КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" вітає учнів, батьків та педагогів із 1 вересня!
Нехай цей навчальний рік подарує багато нових знань, досягнень і щасливих моментів.
Бажаємо всім здоров’я, віри у власні сили та невичерпної енергії для нових перемог!
Нехай цей навчальний рік подарує багато нових знань, досягнень і щасливих моментів.
Бажаємо всім здоров’я, віри у власні сили та невичерпної енергії для нових перемог!
05.05.2025 - 08.05.2025 р. відбулися курси підвищення кваліфікації фахівця (консультанта) ІРЦ за програмою тематичного курсу «Розвиток сенсорної сфери дитини як запорука ефективного психолого-педагогічного впливу»
Висвітлювались такі теми:
- Сенсомоторний розвиток дитини;
- Врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у процесі виховання;
- Роль інтеграції рефлексів у розвитку дитини;
- Тактильна (дотикова) сенсорна система. Пропріоцепція;
- Слуховий аналізатор та вестибулярна система;
- Нюховий і смаковий аналізатори;
- Теорія сенсорної інтеграції. Нейрофізіологічні підходи;
- Зоровий аналізатор. Використання методів сенсорної інтеграції в корекційній роботі з дітьми з порушеннями зору;
- Мультисенсорний підхід у навчанні дітей з інтелектуальними порушеннями;
- Тонфельдтерапія у психолого-педагогічному супроводі дитини;
- Корекція сенсорного розвитку дитини при порушенні слухового аналізатора;
- Корекція сенсорної сфери дитини при порушеннях мовлення;
- Організація сенсорного розвиткового простору.
Велика подяка за методичні поради, змістовний і доступний виклад інформації, та за свої напрацювання, викладачам: Чопик Л.І., Шпортун О.М.,Пилявець Н.І., Молошнюк Л.В., Яцюк М.В..
Всесвітній день поширення інформації про аутизм
Щороку 2 квітня світ відзначає Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Цей день проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році з метою підвищення обізнаності суспільства про аутизм та важливість підтримки людей із розладами аутистичного спектра (РАС).
Аутизм – це нейророзвитковий розлад, що впливає на спілкування, соціальну взаємодію та поведінкові особливості людини. Він має широкий спектр проявів, а тому кожна людина з аутизмом унікальна і потребує індивідуального підходу.
🔹 Формування толерантного суспільства – Чим більше людей розуміють особливості аутизму, тим легше буде створювати комфортне середовище для осіб із РАС.
🔹 Раннє втручання та підтримка – Обізнаність сприяє ранньому виявленню аутизму та своєчасному наданню корекційної допомоги.
🔹 Розвиток інклюзії – Важливо забезпечити рівні можливості для навчання, працевлаштування та соціалізації осіб із РАС.
Як можна підтримати цей день?
✅ Одягнути синій одяг або використовувати синій колір у підтримку людей з аутизмом.
✅ Взяти участь у заходах, присвячених обізнаності про аутизм.
✅ Проявляти терпіння, розуміння та підтримку до людей з аутизмом у повсякденному житті.
Наш Інклюзивно-ресурсний центр також долучився до відзначення Всесвітнього дня поширення інформації про аутизм. Ми проводимо інформаційні заходи, зустрічі та консультації для батьків, педагогів та всіх, хто бажає дізнатися більше про особливості підтримки осіб з РАС.
Сьогодні, 20 лютого, Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали своє життя за свободу, гідність та майбутнє нашої держави.
У ці дні 2014 року на вулицях Києва пролилася кров тих, хто боровся за справедливість, за право бути почутими, за право жити у вільній країні. Вони вийшли на Майдан з вірою, що Україна варта більшого, що ми заслуговуємо на європейське майбутнє, на незалежність і справжню демократію.
Ми пам’ятаємо кожного. Ми продовжуємо боротьбу за ті ідеали, за які вони поклали свої життя. Наша сила – в єдності, наша перемога – в правді, а наша пам’ять – у наших серцях і справах.
Слава Героям Небесної Сотні!
Слава Україні!
16 лютого - День Єднання
День Єднання – символ згуртованості, сили духу та любові до України. В нашому Інклюзивно-ресурсному центрі ми підтримуємо цінності єдності, взаємопідтримки та поваги до кожного.
