Використання можливостей освітнього простору закладу для розвитку творчої, креативної особистості

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Людина, яка має широкий спектр якостей, а саме: рішучість, вміння не зупинятися на досягнутому, сміливість мислення, вміння бачити за межі того, що бачать інші, вмотивована на самоосвіту і саморозвиток. Провідною умовою у процесі формування творчої особистості визнано створення такого освітнього простору, в якому кожен учень зможе самовизначитися, реалізувати у ході своєї діяльності власні творчі здібності. Загалом, освітній простір — це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).

Адже освітній сенс у житті дитини мають не тільки підручники та уроки, а й спілкування з однолітками, педагогами, позашкільні враження, і, звичайно ж, середовище, у якому формується особистість. Тобто, будь-який освітній простір чинить певний вплив на людину. У педагогічному контексті цей вплив може бути стихійним і керованим. Тому надзвичайно важливо домогтися організації спеціально організованого, цілеспрямованого освітнього простору, який би сприяв розвитку особистісних цінностей зростаючої особистості і характеризувався переважаючим позитивним впливом на неї.

Основні вимоги до створення освітнього простору:

• психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;

• відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;

• залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;

• розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів освітнього процесу;

• спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем;

• життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;

• педагогічна культура вчителів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;

• педагогічний захист й підтримка дітей у індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної безпеки;

• самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Ефективне формування творчої особистості учня в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти передбачає створення комфортних освітніх умов, зокрема:

• реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу;

• забезпечення поглибленої індивідуалізації освітнього процесу;

• співпрацю між учасниками освітнього простору;

• педагогічний патронаж саморозвитку творчої особистості.

Надзвичайно важливе місце у цьому процесі відіграє створення середовища співтворчості і співробітництва вчителя та учня на основі педагогіки партнерства. Педагогіка партнерства стимулює спільний пошук, взаємну довіру наставника й вихованця, глибоку віру вчителя успіх своїх учнів, а школярів – у себе, право на помилки, на утвердження себе за допомогою пошуку й успішного подолання труднощів. Недаремно В. Сухомлинський закликав педагогів звертатися до учнів «як до однодумців, як до рівного собі». Сутність педагогіки партнерства полягає в постійному спілкуванні, взаємодії і співпраці учителя, учнів і батьків, об’єднаних спільними цілями та прагненнями, які є добровільними й зацікавленими сторонами, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути наставником і порадником, а родина – залученою до побудови освітньої траєкторії дитини. Педагогіка партнерства утверджує демократичний спосіб співпраці педагога й дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.

Деякі дослідники зазначають, що в шкільному середовищі є три відповідальних за викладання і навчання: перший – учитель, другий – здобувач освіти, третій – освітнє середовище. Зважаючи на це, можна розглядати освітнє середовище у якості «третього вчителя», який впливає на процес навчання дітей.

У Концепції Нової української школи наголошено на необхідності створення нового освітнього середовища, тож цілком закономірно, що сьогодні школи району докладають багато зусиль задля його створення. Освітнє середовище в Новій українській школі - це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, учителів і самих батьків, у якому визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань освіти. Таке середовище покликане забезпечити становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду. Нам треба вчитися мистецтву проєктування навчальних середовищ, яке допомагало б формуванню в учнів культури допитливості. Але реалізуючи це завдання на практиці, варто мати на увазі, що спочатку має визначатись функція, потім форма. Тому, що та чи інша форма освітнього дизайну повинна бути наочним результатом втілення певної навчальної мети. Простір розвивається у тому напрямку, у якому ним користуються, а не навпаки. Розробка певних зон навчання (осередків, станцій тощо) в класі також повинна слідувати функції. Тільки після появи чіткого бачення того, що буде відбуватись у класі, там можна почати робити дизайн кожного його закутку. Участь дітей в організації освітнього середовища допомагає сформувати у них почуття відповідальності і того, що класна кімната належить саме їм – діти беруть участь в організації своєї навчальної домівки. Таким чином, освітнє середовище живить досвід дитини. Усе – від естетики дизайну приміщення до емоційного фону – покликане створити такі умови, за яких діти зростатимуть як особистості.

