Котів

Географія

Розташоване на березі р. Золота Липа.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки висоцької культури.

Відоме від XVI ст. як Кутів.

Якоб де Логау — архітектор, після смерті Адама Миколая Сенявського за рішенням вдови померлого Ельжбети Гелени став комендантом бережанського замку та дідичем Котова.^[2]

У XVII—XIX ст. Котовим володіла, зокрема, родина Потоцьких, від якої він перейшов до Червінських, згодом — до Порадовських. Міські права населений пункт отримав за Потоцьких. Вони спорудили замок, який у XVIII ст. перебудували на палац.

1902 р. унаслідок пожежі згоріло 18 господарств.

Під час Першої світової війни майже всі будівлі, з-поміж яких церква, були знищені.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператив.

У травні 2015 року парафія УАПЦ Покрова Пресвятої Богородиці перейшла до складу УПЦ КП^[3].

Населення

У 2001 році в селі проживала 531 особа. Дворів — 167^[4].

Населення села в минулому^[5]:

РікЧисло осібУкраїнців

греко-католиківПоляків та

римо-католиківПольських

колоністівЄвреїв

1900

1044

825

201

0

18

1939

▲ 1500

▲ 1040

▲ 140

220

▼ 0

За даними перепису населення 2001 року, мовний склад населення села був таким^[6]:

МоваЧисло ос.Відсоток

українська

99,44

російська

0,56

Пам'ятки

Церква святої Покрови в Котові

Руїни костелу в Котові

Є церква святої Покрови (1936, мурована).

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини і 950-річчя Хрещення України, насипано символічну могилу воякам УПА (1991). Також у селі є польський костел, збудований у ХІХ ст.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

• громадський діяч, історик Мирослав Лабунька.

Примітки

1. ↑ http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
2. ↑ Nestorow R. Architekt wojskowy Jacob de Logau na usługach Sieniawskich i Czartoryskich w Brzeżanach w 1 poł. XVIII wieku // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2006. — № VI. — S. 61. (пол.)
3. ↑ На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату
4. ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітень 2019]}
5. ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область