 5–6 років плаче через те, що не хоче до школи? Сама обов’язковість навчання робить його примусом для дитини — вважає група вчителів з Асоціації педагогів Великої Британії. І це в країні, де заняття для дітей такого віку базуються на іграх і творчих завданнях. Проте цього замало.
Повторення, стабільність, обов’язковість занять можуть навіть заспокоювати школярів 8–10 років. Усвідомлення «схеми дорослого світу», випробування своїх вольових якостей — норма для цього віку. А ось для спонтанних 5–6-річок навіть гра, яку пропонують дорослі «згори» у певний час, приносить значно менше задоволення та ефекту, ніж вільна гра за бажанням.
Як уповільнити виховання дітей та навіщо це потрібно
Хоча принцип «навчати у грі» для британців вже класика, не дуже майстерні вчителі здатні звести нанівець усе, що виправдовує раннє навчання у школі в теорії. Наприклад, частина педагогів розглядають гру як поступку чи щось, що «відволікає від реального навчання», а дітей стимулюють переходити від забавок до «серйозної діяльності».
Тобто дитина в початковій школі має право брати іграшки, сидіти на килимку, «перевтілюватися» у супергероїв та полюбляти руханки. Але більше схвалення отримає той, хто добровільно працюватиме за столом, обиратиме лише книжки та зошити і залишить свої «малюкові звички». І це перетворює дітей на «маленьких дорослих», позбавляє специфічного досвіду дитинства, який робить людей згодом більш креативними та впевненими у власних силах.
Страх «двійки» виникає ще до початку оцінювання
Вчителі занепокоєні тим, що з 6 років діти мають по 5 уроків і щодня сумарно близько години слухають пояснення вчителя замість активної діяльності. Звісно, це й так видається дуже прогресивним на тлі українських шкіл. У нас ще донедавна учні мали сидіти за партами по 5 годин та майже весь час слухати «лекції». Але британці порівнюють свої реалії з вільним вибором дітей, наприклад, у Швеції. Там малеча 90% вільного часу грається та активно рухається. А от у Великій Британії вчителі непокояться, коли учні забагато часу проводять на килимку, та розчаровуються, якщо шестирічні поводяться, як діти.
Краще психічне здоров’я в тих, хто вчиться з 8 років
Останнім часом з’явилося чимало досліджень, які скомпрометували колись популярну ідею раннього навчання. Вивчення математики та письма в ранні роки не впливає на досягнення дитини в підлітковому віці й далі. А в деяких випадках шкодить. У 2013 році 130 експертів у галузі ранньої освіти, у тому числі Девід Вайтбред з Кембриджу, підписали публічний лист про відтермінування формального навчання до семирічного віку.
Дослідження в Новій Зеландії, у яких порівнювалися дві групи дітей (у першій грамотності навчалися в 5 років, у другій — у 7), виявило: в 11 років не було розбіжностей у здібностях. Але ті, хто почав навчання раніше, негативніше ставилися до читання і поверховіше розуміли текст.
У перший клас по-новому: як обійти «підводні камені»
Американські й данські вчені досліджували успішність першокласників: семи- та восьмирічних дітей. У Данії до школи йдуть за календарним віком. Тож в один клас приходять ті, кому щойно виповнилося 7, і ті, кому майже 8. З’ясувалося, що наприкінці початкової школи їхні досягнення приблизно однакові. Але ті, хто стартував майже у 8 років, у підлітковому віці мали значно краще психічне здоров’я. Серед них було значно менше гіперактивних дітей, ніж серед тих, хто розпочав навчання раніше.
За пропуски занять трирічними учнями батьків штрафуватимуть
Франція вирішила піти іншим шляхом: встановити найнижчий вік обов’язкового навчання в Європі — три роки. Більшість дітей цього віку та до 6 років і нині ходять у так звані ecole maternelle (материнські школи).
