Загальні відомості

про вчителя

Черняк Інна Георгіївна

учитель зарубіжної літератури,

вищої кваліфікаційної категорії,

старший учитель

Самоаналіз роботи

вчителя зарубіжної літератури

Черняк Інни Георгіївни

Черняк Інна Георгіївна – вчитель зарубіжної літератури.Дата народження : 28.02.1967 року. Закінчила Сумський педагогічний інститут імені Макаренка у 1988 році.В школі №17 працюю з 1988 року.Педагогічний стаж – 28,6 років.Курси кваліфікаційної перепідготовки пройшла у 2016 році.За результатами останньої атестації 2012 року маю вищу категорію, педагогічне звання «старший вчитель».Мої досягнення: підготовка учнів до захисту творчих робіт МАН:2014-2015 навчальний рік - Желєзна Єлизавета, 9-Б клас - І етап – І місце; 2015-2016 навчальний рік - Бондаренко Дарья -11-Б клас - ІІ етап –ІІІ місце.Участь у заходах різних рівнів:Ø Міський консультаційний пункт для молодих спеціалістів: «Компаративний аналіз на уроках зарубіжної літератури».Ø Семінар: «Педагогічна підтримка обдарованості»:«Форми і методи роботи з обдарованими учнями при підготовці до олімпіади».Ø Міський семінар класних керівників: «Робота з молодими класними керівниками».Ø Обласний семінар вчителів зарубіжної літератури у м. Середино-Буда: «Сучасні підходи до процесу вивчення зарубіжної літератури».Ø Виступ на педраді:«З досвіду роботи. Реалізація виховної мети на уроках зарубіжної літератури».Ø Всеукраїнський науково-педагогічний проект «Філологічний Олімп».Ø Вебінар для вчителів зарубіжної літератури. «Компетентнісний підхід у викладанні зарубіжної літератури». (Видавнича група «Основа»).Ø Вебінар для вчителів зарубіжної літератури. «Ключові компетентності і загальнонавчальні («наскрізні) вміння випускників шкіл як умова їх конкурентноспроможності». (Видавнича група «Основа»).Ø Вебінар для вчителів «Сервіси ВЕБ 2.0 для «перевернутого класу». (Видавнича група «Основа»).Ø Семінар (он-лайн) «Сучасні форми роботи з учнями на уроці зарубіжної літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання».(СОІППО).Ø Член журі ІІ-ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови.Ø Конкурс «Срібні родзинки».Ø Всеукраїнський конкурс для вчителів: «Мультимедійна презентація на сучасному уроці світової літератури». Журнал «Зарубіжна література в школах України» (сертифікат).Ø І Всеукраїнська науково-методична конференція «Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика».Друковані матеріали (навчально-методичні розробки, посібники, статті):· «Шкільний світ. Зарубіжна література» №4(740), С.25.· «Шкільний світ. Зарубіжна література» №1(761), С.6· Електронний журнал «Зарубіжна література в школах України» (сертифікат).· Сайт «Шкільне життя» (сертифікат).· Електронний журнал «Філологічний Олімп» № 6, 2016.· Збірник матеріалів конференції «Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика».Матеріали, оформлені для методичного кабінету, методичного об’єднання:§ Буклет «Навчаємо по-новому. Пошуково-дослідницький метод на уроках світової літератури».§ Збірка «Кроки до успіху. Мій найкращий урок».§ Електронний посібник «На допомогу молодому вчителю».§ Збірка «Використання елементів інтерактивних методів на уроках».На моє глибоке переконання література – це один із небагатьох предметів у шкільному розкладі, який дає унікальну можливість для розвитку критичного мислення школярів. «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх – означає рости інтелектуально», - справедливо вважав Конфуцій. Проблемність – одна із ознак сучасного уроку літератури. Досліджуючи тему : «Сучасні аспекти розвитку життєвих компетентностей особистості на уроках зарубіжної літератури», практично завжди намагаюся створити такі умови, за яких був би ефективним обмін знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчально-виховного процесу.Мета досвіду: створення сприятливих умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.Завдання: дати учням базовий рівень знань, при яких учні відчували б свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.Наукова основа досвіду. Виховувати людину з творчими життєвими орієнтаціями, наділену розвиненим естетичним смаком і широкими культурно-пізнавальними інтересами, умінням самостійно спілкуватися з творами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них духовні цінності: почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання свого конституційного й громадянського обв’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Актуальність досвіду дає можливість втілення в практичній діяльності головної мети сучасної освіти – всебічний розвиток людської особистості, розвиток критичності та абстрактно-логічного мислення, творчої ініціативи, застосування отриманих учнями знань у повсякденному житті, формування головних життєвих компетенцій та внутрішньої мотивації і активної життєвої позиції.