Разом ми будуємо суспільство, де кожен має рівні можливості, де доброта та взаєморозуміння допомагають долати перешкоди.
Нехай цей день нагадує нам про важливість єднання, адже тільки разом ми – сильніші!
У стінах Студенянського ІРЦ 22 січня було проведено майстер-клас з виготовлення об'ємної аплікації до Дня Соборності України.
День Соборності України – день, що символізує єдність нашої держави, її непохитну силу та прагнення до свободи. Разом ми – сила! Разом ми – Україна!
З НОВИМ РОКОМ!!!
Любі друзі, колеги батьки та діти, колектив ІРЦ, щиро вітає з Новим роком! Нехай у Новому році здійсняться найзаповітніші мрії. Нехай 2025 рік стане найщасливішим у житті і наступить МИР! Бажаємо всім міцного здоров'я, родинного затишку, щастя, радості, миру та перемоги! Нових звершень, успіхів у всіх справах, невичерпної енергії та натхнення на добрі вчинки! Нехай всі негаразди залишаються в минулому! Нехай попереду буде все тільки найкраще!!!
Сьогодні діти слухали історію про оберіг на удачу і про значення кожного його елемента прикраси , також виготовляли підкову. Вони мали змогу залишити її собі на пам'ять чи подарувати друзям.
Захвату дітей не було меж, коли самі, своїми руками, мали змогу створити свій маленький шедевр - чарівний оберіг на удачу.
Подарунок, зроблений власними руками, має особливу енергетику і силу впливу. Тому вони під час виготовлення мали думати тільки про хороше і з посмішкою на обличчі.
Щирі посмішки та радість в очах дітей говорили, що свято вдалося.
Висвітлювались такі теми: дрібна та артикуляційна моторика в розвитку дитини з особливими освітніми потребами; профілактика агресивної поведінки у дітей і підлітків; психологічні особливості осіб з порушеннями опорно-рухового апарату; шляхи ефективного педагогічного впливу в закладах освіти з інклюзивним навчанням; цивільний захист і безпека життєдіяльності в сучасному закладі освіти; мовлення педагогів як важлива складова гуманізації освіти; удосконалення рівня цифрової компетентності учасників освітнього процесу з кібербезпеки: інструменти, технології; компоненти безбар'єрності в сучасному освітньому просторі; корекційні заняття з лікувальної фізкультури з дітьми з ООП; колективна стійкість та здорові стосунки в педагогічному колективі в умовах реалізації соціально-правового захисту НУШ; стратегії діагностики та корекції поведінки дітей з гіперактивністю та дефіцитом уваги; ефективна комунікація в конфлікті: відновні практики; підготовка руки дитини до письма.
Велика подяка за методичні поради, змістовний і доступний виклад інформації та за свої напрацювання викладачам: Пилявець Н.І., Яцюк М.В., Шпортун О.М., Пташкін Н.М., Поліщук В.М., Скрипник Н.І., Петренко Ю.І., Царівський С.А., Качан О.А., Кухарчук П.М., Маляр О.І.,Браніцька Т.Р.
22 жовтня Всесвітній день людей з порушенням мовлення почали проводити щорічно за ініціативою фахівців з дослідження патологій мови з Канади (Canadian Association of Speech-Language Pathologists and Audiologists - CASLPA).
Згідно останніх досліджень, щороку збільшується кількість дітей, що мають порушення мовлення. Один тільки діагноз «загальне недорозвинення мовлення» ставлять у шість разів частіше, ніж 20 років тому. Хоча сучасні малюки здаються майже вундеркіндами, вони розмовляють гірше, ніж їхні батьки та бабусі-дідусі у дитинстві. Особливо це помітно за зміною термінів розвитку мовлення. Раніше вважалося, що в нормі вже в 9-12 місяців дитина має говорити кілька слів, у 1,5 року — складати речення з двох слів, а в 3 роки з’являється зрозуміла оточуючим і різноманітна мова. Зараз ці етапи відбуваються на півроку пізніше. Але і в них не вписується дедалі більше дітей. Порушення у вимові звуків і побудові речень є у 80% дошкільнят, тоді як 40 років тому три чверті дітей говорили «чисто».
