Хакери

Відомі хакери

Значення слова «хакер» в первісному його розумінні, ймовірно, виникло в стінах MIT в 1960-х задовго до широкого розповсюдження комп'ютерів. Спочатку з'явилося жаргонне слово «to hack» (рубати, шматувати). Воно означало процес внесення змін «на льоту» в свою або чужу програму (передбачалося, що є вихідні тексти програми). Віддієслівний іменник «hack» означав результати такої зміни. Вельми корисною і гідною справою вважалося не просто повідомити автору програми про помилку, а відразу запропонувати йому такий хак, який її виправляє. Слово «хакер» спочатку відбулося саме звідси. Хак, однак, не завжди мав на меті виправлення помилок — він міг змінювати поведінку програми всупереч волі її автора. Саме подібні скандальні інциденти, в основному, і ставали надбанням гласності, а розуміння хакерства як активного зворотного зв'язку між авторами та користувачами програм ніколи журналістів не цікавило. Потім настала епоха закритого програмного коду, вихідні тексти багатьох програм стали недоступними, і позитивна роль хакерства почала сходити нанівець — величезні витрати часу на хак закритого вихідного коду могли бути виправдані тільки дуже сильною мотивацією — такою, як бажання заробити гроші або скандальну популярність. У результаті з'явилося нове, «спотворене» розуміння слова «хакер»: воно означає зловмисника, котрий використовує комп'ютерні знання для здійснення несанкціонованих, іноді шкідливих дій в комп'ютері — злом комп'ютерів, написання та поширення комп'ютерних вірусів. Вперше в цьому значенні слово «хакер» було вжито Кліффордом Столлом в його книзі «Яйце зозулі», а його популяризації чимало сприяв голлівудський кінофільм «Хакери». У подібному комп'ютерному сленгу слова «хак», «хакати» зазвичай стосуються злому захисту комп'ютерних мереж, веб-серверів тощо. Відлунням негативного сприйняття поняття «хакер» є слово «кулхацкер» (від англ. cool hacker), яка набула поширення у вітчизняному комп’ютерному середовищі практично з ростом популярності вихідного слова. Цим терміном зазвичай називають дилетанта, який намагається бути схожим на професіонала хоча б зовні — за допомогою вживання нібито «професійних» хакерських термінів та жаргону, використання «типу хакерських» програм без спроб розібратися в їх роботі тощо. Назва «кулхацкер» іронізує над тим, що така людина, вважаючи себе крутим хакером (англ. cool hacker), настільки безграмотний, що навіть не може правильно прочитати по-англійськи те, як він себе називає. В англомовному середовищі такі люди отримали найменування «скрипткіді». Дехто з відомих прихильників вільного і відкритого програмного забезпечення — наприклад, Річард Столмен — закликають до використання слова «хакер» тільки в первісному сенсі. Вельми докладні пояснення терміна в його первісному значенні наведені в статті Еріка Реймонда «Як стати хакером». Також Ерік Реймонд запропонував у жовтні 2003 емблему для хакерського співтовариства — символ «глайдера» (glider) з гри «Життя». Оскільки спільнота хакерів не має єдиного центру або офіційної структури, запропонований символ не можна вважати офіційним символом хакерського руху.