На особливу увагу щодо створення освітнього простору школи заслуговують педагогічні ідеї й досвід видатного педагога В.О. Сухомлинського. Педагогічна система Василя Олександровича ґрунтується на тому, щоб кожний учень «займався улюбленою працею, і чим глибше він вникне в цю працю, тим більше розвиватимуться його здібності й талант, тим щасливішим буде його життя». Педагоги Павлиської школи створювали умови для опанування школярами прийомів розумової діяльності, стимулювали в них розвиток творчих здібностей, «емоційне пробудження розуму», «активність думки». Творчість Василь Олександрович назвав самою «суттю життя в світі знань і краси», а творчу діяльність школяра розглядав як стимул розвитку пізнання. «Творчість, – писав він, – є щаблинкою самостійного мислення, на якій дитина пізнає радість власної думки, переживає моральну гідність творця». Навчально-виховний процес у Павлиській школі був спрямований на розвиток творчих здібностей кожного учня. Видатний педагог прагнув, щоб кожний школяр пережив стан творчого піднесення, радісного хвилювання. Він пропонував приділяти велику увагу розвитку психічних процесів – пам’яті, мислення, уваги, уяви. Саме міра їх досконалості є основою для розвитку творчих здібностей школярів. Творчість – це формування спостережливості, допитливості й розвиток пізнавального інтересу. З цією метою було організовано «уроки мислення» в лісі, біля річки, в полі, складання казок «під голубим небом». Водночас у виховній системі сільської школи В. Сухомлинський інтенсивно використовував педагогічний потенціал природного середовища, адже «зелений клас» слугує джерелом творчості, посильної трудової діяльності, рідного слова. Не втрачають актуальності повчання видатного педагога: «Гармонія знань і вмінь, зміцнення пам’яті, розвиток творчих здібностей – усе це залежить від того, що відбувається із знаннями: складаються вони в голові як мертвий багаж чи живуть, перебувають у постійному русі, тобто творчо застосовуються».

Дослідження засвідчили, що чим більше активного простору припадає на дитину, тим більше можливостей створюється для розвитку її творчості. Зважаючи на це, педагогічні колективи шкіл району працюють над вирішенням завдань щодо формування творчої особистості через збагачення та актуалізацію змісту, форм і методів роботи з обдарованими дітьми, залучення учнів до роботи в науково-дослідницьких товариствах, в малій академії наук, до участі у всеукраїнських олімпіадах, конкурсах, турнірах.

Одним із інструментів стимулювання творчого самовдосконалення учнівської молоді є підготовка та участь у Всеукраїнських олімпіадах з навчальних предметів. Важливе місце у системі роботи кожного педагогічного колективу займало питання підвищення рівня підготовки учнів до олімпіадних змагань. Особлива увага зверталася на формування внутрішньої мотивації школяра до самостійного пошуку себе і свого шляху, прагнення до змагань. Використовувалися можливості основних напрямків стратегії збагачення змісту освіти:

• стратегія дослідницького навчання (головна мета — активізувати навчання, надати йому дослідницького характеру);

• стратегія проблематизації (орієнтація на постановку перед учнями проблем різного характеру);

• стратегія індивідуалізації (формування особистості за визначеною моделлю, окремим навчальним планом).

Як результат – переможцями обласного етапу олімпіад у цьому навчальному році стали учні п’яти закладів загальної середньої освіти району – Петрівського НВО, Петрівської, Луганської, Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Балахівської ЗШ І-ІІ ступенів.

Активізувати та підвищити результативність усіх форм навчальної, позакласної та позашкільної роботи, виробити вміння розв’язувати проблеми, доповідати, формулювати твердження та захищати власну думку в наукових дискусіях допомагають предметні турніри. У 2019/2020 навчальному році було проведено 7 районних турнірів, у яких взяли участь 150 учнів закладів загальної середньої освіти району, членів шкільних наукових товариств. Активними учасниками учнівських турнірів були учні Петрівського навчально-виховного об’єднання, Новостародубської, Червонокостянтинівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів. Найкращу підготовку до турнірів показали учасники Петрівського навчально-виховного об’єднання, Новостародубської, Луганської, Петрівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Володимирівської ЗШ І-ІІ ступенів.

