16 травня наша шкільна родина почала святкувати ,,День вишиванки''.Ідея свята:
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.
17 травня пройшов день Цивільного захисту.
З метою практичної перевірки рівня всебічної підготовки школи з цивільного захисту, зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і пожеж, а також з метою перевірки та закріплення теоретичних знань, умінь і навичок з цивільного захисту та Основ здоров’я, набутих учнями протягом навчального року, 17 травня 2019 року було проведено День цивільної оборони.
У класних колективах було проведено виховну годину з питань цивільного захисту (поведінка у безпечних місцях, під час надзвичайних ситуацій), а також було відпрацьовано дії по сигналу «Увага всім!» та проведено практичне заняття «Евакуація школи під час пожежі».
Проведені заходи показали практичну готовність учнів та колективу школи діяти за сигналами оповіщення Цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій.
26 квітня пройшло 33-ття річниться Чорнобильської АЕС
26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Це страшна подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася до 500-та бомбам — таким, які колись були скинуті на Хіросіму.
Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими. Крім українських населених пунктів, які постраждали від катастрофи, радіаційному забрудненню піддалися селища 19 регіонів Московії, в яких проживали майже 3 млн. чоловік. Також радіація швидко поширилася на деяких територіях Білорусі і досягла Європи.
Про те, що сталася аварія, жителі прилеглих регіонів дізналися тільки через кілька днів. У країні почалося активне акумулювання сил для ліквідації наслідків аварії. Тоді на гасіння пожежі було кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт безліч людей отримали смертельні дози опромінення. У 2000-х роках світове співтовариство об'єднало свої сили для вирішення «чорнобильської проблеми», яка не вичерпалася і до нашого часу.