Завдання учителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного, вміти використовувати знання у житті. Формуючи літературну компетентність, у процесі вивчення зарубіжної літератури, використовую інтерактивні технології, що спонукає зростанню активності, реалізації творчого потенціалу особистості, сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності. Тому й намагаюся на уроках зарубіжної літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності. На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошувач істин, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера. Тому я впевнена, що уроки з елементами інтерактивних технологій мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. У своїй роботі користуюсь такими настановами: - Кожна дитина талановита. - Кожна дитина має право на помилку. - Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.Новизна досвіду. На основі художнього тексту складаються завдання, що сприяють самореалізації та саморозвитку особистості, які реалізуються в практичній діяльності за допомогою сучасних навчальних технологій (особистісно-зорієнтованого навчання, проектної, інтерактивної, проблемно-пошукової, дослідницької, ІКТ). Навчаючи школярів літератури, за алгоритм уроку беру: визначення доцільності використання інтерактивних методів на уроці; ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового ( тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо); планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді; вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття; мотивацію навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо; забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми; надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час; забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя); рефлексію (підбиття підсумків) у різних формах : індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків, сократівське опитування, «Ромашка Блума», тощо.Здійснюючи мотивацію навчальної діяльності, зосереджую увагу учнів на проблемі й викликаю інтерес до обговорюваної теми, використовую такі прийоми: коротка розповідь; бесіда; демонстрування наочності; нескладні інтерактивні технології («Поєдинок», «Відстрочена загадка», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Прес», «Асоціативний кущ» або «Гронування»). За допомогою методу «Прес» спонукаю учнів міркувати, аналізувати, доводити свою думку. Метод «Асоціативний кущ», «Гронування» чи «Кластер» ефективний в тому, що учень думає вільно та відкрито стосовно певної теми. Він націлений, передусім, на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. «Гронування» може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії. Метод «Кластер» використовую для стимулювання мислення тоді, коли тема ще недостатньо вивчена. Він також використовується для підведення підсумків вивченого, як спосіб побудови нових зв’язків чи спосіб графічного зображення нових уявлень. На уроці в 5 класі по темі Г.К.Андерсена «Соловей» учень записує, що в нього асоціюється із пташкою. Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.Другий етап уроку – оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. На цьому етапі мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Формулювання очікуваних результатів відповідає таким вимогам: висвітлювати результати діяльності на уроці учнів («після цього уроку я зможу…»); чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку; чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині уроку вимагаю: назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її; якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів; попросити когось із учнів оголосити очікувані результати; нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів. Формуючи ключові компетентності, на етапі вивчення нового матеріалу, використовую роботу в парах і групах, наприклад, «Пошук інформації», метод «Взаємних запитань», «Інтелектуальне лото», метод «Аналіз ситуації», «Цитатна реконструкція», інноваційна освітня технологія «перевернутий клас», яскравий приклад змішаного навчання, або метод воркшоп (робоча майстерня) – навчальний груповий захід, на якому учні отримують знання самостійно. Наприклад, на уроці з теми «Р. Бредбері «Усмішка», за принципом «Коловорот», піднімаються проблемні питання про мораль, совість, духовне падіння особистості, учні кожної команди, отримавши своє завдання, обговорюють і записують аргументовані відповіді на запитання: Звідкіля у Тома почуття прекрасного? Чому Тому вдалося одному із натовпу «доторкнутися до краси серцем»? Доведіть, що в душі Тома велася боротьба між ненавистю й прагненням до прекрасного. Чи може Том стати людиною, яка здатна відновити цивілізацію? Завершують роботу написанням творчої роботи: «Яким ви уявляєте своє майбутнє? Які моральні цінності будуть важливими для людей майбутнього?» Для такої роботи характерна орієнтація на співробітництво, формування довірливих особистісних стосунків, урахування інтересів, емоційних станів і якостей учнів. В 11 класі при вивченні досить складної теми «Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм)» поєдную два типи навчання: метод «Джигсоу» та створення інтелект-карт. Учні є експертами по якійсь частині матеріалу, що вивчається, потім навчають інших членів своєї кооперативної групи. Учні-експерти можуть отримувати інформацію з книг, бесід з іншими учнями, роботи з наочним матеріалом і комп'ютером і складають «інтелект-карту», користуючись інструкційною карткою «Правила створення інтелект - карт». Як підсумок практикую випереджальні домашні завдання : скласти інфографіку з теми , постер , рекламу, літературний бігборд, колаж чи буклет.