У роботі з обдарованими учнями дуже велике значення має організація науково-дослідницької роботи. Саме науково-практичні конференції, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт учнів, членів Малої академії наук України, є важливим поштовхом до пізнавальної та творчої діяльності учнів, для формування в них дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу. Цього року вихованці гуртків, члени шкільних наукових товариств взяли участь у районних науково-практичних конференціях «Учнівська творчість» та «Шляхами подвигу та слави», а учні-члени районної МАН учнівської молоді – у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт. Чотири переможці районного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН взяли участь в обласному етапі, один із них, учень Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів, здобув перемогу.

Базою для поліпшення якості роботи з обдарованими дітьми є оновлення інноваційного простору, впровадження у роботу нового змісту освіти, інноваційних освітніх технологій. Адже обдарована дитина прагне вчителя, який здатен орієнтувати його на одержання знань більш ефективними способами, формувати уміння і навички розумової діяльності. Тому педагогами району широко використовуються сучасні технології, які не тільки дають змогу учню зрозуміти та засвоїти матеріал, а й зацікавити їх предметом, стимулювати їхню пізнавальну діяльність та прагнення самостійно працювати: особистісно-орієнтоване навчання, проблемне, розвивальне навчання, інформаційні, інтерактивні, проектні, тренінгові, ігрові технології, технологія навчання як дослідження, технологія розвитку критичного мислення, розв’язання винахідницьких завдань, кейс-технологія, тощо.

На сучасному етапі стає життєвою потребою застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та технологій Web 2.0 (або соціальні мережеві сервіси) у навчальному процесі, оскільки ці технології дозволяють ускладнити зміст навчального матеріалу, збільшити обсяг теоретичного матеріалу, сприяють виконанню учнями індивідуальних завдань, упровадженню науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності, створюють умови для реалізації природних обдарувань особистості. Особливо важливим є те, що сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення обдарованих учнів. Загалом, дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій досить широкі, вони забезпечують:

- індивідуалізацію навчального процесу,

- високий ступінь наочності;

- пошук необхідних ресурсів для занять;

- можливість моделювання природних процесів і явищ;

- організацію групової роботи;

- забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;

- контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

На даний час вчителями широко використовуються дистанційні форми роботи, роль яких досить значна, оскільки паралельно зі створенням учнями освітніх продуктів відбувається внутрішнє зростання, розвиток їхньої креативності та творчого потенціалу. Основними рисами дистанційної роботи з обдарованими дітьми є її особистісний, креативний та медійний характер.

Система дистанційних форм роботи має деякі переваги, які полягають у:

• більш гнучких умовах для участі дітей, які віддалені за місцем проживання, мають певні індивідуальні особливості та потреби;

• задоволенні додаткових освітніх потреб;

• створенні більш комфортних емоційно-психологічних умов для самовираження учня, знятті певних психологічних проблем та бар’єрів;

• зменшенні загальних витрат на участь у різних заходах через економію транспортних витрат, скорочення «паперового діловодства» тощо;

• збільшенні кількості потенційних учасників.

Проте основними ж умовами ефективності роботи з обдарованими учнями є високий рівень професійної компетентності вчителя, у тому числі рівень його інтелектуальної підготовки; рівень розвитку особистісних якостей; відповідну систему стимулювання учнів; розробку педагогічного інструментарію для роботи з обдарованими учнями тощо.

Тест щодо визначення схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми

Інструкція. Виберіть один із запропонованих варіантів відповідей.

1. Чи вважаєте Ви, що сучасні форми й методи роботи з обдарованими дітьми можуть бути покращені:

а) так;

б) ні, вони й так достатньо гарні;

в) так, у деяких випадках, але зараз, за умови сучасного стану школи, не дуже?

2. Чи впевнені Ви, що самі можете брати участь у внесенні змін у роботу з обдарованими дітьми:

а) у більшості випадків;

б) ні;

в) так, у деяких випадках?

3. Чи можливе таке, що деякі з Ваших ідей сприяли би значному поліпшенню у виявленні обдарованих дітей:

а) так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) лише в деякій мірі?

4. Чи вважаєте Ви, що в недалекій перспективі гратимете важливу роль у принципових змінах у навчанні та вихованні обдарованих дітей:

а) так, напевно;

б) це малоймовірно;

в) можливо?