Кожна четверта дитина не говорить вчасно. Все частіше мовчазні малюки у 2 і 3 роки, замість розповідати, вони переглядають мультфільми та ріноманітні відео, тим самим втрачають дорогоцінний час на розвиток мовлення. Фахівці закликають – відкладати телефони і планшети, а із дітками – говорити. Навіть у півроку, якщо немовля не агукає, уже варто прийти до лікаря. Вчасна корекція в маленькому віці виправляє 90% усіх дефектів мови. Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони ускладнюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу. Зараз в загальноосвітні школи приходить дедалі більше дітей з порушеннями мовлення. Надання послуг таким дітям повинні бути комплексні і здійснюватися групою фахівців, зокрема логопедом, психологом і педагогом. Ефективність роботи значною мірою визначається вчасністю проведених заходів і вибором оптимального методу й темпу навчання. В Україні постійно зростає кількість дітей молодшого шкільного віку, у яких діагностуються порушення усного і писемного мовлення, що зумовлюють труднощі в навчанні.
У зв’язку з цим особливого значення набуває обізнаність вчителя початкових класів із основними видами порушень мовлення у дітей, особливостями формування мисленнєво-пізнавальної діяльності дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку, а також його готовність до організації та створення належних освітніх умов для дітей із ПМР, наданні їм елементарних логопедичних послуг у навчально-виховному процесі ЗНЗ в умовах інклюзивного класу.
Вчителю початкових класів, його асистенту та вихователям, тобто усім педагогічним працівникам, що безпосередньо забезпечують організацію навчально-виховного процесу в школі, особливо в інклюзивному просторі, потрібно розумітися на основних аспектах роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби у зв’язку із порушеннями мовленнєвого розвитку та особливостях організації і надання їм необхідних корекційних послуг в умовах освітнього процесу.
Основними причинами мовленнєвих порушень можуть бути:
§ наслідування дорослих, які розмовляють неправильно (слід обмежити контактування з ними);
§ недостатність сприймання та розрізнення звуків (звернутися до вчителя-логопеда);
§ розщеплення губи та / чи піднебіння («заяча губа», «вовча паща»), неправильний прикус, вкорочена під’язикова зв’язка (варто проконсультуватися у лікаря-ортодонта);
§ аденоїди, поліпи носової порожнини, викривлення носової перетинки (звернутися до лікаря-отоларинголога);
§ несприятливі фактори під час вагітності та пологів (токсичні, наркотичні речовини, алкоголь, антибіотики, токсикоз, асфіксія, черепно-мозкова травма, менінгіт, енцефаліт тощо) (постійний нагляд лікаря-невропатолога);
§ недостатність функцій зору, слуху, інтелекту, уваги та пам’яті, рухової та емоційно-вольової сфер (доцільно звернутися до педіатра та психіатра).
Рекомендації педагогам під час роботи з дітьми з порушеннями мовлення
§ Якщо ви помітили, що у вашому класі є дитина з подібними особливостями, проконсультуйтесь з учителями (вихователями), які працювали із цією дитиною в попередні роки;
§ Зверніться по допомогу до психолога й логопеда, поговоріть з батьками цієї дитини. Виконуйте всі рекомендації фахівців.
§ На уроці чи перерві варто ввести для всіх учнів логоритмічні ігри: мовлення та спів під рухи, ритмічні вправи, артикуляційна гімнастика.
§ Опитувати дітей з важкими порушеннями мовлення варто не викликаючи їх до дошки, у безпечній обстановці, у формі бесіди. Давати їм завдання обговорювати щось у парах. Не відлякувати наполегливим «скажи», а викликати мовне наслідування — роби, як я, повтори за однокласником.
§ Технології корекційної допомоги і вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у класі будуть залежати від складу команди, яку ви організуєте.
§ Питайте учня про труднощі, з якими він зустрічається під час сприймання, опрацювання та застосування інформації (нового навчального матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію дитина не сприймає.
§ Використовуйте альтернативні способи представлення навчального матеріалу – поясніть усно, якщо учень має труднощі з читанням, дайте інформацію в письмовій формі, якщо учень не сприймає її на слух тощо.
§ Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців, а також батьків щодо спеціальних вправ та адаптації навчального матеріалу для конкретного учня.
Батькам слід звернути увагу на те, що для дітей у віці від 1-го до 6-7-ми років мовлення батьків є зразком. І ось кілька порад для батьків:
§ Розмовляйте з дитиною. Якомога більше говоріть із нею на загальні теми. Наприклад, ви можете почати розмову з абстрактних фраз: «Ми йдемо гуляти в парк. Бачиш, як літають птахи? Відчуваєш, як пахнуть квіти?»