Новий закон має їх презентувати саме як школи, орієнтовані на набуття навичок і розвиток дитини, а не як місця догляду за дітьми чи підготовки до початкової школи. Про це йдеться в повідомленні The Local France.
Чимало фахівців переконані: нічого нового не відбувається, це просто обов’язкове навчання в дитсадку. Адже в інших країнах у дошкільних закладах теж є освітня програма. Діти знайомляться з формами та кольорами, цифрами та літерами.
Тест: Наскільки добре ви знаєтеся на дитячому щасті?
Яка програма першого класу «материнської школи»? Заняття з розвитку мови, бебі-спорт, ази мистецтв (ліпка, малювання й дослідження світу). Утім, є суттєві відмінності від дитсадків. Усі школи для 3–6-річних працюють за єдиною програмою, затвердженою Міністерством освіти. Тут малечу навчають кваліфіковані вчителі, а розклад занять — насиченіший, ніж у початковій школі. Уроки — не 2–3 розвивальних заняття, як у дитсадках. Вони тривають майже постійно до 17:00, крім перерви на харчування, сон та години вільної гри.
Звісно, заняття проходять цілковито в ігровій формі, але вчитель не може дозволити собі просто спостерігати за грою дітей, не давати новий матеріал, розмовляти з колегою чи по телефону, як у дитсадках. Часто maternelle об’єднують в один заклад з початковою школою. Тож діти з 3 до 10 років вчаться в одній будівлі. Із 2019 року за пропуск дитиною занять батькам нараховуватимуть штрафи 135 євро.
У майбутньому діти йтимуть до школи, коли захочуть?
Можливо, суперечки зможуть припинити фахівці Гарвардського університету, які ретельно вивчають питання шкільної готовності. На їхню думку, мозок — як будівля. Закладені гени — план, довкілля — будівельні матеріали різної якості та кількості, а саме будівництво — це досвід дитини.
Професор психології раннього розвитку дітей у Німеччині доктор Себастьян Сагатті вважає, що гарними читачами стають ті, хто вміє добре комунікувати, а не ті, хто рано вивчив літери. Діти, які багато спілкуються, слухають казки та аудіопередачі, читатимуть у початковій школі ефективніше. І лише для школярів у віці від 10 років загальний розвиток мислення залежить від обсягу читання.
Уілл Річардсон: Чи врятують нас практичні навички?
А доцент з математичної освіти Австралійського католицького університету в Баллараті доктор Енн Гервазіні стверджує: щоденний досвід дитини важливіший, ніж вивчення цифр. Для математики найважливіше з 3 до 6 років досліджувати і розпізнавати в побуті такі поняття, як «більше» і «менше», змінювати кількість, ділити порівну. Навчатися цього варто методом спроб та помилок, самостійно. А для цього дитині потрібен вільний час.
Є певне «вікно можливостей», так званий сенситивний період, коли дитина налаштована на певний вид навчання: як-от відпрацьовувати координацію чи вчитися писати. Після закриття «вікна» вчитися теж можна, але важче, і результати не такі гарні. Спроба навчити дітей навичок до сенситивного періоду — це марна трата зусиль. Утім, визначати його для всіх дітей однаковими віковими проміжками — те саме, що визначати «середню температуру по палаті».
Найперспективніший підхід — гнучкий, коли одній дитині можна дозволити навчання з 3 років, а іншій, без навішування ярликів та записування в «недорозвинені», дозволити стартувати в освіті з 8 років. Можливо, у майбутньому замість більш-менш однакового віку шкільної готовності будуть розроблені способи визначати її індивідуально. Щоб не були обділені ні ті, кому варто «догуляти дитинство», ні ті, хто вже нудиться без нових знань.
Співбесід для майбутніх першокласників не буде? Дитину можна записати «заочно», без її присутності? А як же підготовчі курси, різні «нульовки» та школи-дитсадки, де дошкільнят-випускників мали «автоматом» зарахувати у вже рідну школу? Психолог Світлана Онопрієнко радить, як краще підготуватися «до того, чого немає».
