Великдень
Великдень
Великдень — це особливе свято для жителів Кального. У селі його називають празником, і готуються до нього з великою любов’ю та шаною. Це не просто церковне свято, а подія, яка об’єднує всіх: родини, сусідів, навіть тих, хто давно виїхав з села — на Великдень усі поспішають додому.
Підготовка до свята починається ще з Великого посту. Люди прибирають оселі, готують великодній кошик, печуть паски, красять яйця та готують смачні страви. Особливо важливо — дотриматися звичаїв, які передаються з покоління в покоління.
У ніч перед Великоднем у селі відбувається урочисте богослужіння в церкві Воскресіння Христового. Люди приходять із кошиками, прикрашеними вишитими рушниками, і терпляче чекають, поки священник освятить їх. У цей момент панує особлива тиша й молитва — кожен в душі дякує за прожитий рік і просить благословення на майбутнє.
Після освячення всі поспішають додому, щоб розговітись — тобто сісти за стіл із родиною й розділити святкову їжу. Цей момент завжди теплий, радісний, наповнений любов’ю й домашнім затишком.
Великдень у Кальному — це не лише релігійне свято, а й пам’ять, традиція та глибоке коріння. Люди тут шанують старовинні звичаї, передають їх дітям і щороку з радістю знову зустрічають день, коли Христос воскрес — з чистими думками, щирими молитвами та вдячними серцями.
У Кальному з покоління в покоління зберігається чудова різдвяна традиція — вертеп. Це не просто колядування, а справжнє театралізоване дійство, у якому беруть участь діти, молодь і навіть дорослі.
Щороку перед Різдвом у селі починаються приготування: учасники вивчають ролі, шиють костюми, готують реквізит. У вертепі обов’язково є янголи, пастушки, царі, Ірод, а також чорт і смерть — символи добра й зла, які змагаються між собою в дусі старовинного українського театру.
Головна мета вертепу — розповісти про народження Ісуса Христа, але при цьому передати це у цікавій, веселій і повчальній формі. Група колядників із вертепом ходить по хатах, співає колядки, виконує сценки та бажає господарям здоров’я, добра й миру. Господарі ж у відповідь пригощають їх солодощами або дають символічні гроші — як подяку за гарне дійство.
Для мешканців Кального вертеп — це більше, ніж виступ. Це зв’язок із минулим, зі своїм корінням, це спосіб зберегти народні традиції й передати їх молодшому поколінню. У часи, коли багато старовинних звичаїв зникають, вертеп у селі живе й розквітає завдяки щирій участі мешканців.
Це особливий період, коли село наповнюється радістю, сміхом, дзвінкими голосами та добрими побажаннями. І кожного року ця традиція знову й знову об’єднує громаду, нагадуючи: ми українці, і наша культура — жива.