§ Читайте дитині книги. Починати читати дитині книжки ніколи не буває рано. Почніть із книг для найменших, потім, коли дитина трохи підросте, переходьте до казок і коротких дитячих розповідей.
§ Якомога менше вмикайте дитині телевізор і комп’ютер. Не привчайте дитину до електронних пристроїв змалечку. Щоб розвинути навички мовлення, дитині необхідно взаємодіяти з людьми, чути живе мовлення. Телевізор не може їй цього забезпечити.
§ Ходіть із дитиною на прогулянки. Спільна прогулянка в парк або музей може відкрити для дитини абсолютно новий світ. Чим більше дитина взаємодіє з навколишнім світом, тим допитливішою вона стає і тим більше питань ставить. Ви можете розмовляти з дитиною, мотивуючи її ділитися новим досвідом.
§ Робіть легку артикуляційну гімнастику. Достатньо 5-10 хв. вранці і ввечері.
§ Давайте дитині тверду їжу, щоб розвивати жувальні м`язи і, загалом весь артикуляційний апарат. Слабо розвинені жувальні м`язи можуть бути причиною поганої вимови звуків.
§ Розвивайте дрібну моторику.
§ Говоріть і повторюйте. Якщо дитина правильно вимовляє слово, повторіть його декілька разів у різних реченнях, щоб вона краще зрозуміла його значення.
§ Вивчайте нові слова за допомогою книг із картинками. Придбайте декілька книг із ілюстраціями, допоможіть дитині вивчити нові прості слова (наприклад, «м’яч», «дерево» тощо). Далі покажіть картинку, яка відповідає цьому слову, і обговоріть її з дитиною.
§ Ставте дитині запитання. Робіть усе можливе, щоб дитина розвивала мовленнєві навички. Якщо ви гуляєте в парку, знайдіть щось цікаве для дитини. Ставте їй запитання, запропонуйте розповісти вам про те, що вона бачить.
§ Співайте дитині пісні, читайте вірші.
Логопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання мовленнєвих порушень у дітей є своєчасне виявлення мовленнєвої патології, її класифікація та чітка системна організація корекційно-розвиткової роботи. Чим раніше буде розпочато корекційну роботу із дитиною, тим більша гарантія того, що порушення виправляться якісніше. І не буде негативних нашарувань в майбутньому.
16.09.2024 - 19.09.2024 р. відбулися фахові курси підвищення кваліфікації фахівця (консультанта) ІРЦ.
Велика подяка за методичні поради, змістовний і доступний виклад інформації, та за свої напрацювання, викладачам: Чопик Л.І., Молошнюк Л.В., Пилявець Н.І., Шпортун О.М.
Сьогодні, 21 березня, відзначається Всесвітній день людей із синдромом Дауна (англ. World Down Syndrome Day, WDSD). Цього дня по всьому світу організовуються заходи та події, спрямовані на підвищення обізнаності громадськості, адвокації захисту прав, включення в суспільство та благополуччя людей із синдромом Дауна. До цього дня приурочують публікації матеріалів на цю тематику.
20 грудня 2007 року ВООЗ визнала 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй визнала цю ж дату 19 грудня 2011 року.
Генеральна Асамблея вирішила «призначити 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна, який має відзначатися щороку, починаючи з 2012 року» і «запропонувати всім державам-членам, відповідним організаціям системи Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям, а також громадянському суспільству, включаючи неурядові організації та приватний сектор, дотримуватися Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна таким чином, щоб підвищити рівень інформування громадськості про синдром Дауна». Таким чином, щороку, люди, що живуть чи працюють з людьми із синдромом Дауна, організовують демонстрації, наукові, соціальні та/або медичні зустрічі, обмінюються своїми знаннями на національному, європейському та міжнародному рівнях.
У цей день давайте знову підтвердимо, що люди з синдромом Дауна мають право на повне й ефективне здійснення всіх прав людини і основних свобод. Давайте кожен із нас зробить свою частину роботи, щоб дозволити дітям із синдромом Дауна повною мірою брати участь у розвитку та житті своїх спільнот на одному рівні з іншими. Давайте побудуємо інклюзивне суспільство для всіх.