Використовую міні-лекції, роботу з роздатковим матеріалом, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку даю інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці звертаю на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування, наприклад: гра «Вірю-не вірю», «Тест-рейтинг». Наприклад, при вивченні роману Жуль Верна «П’ятнадцятирічний капітан», використовую прийом «Пінг-понг» ( до дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. У цій грі можна задіювати невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їх відповіді. ): - Про що одного разу вигуком сповістив Дік Сенд ?- Кого знайшли наші герої на напівзатопленому судні ?- Хто помітив, що собака із «Вальдека» веде себе дивно по відношенню до Негору?- Що ми дізнаємось про нових пасажирів «Пілігрима» ?- Який напис знайшли на ошийнику собаки ?- Як Дінго дав команді корабля зрозуміти, що літери «С.В.» щось означають ?- Яка страшна біда трапилась із капітаном Халом і його командою?Практикую випереджувальні завдання в групах, наприклад, у 7 класі до теми: «Широка панорама життя середньовічної Англії в романі В.Скотта «Айвенго». Групи готують презентації: «Лицарські ордени Середньовіччя», «Зброя лицарів», «Одяг Середньовіччя»; художники – захист герба середньовічного феодала. Рефлексію подаю у вигляді малюнків, схем, графіків, прийом «Рюкзак», «Бортовий журнал».При вивченні біографії письменника звертаюся до рольових підходів, таких як «Інтерв'ю з О.Блоком», «Конференція з Данте», «Гість уроку - Гомер», «Дебати Ф.Достоєвського та Л.Толстого», «Слідча експертиза існування В.Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у О.Пушкіна», тощо. Під час знайомства учнів з біографіями письменників, інформую про літературні музеї України та інших країн , а також про бібліотеки України та міста.Часто провожу уроки компаративного аналізу, і щоб організувати свої ідеї на етапі засвоєння знань, учні, наприклад, використовують «Т - схему», яка має вигляд великої літери Т. Наприклад, при компаративному аналізі образу чуми в однойменному творі А.Камю та образу голоду в "Жовтому князі" В.Барки; міфологічна основа творів М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" та К. Гамсуна "Пан"; значення сонати Бетховена в оповіданні О.Купріна "Гранатовий браслет".На етапі закріплення, узагальнення і застосування знань використовую прийом «Семантична карта» - учні створюють короткочасний міні-проект, наприклад, «Життєвий щит Робінзона Крузо», в якому дають характеристику герою (до того, як він потрапив на безлюдний острів, а в другій половині щита описують, яким він став, проживши 28 років на цьому острові). При оформленні роботи діти використовують малюнки, символи. Свої роботи учні обов’язково захищають перед класом. Коли 2-3 пари завершать захист, інші учні методом «Прес» оцінюють роботи (змістовність, оригінальність, сам захист).«Дискусія» є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона сприяє розвитку практичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку. «Дискусія» дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Обговорення в ході дискусії вчить учнів слухати свого співрозмовника та подавати переконливі аргументи. Теми міні-дискусій, які практикую з учнями:Ø Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». «Як ви гадаєте, чому Марк Твенвважав, що його твір - книга для дорослих?»Ø Ф.Достоєвський «Злочин і кара». «У чому хибність теоріїРаскольнікова? У чому зв'язок з авторським задумом?»Ø Франц Кафка «Перевтілення». «Бути людиною день у день. Це важко?»Ø Альбер Камю «Чума». «Чому Камю назвав свій твір «Чума» іприсвятив явищу, котре асоціюється зі смертю?»Ø П.Зюскінд «Запахи». «Чи винен Гренуй, що позбавлений будь-якихморальних переконань?»Ø Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц». «Що цікавіше: світ дорослих чи світ дітей?»Особливий інтерес в учнів викликає завдання з використанням прийому «Займи позицію», який допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання своєї позиції та попрактикуватися у навичках спілкування. Формулюю проблему, над якою працює клас. Для організації роботи пропоную учням користуватися «Сіткою Елвермана»: «Так – Проблема - Ні». У двох колонках «так» - «ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему. Кожен учень робить свій висновок щодо поставленої проблеми. Так, у 6 класі даю на обговорення проблемне запитання: «Чи легко бути героєм, коли твій батько – верховний бог Зевс?» У 8 класі учні працюють над питанням : «Чи має право Греція називатися батьківщиною Гомера?», за творчістю В.Шекспіра: «Чи можна назвати Гамлета месником за смерть батька?». Використовую «Літературний футбол» (учні готують питання, тести за змістом твору І рівня, а потім взаємоперевіряють); готують питання до інших учнів; разом обговорюють відповідь на запитання вчителя.