5. Коли Ви вирішуєте щось вдіяти, чи думаєте Ви, що зможете здійснити свій задум, і це допомагає поліпшенню положення справ:

а) так;

б) часто думаю, що не зумію;

в) так, часто?

6. Чи відчуваєте Ви бажання розпочати вивчення особливостей неординарних осіб:

а) так, це мені цікаво;

б) ні, мене це не цікавить;

в) усе залежить від того, чи потрібні такі люди суспільству?

7. Вам часто доводиться відшукувати нові методи розвитку здібностей дітей? Чи знаходите Ви задоволення в цьому:

а) так;

б) задовольняюся лише тим, що є;

в) ні, оскільки вважаю слабкою систему стимулювання?

8. Якщо проблема не розв'язана, але її розв'язання Вас хвилює, чи хочете Ви відшукати той теоретичний матеріал, який допоможе цього досягти:

а) так;

б) ні, досить знань передового досвіду;

в) ні?

9. Що Ви вчиняєте, коли відчуваєте педагогічні зриви:

а) чинити опір розпочатій справі;

б) махнете рукою на задум;

в) продовжуєте виконувати свою справу?

10. Чи сприймаєте Ви критику на свою адресу легко та без образ:

а) так;

б) не зовсім легко;

в) хворобливо?

11. Коли Ви критикуєте кого-небудь, чи намагаєтеся Ви в той же час підбадьорити цю людину:

а) не завжди;

б) якщо в мене гарний настрій;

в) в основному, прагну це робити?

12. Чи можете Ви одразу в дрібницях пригадати розмову з цікавою людиною:

а) так, звичайно;

б) запам'ятовую лише те, що мене цікавить;

в) усього пригадати не можу?

13. Коли Ви чуєте незнайомий термін у знайомому контексті, чи зможете його повторити

в схожій ситуації:

а) так, легко;

б) так, якщо цей термін легко запам'ятати;

в) ні?

14. Учень ставить Вам складне питання на «заборонену» тему. Ваші дії:

а) Ви ухиляєтеся від відповіді;

б) Ви тактовно переносите відповідь на інший час;

в) Ви намагаєтеся відповісти.

15. У Вас є своє основне кредо в професійній діяльності. Коли Ви його захищаєте, то:

а) можете відмовитися від нього, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) залишитеся на своїх позиціях, які б аргументи не висували;

в) зміните свої думки, якщо аргументи будуть досить переконливі?

16. На уроках зі свого предмету мені імпонують такі відповіді учнів:

а) задовільна;

б) достатня;

в) оригінальна.

17. Що під час відпочинку, на Вашу думку, краще робити:

а) розв'язувати проблеми, пов'язані з роботою;

б) почитати цікаву книгу;

в) зануритись у світ улюблених захоплень?

18. Ви займаєтеся розроблюванням нового уроку. Коли вирішуєте припинити цю справу:

а) якщо, на Вашу думку, справа відмінно виконана, доведена до завершення;

б) коли Ви більш-менш задоволені;

в) якщо Вам ще не все вдалося зробити, але є й інші справи?

Оброблення результатів. Підрахуйте бали, які Ви набрали, таким чином:

за відповідь «а» — 3 бали;

за відповідь «б» — 1 бал;

за відповідь «в» — 2 бали.

49 і більше балів. Ви маєте неабияку схильність до роботи з обдарованими дітьми. У Вас є для цього потенційні можливості. Ви' здатні стимулювати творчу активність, підтримувати різні види творчої діяльності учнів.

Від 24 до 48 балів. У Вас є схильність до роботи з обдарованими дітьми, але вона потребує додаткових Ваших бажань, ресурсів й активного саморегулювання в інтелектуальному процесі. Ви маєте правильно обирати об'єкт, на який спрямовувати творчі інтереси учнів.

23 і менше балів. Схильності до роботи з обдарованими дітьми, звичайно, замало. Більшою мірою Ви самі не виявляєте до цього «особливого завзяття». Але за умови відповідної мобілізації духовних сил, віри в себе, кропіткої роботи у сфері підвищеного інтелекту Ви зможете досягти чималих результатів у розв'язуванні цієї проблеми.