День рідної мови в Студенянському ІРЦ
21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Міжнародний день рідної мови – це дуже особливий день, який щораз нам нагадує про невід'ємне право кожного із нас вільно вживати свою рідну мову. Наша мова – найкраща в світі! Наша мова є символом єдності, генетичним кодом. Наша мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі! Наша Рідна Мова – найбагатша в світі! Наша мова - як чарівна весна! Вона квітне, наповнює, заворожує, дарує нам ніжні слова-квіти.
У стінах КУ ”ІРЦ” Студенянської сільської ради,
фахівцями був проведений майстер-клас до Дня всіх закоханих.
Під час майстер-класу дітлахи отримали масу позитивних емоцій та із задоволенням доторкнулися до вічної теми кохання, дізналися про історію виникнення свята та походження традицій дарувати валентинки своїм коханим та друзям. І переконалися, що валентинки з секретом, які створені власноруч, є найціннішими, бо для їхнього виготовлення було вкладено час та душу!
День Соборності у Студенянському ІРЦ
22 січня визначна дата в історії України, як - вільної, незалежної, правової та демократичної держави. Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.
Долучилися до святкування і фахівці (консультанти) та учні Студенянського ІРЦ. Фахівці (консультанти) Марина та Лілія розповіли про історію виникнення свята, разом з учнями закріпили знання про державні символи та головні цінності всіх українців. Поглибили та закріпили знання дітей про назви міст України. Розвивали критичне мислення та зв'язне мовлення, дрібну та загальну моторику, а також пізнавальні процеси.
"Ми всі одна сім'я,
Єдина ми родина -
Мільйони різних "Я",
А разом - Україна!"
З новим роком та Різдвом Христовим!
Дитинство-пора див і щемливого очікування подарунків під ялинку. І дорослі свідомо намагаються створити дітям свято попри всіляки проблеми та негаразди. Напередодні Нового року та Різдва Христового працівниками Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Студенянської сільської ради були вручені подарунки дітям з які перебувають на обліку в ІРЦ. Адже як чудово бачити щирі посмішки дітей.
Дякуємо Захисникам, які боронять нашу країну, за можливість дарувати дітям радість.
4 СІЧНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АЗБУКИ БРАЙЛЯ
Шрифт Брайля це унікальна азбука, яку назвали на честь її винахідника – Луї Брайля. Вона являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок. Це дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки. Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування.
Мало хто знає, що шрифт Брайля був винайдений майже двісті років тому дуже доброю, освіченою і, водночас, тотально незрячою людиною – Луї Брайлем. У 3 роки з Луї стався нещасний випадок. Хлопчик пошкодив собі око. А трохи згодом хвороба уразила й друге око, внаслідок чого дитина повністю втратила зір. Але батьки Брайля доклали максимум зусиль, щоб їхній син отримав початкову освіту, а згодом влаштували Луї у Королівський інститут для незрячих дітей, де вони мали змогу, окрім навчання, опанувати ще й гру на органі та піаніно. Саме тут дванадцятирічний Луї розпочав свою роботу над створенням власного рельєфно-крапкового шрифту.
На той час навчання незрячих дітей відбувалося за методом Гаюї: на цупкий папір наклеювалися великі, товсті літери. Із-за об’єму книжка для навчання виходила товстою і незручною.
Ідея створити рельєфно-крапкову абетку виникла у Луї Брайля після візиту до інституту відставного капітана-артилериста Шарля Барб’є. Там учням розповіли про так зване «нічне письмо». Це особливий вид зв’язку, який пізніше отримав назву сонографія. В основі цього виду зв’язку був покладений дотиковий метод, де у формі прямокутника були розташовані округлі шість крапок.
Близько двох років тривала робота Луї над створенням рельєфно-крапкової абетки, а в 1829 році Брайль опублікував власний унікальний метод письма, який до сьогодні носить ім’я свого творця.
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день азбуки Брайля з метою підвищення обізнаності про значення азбуки для незрячих та слабозорих осіб.
У грудні 2019 року у Києві неподалік станції метро «Дарниця» встановили перший і єдиний в Україні пам’ятник незрячій людині. Атр-об’єкт являє собою людину із заплющеними очима та палицею у руці, яка ніби йде тактильною доріжкою. Шрифтом Брайля на грудях статуї написано: «Дивлюся серцем».
