Кібербезпека — це комплекс заходів, процесів і технологій, спрямованих на захист комп'ютерних систем, мереж, програм та даних від цифрових атак, несанкціонованого доступу або пошкодження. Вона забезпечує захист конфіденційної інформації та безперервність роботи в сучасному цифровому світі.
Основні цілі кібербезпеки:
Конфіденційність: Запобігання несанкціонованому доступу до даних.
Цілісність: Забезпечення того, що дані не були змінені або пошкоджені без дозволу.
Доступність: Гарантія того, що системи та дані доступні для використання, коли це необхідно.
Основні види кіберзагроз:
Шкідливе програмне забезпечення (Malware): Програми, що проникають у комп'ютерні системи з метою завдання шкоди або крадіжки інформації (наприклад, віруси, трояни, програми-вимагачі).
Фішинг: Шахрайські електронні листи або повідомлення, які імітують надійні джерела, щоб виманити у користувачів конфіденційні дані (паролі, номери карт).
DoS/DDoS-атаки: Атаки «відмова в обслуговуванні», які перевантажують сервери трафіком, роблячи їх недоступними для легітимних користувачів.
Хакерські атаки: Спроби зловмисників отримати несанкціонований доступ до мереж та систем.
Внутрішні загрози: Зловмисні дії, що здійснюються нинішніми або колишніми співробітниками, підрядниками чи партнерами, які мають доступ до конфіденційної інформації.
Як захиститися від кіберзагроз:
Використання надійних паролів і двофакторної автентифікації (2FA): Це ускладнює доступ для зловмисників, навіть якщо вони дізнаються ваш пароль.
Оновлення програмного забезпечення: Регулярне встановлення оновлень для операційних систем, програм і антивірусів допомагає виправляти вразливості.
Антивірусне програмне забезпечення: Використання надійного антивірусу, який захищає від шкідливого ПЗ.
Брандмауер (міжмережевий екран): Допомагає контролювати вхідний і вихідний трафік у мережі, запобігаючи несанкціонованому доступу.
Резервне копіювання даних: Регулярне створення копій важливих файлів дозволяє відновити інформацію в разі її втрати чи пошкодження.
Обережність під час роботи в інтернеті: Уникайте переходу за підозрілими посиланнями та завантаження файлів з ненадійних джерел.
Шифрування даних: Захист інформації, що передається або зберігається, за допомогою шифрування, наприклад, використовуючи VPN.
Кібербезпека в Україні
В Україні кібербезпеку забезпечує низка державних органів. До них належать:
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку).
Служба безпеки України (СБУ).
Національна поліція.
Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події (CERT-UA).
Кіберзахист та кібербезпека: відмінності
Хоча ці терміни часто використовують як взаємозамінні, між ними існує різниця:
Кібербезпека: Загальна стратегія, що включає всі аспекти захисту в кіберпросторі (політики, процедури, технології).
Кіберзахист: Практична, активна складова кібербезпеки, що включає конкретні заходи для виявлення, запобігання та реагування на кібератаки.
Як уникнути Кібербулінгу.
У період пандемії COVID-19 у всіх змінився звичний спосіб життя. Самоізоляція, дистанційне навчання, діти проводять багато часу за комп'ютером і різними гаджетами. Сьогодні, коли наше віртуальне життя так тісно переплетене з життям в офлайні, цій проблемі слід приділити особливу увагу.
Кібербулінг- це цькування в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні або розміщення фотографій, компрометуючих когось, повідомлення або загрози, які ображають, або можуть завдати комусь шкоди, спроби видати себе за іншого і відправлення повідомлень іншим людям від його імені.
1.Яку позицію повинен займати дорослий щодо цькування в Інтернет-просторі, з якою можуть зіткнуться діти?
• Батьки повинні бути в курсі того, яку активність проявляє дитина онлайн, які сайти відвідує. Також вони ставлять дитину до відома про те, що як люди, які відповідають за його безпеку, вони можуть цікавитися тим, що він робить в Інтернеті, якщо будуть вагомі причини для занепокоєння.
• Добре, якщо дитина погодиться «дружити» з батьками в соціальних мережах. Якщо вона відмовляється, це її право, але, може бути, вона погодиться дружити при цьому з якимось іншим дорослим, з яким у батьків є контакт (наприклад, зі старшим братом або сестрою, хорошим другом сім'ї т.д.).
• Батьки повинні запитати у дитини паролі від його акаунтів і пообіцяти, що скористаються ними тільки в разі крайньої необхідності. І обов'язково дотримати слова. Спроби «шпигувати» за дітьми призводять часто до швидкого викриття батьків і повного зникнення довіри з боку дитини. Після цього у батьків залишається дуже мало шансів дізнатися про те, що відбувається, якщо дитина дійсно оптнеться в небезпечній ситуації.
• Домовитись з дитиною про те, що він відразу ж розповість батькам, якщо оптнеться в ситуації Кібербулінгу, і запевнити його в тому, що при цьому батько не відбере у нього телефон або комп'ютер. І дотримати слова.
2.Батьки повинні навчити дитину деяким правилам безпеки в мережі:
• Навчити дітей гарненько думати про те, що вони постять в мережі. Навчити ніколи не ділитися чимось, що потім може їх поставити в незручне становище: одного разу опублікована в мережу, інформація перестає належати автору - це дуже важливо засвоїти.
• Запропонувати дітям задуматись над тим, хто, на їхню думку, може мати доступ до їх особистої інформації: чи буде їх сторінка відкрита для всіх або тільки для друзів.
• Навчити дітей ні з ким (крім батьків) не ділитися своїми паролями.
3.Якщо Кібербулінг вже має місце:
• не відповідати на образливі повідомлення і не пересилати їх;
• зробити скріншоти, залишити докази того, що напад мав місце;
• заблокувати того користувача, від якого виходять образливі повідомлення;
• повідомити провайдеру або керівництву соціальної мережі або сайту про те, що правила їх сервісу порушуються.
Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини?»
1.Кожен день грає на комп’ютері.
2.Після початку гри втрачає відчуття часу.
3.Не бажає залишати гру незакінченою.
4.Їсть без відриву від монітору.
5. Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері. 6.Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері.
7.Не закінчує гру, якщо досягає будь-якого рівня складності, іде далі.
8.Порівнює результати з старими і пишається цим, повідомляє про це всім, кому тільки можливо.
9.Грає замість виконання домашніх завдань.
10. Як тільки дорослі залишають домівку, дитина біжить до комп’ютера і з почуттям полегшення починає грати.
Якщо Ви позитивно відповіли на 5 питань із 10, то можете бути впевнені в тому, що Ваша дитина попала в залежність від комп’ютерних ігор.