Учням дуже подобається складати сенкани. «Сенкан» - дає реальну можливість підсумувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення й формулювати їх декількома словами є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан використовую здебільшого на стадії рефлексії з метою перевірки глибини усвідомлення учнями певних понять. «Вірші» є чудовим інструментом для синтезу складної інформації, для оцінки міри розуміння учнем матеріалу та творчого формулювання думок.На уроках використовую прийом «Фішбоун», який полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему. Наприклад, щоб з’ясувати вивчене за оповіданням Р. Бредбері «Усмішка», проводиться міні-дослідницька робота за технологією «Фішбоун», у якій висвітлюються проблема, причини та факти, що спричинили проблему, основні поняття теми (краса, посмішка, внутрішній стан героя, картина) та суть понять (символ майбутнього, душевний стан, зародження духовності, високий рівень культури), і висновок у вигляді есе. У практиці використовую метод проектів. Теорія стає засобом виконання практичних завдань. Головне – зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть знадобитися в житті. Типи проектів: дослідницькі, творчі, рольові, інформаційні, прикладні. Наприклад, у 5 класі проект «Що за чудо ці казки… ». Метод сприяє організації когнітивної й комунікативної діяльності учнів. Я ж використовую його як засіб читацько-мистецької компетенції учнів. Що це дає?Ø Глибше вивчається тема;Ø учитель й учень стають однодумцями, покращуються міжособистісні стосунки;Ø підвищується самооцінка;Ø під час захисту проектів покращуються мовленнєві навички;Ø створюється спільний продукт.Використовую на уроках ІКТ, адже «людина освічена та, яка знає, де знайти те, чого вона не знає» ( Георг Зіммель). Часто на уроках і під час підготовки навчаю своїх учнів поєднувати нові ідей зі старими перевіреними, учитися тільки через діяльність, використовувати в навчанні музику та поезію, навчатися того, як треба вчитися. Пристосовуюсь до індивідуальних потреб учнів, формую моральні цінності та ввічливість. Віддаю перевагу прийомам: на смак і колір (ноосферні прийоми), герої, що ожили, Пізнаймо, авторська майстерність, театр мім, інсценізування.Із учнями 5-11-х класів, формуючи на уроках літератури моральні компетентності, використовую сучасні освітні технології, формую медіа-грамотність. Їх використання на уроках дає змогу учневі розвивати: вміння готувати інформацію з певною метою і критично сприймати її; вміння сприймати візуальну інформацію та переводити її у вербальну і навпаки; вміння розуміти завдання в різних контекстах і формулюваннях; вміння сприймати та опрацьовувати інформацію з різних джерел; ознайомлення з перетворенням інформації шляхом використання технічних засобів. Наприклад, на уроках використовуються медіа у вигляді відео сюжетів: відеороликів, буктрейлерів, медіа-текстів, екранізацій, мультимедійної презентації, відео колажу. Наприклад, урок «У світі завжди була чума» («Декамерон» Боккаччо і роман Камю «Чума») або урок «Східна мудрість Омара Хайяма та веселі уроки моральності від О. Генрі». Учні використовують світовий інформаційний простір залежно від особистого інтелекту, інтересів, мети, задачі та зверх задачі уроку. Учні вишукують цікаві матеріали до уроків, залучаючи свої домашні ПК, планшети і та ін. Наприклад, урок-літературна гостина «Борис Пастернак. Шляхи долі. Зустріч в Інтернет-кафе». Використовую теорію і практику медіа-освіти як медіа середовище.Висновок. Використання інтерактивних технологій в моїй практичній діяльності переконали в тому, що учні засвоюють всі етапи пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка). В класах збільшується кількість учнів, які свідомо, активно засвоюють навчальний матеріал, зростає їхній інтерес до предмету. Відчуваю, що підвищується особистісна роль вчителя - який виступає, як лідер, організатор. Творчий підхід до використання інтерактивних технологій в процесі навчання зарубіжної літератури забезпечує: активний розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок; формує вміння самостійно конструювати свої знання; уміння орієнтуватися в інформаційному просторі; з великим бажанням виконувати творчі презентаційні роботи; уміння співпрацювати у групах і парах, самостійно організовувати свою роботу; успішно опановувати навчальні програми, відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.Показником якості роботи вчителя є рівень досягнень його учнів. Серед моїх учнів на протязі міжатестаційного періоду немає таких учнів, які б мали низький рівень досягнень. В період 2012- 2016 навчальні роки високий і достатній рівень мали 77 -81% учнів. Школярі стали більше читати, користуватися додатковою літературою, здобувати знання в медіа просторі. Вважаю, що за інтерактивними методами навчальна перспектива. Вони сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізації пізнавальної діяльності, роблять навчальний процес продуктивнішим. Отже, організовуючи роботу таким чином, досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів розумову діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина - патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.

Page updated

Google Sites

Report abuse