3 грудня у всьому світі — День інформування суспільства про людей з інвалідністю.
В цей день людям з інвалідністю часом дарують безліч непотрібних подарунків, вітають зі “святом”, навіть проводять святкові концерти. Завтра про них забудуть, бо бути дорослою людиною з інвалідністю у нашій країні досить складно.
Основна мета цього дня — не святкування та не викликання жалості до людей з інвалідністю, а саме інформування. Про те, як правильно говорити про інвалідність. Про те, як комунікувати з людьми з інвалідністю. Про те, що людей з інвалідністю не потрібно боятися або ігнорувати. Людям з інвалідністю не потрібні подарунки та концерти. Їм потрібні знання, навички, можливість розвиватися у власному темпі та ритмі, можливість працювати та мати ті ж самі права, як і люди без інвалідності.
Людина з інвалідністю перш за все Людина. Без особливих потреб або обмежених можливостей, без знецінення або героїзації, але з повагою до кожного та кожної, як до людини перш за все, зі своїм досвідом та можливостями. Інклюзія, до якої ми прямуємо — це здатність сприймати світ різним. Незалежно від кольору шкіри, розумових здібностей, зовнішнього вигляду або будь-якої форми інвалідності людини, яка знаходиться поруч.
Адже сьогодні толерантність — яскравий показник ступеню демократичності кожної держави та одна з умов її розвитку. На фото: графічне зображення з написами про те, що 3 грудня - це не свято, не час концертів та не день для привітань.
20 листопада Всесвітній день дитини
Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
Метою проведення цього дня є захист прав дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до дітей у всьому світі, шляхом діалогу і активних дій, благополуччя дітей у всьому світі, укріплення та розширення діяльності ООН в інтересах дітей, підтримки діяльності Дитячого фонду ООН.
У 1954 році Генеральна Асамблея рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, дня, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Генеральна Асамблея запропонувала урядам країн святкувати цей День в будь-який з днів року, який буде визнано доцільним.
Шановна Маріна Карауш Токан
Колектив ІРЦ Студенянської сільської ради
Вітає Вас з професійним святом !!!
Непросте обрали Ви ремесло,
Але добро, що воно принесе
Найбільших алмазів цінніше –
Це щастя і радість дітей!
Дефектолог – основа основ!
Це кожному ясно без слів!
Вітаємо ми зі святом Вас!
Щоб щасливим був кожен Ваш час!
Щиро вітаємо з Міжнародним днем логопеда. А особливі вітання шлемо Лілія Шаповалова! Бажаємо звуків радості в житті і чітких слів натхнення! Бажаємо уміло виправляти порушення мовлення і легко уникати будь-яких недоліків кожного дня!Бажаємо величезних досягнень у професійній сфері, швидкого поліпшення навичок спілкування у найскладніших відвідувачів. Гарного настрою, нових методологічних підходів у вирішенні практичних завдань дефектів мовлення та їх виникнення. Радості, достатку, здоров’я і успіху!
22 жовтня - Всесвітній день людей з вадами мовлення
Всесвітній день людей з вадами мовлення почали проводити щорічно 22 жовтня за ініціативою фахівців з дослідження патологій мови з Канади (Canadian Association of Speech-Language Pathologists and Audiologists – CASLPA). Король Великобританії, Канади, Австралії та Південної Африки Георг VI, який страждав на заїкання, визнав важливість мовної терапії для лікування заїкання ще на початку 20-го століття.
Відзначення Всесвітнього дня людей з вадами мовлення має на меті акцентувати увагу на проблемі людей із вадами мовлення для підтримки їх у суспільстві. Варто пам’ятати, що мовлення — це основа людського розуму, від якого залежить засвоєння інформації, налагодження соціальних контактів. Найбільш часто мовні розлади проявляються в дитячому віці. До важких форм патологій мовленнєвої організації відносяться деякі види заїкання, дизартрія, алалія. У світі близько трьох мільйонів людей мають подібні проблеми.
Мова — це, насамперед, система об'єктивно наявних, суспільно зумовлених знаків, що співвідносять понятійний зміст і типове звучання, а також система правил їх використання і поєднання. Процес оволодіння мовою впливає на всі аспекти психіки людини, є умовою формування її свідомості.
Мовлення — це мова в дії, тобто мовлення — психофізіологічний процес реалізації мови.