Знайомство чи відбір
Більшість шкіл уточнює: дітей навіть приводити не обов’язково, співбесіди не буде. Складно повірити, що діти з кількох вулиць мікрорайону Святошин раптом мають піти до Київської гімназії східних мов, хоча про китайську чи японську навіть не мріяли. Звісно, програма для першачків тут буде така сама, як і для решти дітей цього віку, без вивчення ієрогліфів. Але сама атмосфера цього навчального закладу відрізняється від решти. Та поки що іншого механізму не передбачено.
Частина навчальних закладів залишає за собою право на знайомство. У київській школі №302 та харківській №161 можна подати документи тільки спільно з дитиною, яка має пройти співбесіду (хоча ця умова суперечить новим правилам).
У київській школі №52 співбесіду будуть проводити директор і психолог для визначення шкільної готовності. І навіть завдання у вільному доступі є: ті самі, що й у попередні роки традиційно застосовували у школах. Перевірка логічного мислення (виключити зайвий малюнок у рядах), слухової пам’яті (відтворити 10 названих слів хоча б після 5 повторів), тест для оцінки шкільної зрілості Керна-Йєрасика (виявляє, наскільки довільна психічна діяльність дитини через прості вправи «скопіювати букви та групи точок», «намалювати людину»). А також — назвати ім’я, вік, адресу, місто, країну. Відповісти на запитання на кшталт: чому йдеш до школи? Що будеш тут робити? Навіщо люди ходять на роботу? Чому сніг буває взимку? Місяць — це планета?
Семирічним дітям — перевага
Що робити, якщо ваша школа наполягає на співбесіді? Можна взагалі відмовитися, а якщо на цій підставі вам відмовлятимуть зарахувати дитину до класу, взяти письмову відповідь і звернутися до управління освіти.
У перший клас по-новому: як обійти «підводні камені»
Якщо ж вирішили пройти, зробіть усе, щоб дитина не втратила психологічний комфорт. Не варто «натаскувати» сина чи доньку за ці дні на правильні відповіді, адже відмовити вам не мають права, які б не були результати. У гіршому разі може бути висновок про неготовність дитини до школи, тож запропонують привести її наступного року, але це лише порада.
Можна зрозуміти школи: прийняти мають усіх, але «шестирічок» можна умовити почекати, а дітям, яким вже виповнилося 7 років, зовсім нікуди «відступати»: згідно із законом, вони зобов’язані приступити до навчання.
Але якщо ви маєте твердий намір саме зараз віддати дитину на навчання, заборонити це вам ніхто не має права. Отже краще взяти себе в руки і поставитися до співбесіди як до формальності.
Ліпше не «накручувати» дитину, адже малеча рідко хвилюється, якщо батьки спокійні.
Як краще підготуватися
Можна пограти у «запитання-відповіді» і взяти за основу орієнтовні питання співбесіди, але саме так, щоб це виглядало легкою та веселою грою, а не іспитом.
На думку психолога, так звані питання на логіку можуть бути настільки непередбачувані, а в школі їх оцінюють настільки суб’єктивно, що підготуватися нереально. Решта ж навичок (наприклад, готовність руки до письма) мала сформуватися протягом тривалого часу. За місяць виправити становище не зможе жоден репетитор.
Тож варто зосередитися на тому, що складає соціальну зрілість дитини.
Скажімо, дошкільнята можуть не знати свою повну адресу, прізвище, ім’я та по батькові батьків, їхні професії (треба «перекласти» зрозумілою дитині мовою, приміром, не маркетолог, а «допомагає людям дізнатися про потрібні їм товари»). А майбутні першокласники мають давати повну відповідь. Це згодиться в житті, а не лише для співбесіди.