Мова є засобом спілкування, а мовлення — процесом спілкування.
В логопедії виділяються 11 форм мовленнєвих порушень, 9 з них складають порушення усного мовлення на різних етапах її розвитку та реалізації, і 2 форми складають порушення писемного мовлення, що виділяються залежно від порушеного процесу. Серед порушень усного мовлення виділяються дисфонія (афонія), тахилалія, брадилалія, заїкання, дислалія, ринолалія, дизартрія (анартрія), алалія, афазія; серед порушень писемного мовлення виділяються дислексія (алексія) і дисграфія (аграфія).
Відповідно до особливостей порушення для кожної форми нині розроблено специфічні методи і прийоми корекційно-логопедичної роботи.
Говорячи про вади мовлення у дітей, слід констатувати, що психолого-педагогічна класифікація відкрила широкі можливості для впровадження в логопедичну практику науково обґрунтованих фронтальних методів корекційного впливу на порушене мовлення й інші психічні функції дітей дошкільного і шкільного віку. Під кутом зору психолого-педагогічної класифікації найзначнішим є питання про те, які саме компоненти мовленнєвої системи недорозвинені або порушені. Дотримуючись цього підходу, вчитель-логопед може чітко спланувати напрям корекційного навчання за відповідної категорії мовленнєвого розладу: загального недорозвинення мовлення, фонетико-фонематичного недорозвинення, в разі недоліків вимовляння звуків.
За статистикою, один тільки діагноз «загальне недорозвинення мовлення» ставлять у шість разів частіше, ніж 20 років тому. Хоча сучасні малюки здаються майже вундеркіндами, вони розмовляють гірше, ніж їхні батьки та бабусі-дідусі у дитинстві. Особливо це помітно за зміною термінів розвитку мовлення. Раніше вважалося, що в нормі вже в 9-12 місяців дитина має говорити кілька слів, у 1,5 року — складати речення з двох слів, а в 3 роки з’являється зрозуміла оточуючим і різноманітна мова. Зараз ці етапи відбуваються на півроку пізніше. Але і в них не вписується дедалі більше дітей. Порушення у вимові звуків і побудові речень є у 80% дошкільнят, тоді як 40 років тому три чверті дітей говорили чисто.
Точні причини виникнення заїкання наразі не встановлені. Спеціалісти стверджують, що виникнення заїкання обумовлене сукупністю генетичних і неврологічних чинників.
Особливості розвитку, навчання та виховання дітей з порушеннями мовлення:
не відповідають віку того, хто говорить;
самостійно не зникають, а закріплюються;
позначаються на подальшому розвитку дитини, затримуючи й ускладнюючи його;
потребують логопедичної допомоги.
Діагностика мовленнєвих порушень:
медичний аспект — визначення часу і причин порушення;
логопедичний аспект — встановлення порушеного елементу мовленнєвої системи, визначення ступеня порушення та його структури, їх локалізації;
психологічний аспект — виявлення особливостей формування особистості, впливу дефекту на комунікативну функцію мовлення, всебічне вивчення пізнавальних психічних процесів.
Особливості психіки людей, які заїкаються:
- боязкість і збентеження у присутності людей;
- надмірна вразливість;
- яскравість фантазій, що підсилює заїкання;
- різноманітні психологічні прийоми для усунення або зниження заїкання;
- страх говорити у присутності певних людей або в суспільстві.
19 жовтня 2023 року фахівці (консультанти) інклюзивно-ресурсного центру Студенянської сільської ради взяли участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції для науковців, педагогічних працівників, студентів «СІМЕЙНО-ЦЕНТРОВАНІ ПРАКТИКИ: ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ», яка проходила на базі Освітньо-наукового Центру сімейно-центрованих практик, факультету дошкільної та спеціальної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на платформі Google Meet.
Рожко Олена Вікторівна, фахівець-консультант, Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Студенянської сільської ради Вінницької області
"ДОСВІД СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ"
Шаповалова Лілія Анатоліївна, фахівець-консультант, Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Студенянської сільської ради Вінницької області
"ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ ФАХІВЦІВ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ІЗ БАТЬКАМИ ОСОБЛИВИХ ДІТЕЙ""
Модератором конференції була доктор філософії, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, керівник Освітньо-наукового Центру сімейно-центрованих практик Черніченко Людмила Анатоліївна