Нова початкова школа: на які моделі орієнтується Україна
Цього року інтенсиви підготовки до 1-го класу навіть не пропонують, адже вже зрозуміло: навички читання, письма та решту дитина має здобувати вже в школі. А ось ті малюки, хто відвідував «нульовки» при школах і річні підготовчі курси, можуть сприймати навчання в першому класі як повтор програми. Є ризик, що діти дещо нудьгуватимуть. Але не варто зовсім розчаровуватися: такі учні більш натреновані для навчальної діяльності.
Не вирішеною залишається доля випускників «шкіл-дитсадків». Родини віддавали малечу в певні дошкільні групи для того, щоб згодом вони вчилися саме в цих школах. Але пільг для таких дітей у проекті наказу Міністерства освіти і науки України поки що не передбачено. Тож мають іти у школи за територіальним розподілом.
Кому потрібен «конкурс батьків»
Вибір навчального закладу все одно є: хтось чекатиме вільних місць у школі, яка сподобалася, хтось віддасть дитину до приватного навчального закладу. Найчастіше при цьому орієнтуються на популярність школи, які дисципліни вона пропонує, успіхи випускників і вартість навчання. Є один момент, про який батьки зазвичай забувають: школа і родина можуть просто не підійти одна одній.
А ось деякі сучасні школи наполягають на «конкурсі батьків». Йдеться не про «змагання гаманців», а про з’ясування їхньої мотивації, готовності брати участь у навчальному процесі, родинних цінностей, кінцевої мети отримання дитиною освіти та інші очікування від школи. Це з’ясовують або під час співбесіди, або під час заповнення анкет, до яких просять додати своєрідний мотиваційний лист. Так що татам і мамам теж час підготуватися до співбесіди…
1 квітня — не тільки день розіграшів. Це традиційна дата, коли стартував набір у перші класи, а батьки штурмували популярні школи та вели дітей на співбесіди. І ось уперше за багато років дату змінено: прийом документів розпочнеться тільки 23 квітня. Але виявилося, що в деяких навчальних закладах запис вже в розпалі. А також там вводять додаткові «правила гри». Як батькам у всьому цьому розібратися? Дитячий психолог Олена Гридасова радить, про що варто подбати вже сьогодні.
Чому все по-іншому
Закон «Про освіту» змінив і прийом до школи. Він має буде простим, здебільшого однаковим і без будь-якої «селекції дітей». Якщо школа не приватна, за нею закріплені певні будинки, звідки дітей 6-7 років мають зарахувати без зайвих слів.
Утім, щоб узгодити механізм зарахування в перші класи з новим законодавством, потрібен окремий наказ Міністерства освіти і науки. Він є, але поки що як проект, який пройшов громадське обговорення. До остаточного затвердження ще далеко. Є певні регіональні документи, які відтворюють положення майбутнього наказу МОН.
А ось дітей школи почали запрошувати вже зараз. Є ризик, що коли «правила гри» будуть остаточно прийняті, більшість шкіл вже зарахує учнів. Тож цікавитися варто зараз.
Куди записують батьків
З 23 квітня по 31 травня можна подавати документи за місцем проживання.
Щоб зарахувати всіх дітей з відповідної території, рекомендовано відкривати додаткові класи і навіть вводити другу зміну навчання. І ніяких співбесід і тестів.
Якщо ж раптом першокласників на закріпленій території буде мало, на вакантні місця почнуть відбирати всіх охочих: з 1 по 15 червня чекають заяв від них. Тут уже йдеться про конкурсний відбір. Здавалося б, усе просто.
Але досвідчені батьки не розслабляються. Наприклад, ще минулого року існували певні схеми: 1 квітня було точкою відліку лише на папері, а в реальності в «гарних школах» взимку зазвичай уже була зібрана «колекція» заяв без дат. Особливо наполегливі тата й мами буквально чергували до початку робочого дня 1 квітня, щоб встигнути зареєструватися на тестування.