ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА.
ГЛОСАРІЙ.
Адаптація - пристосування дитини до існуючих в суспільстві вимог і критерій оцінки за рахунок присвоєння норм і цінностей даного суспільства.
Аутизм - важкий психічний розлад, крайня форма самоізоляції, занурення в себе.
Гіперактивність - стан, при якому активність і збудливість людини перевищує норму. У випадку, якщо подібна поведінка є проблемою для інших, гіперактивність трактується як психічний розлад. Гіперактивність частіше зустрічається у дітей і підлітків.
Гіперактивні діти - це діти, поведінка яких характеризується неуважністю, надмірною активністю та імпульсивністю, що проявляються в різних ситуаціях і зумовлюють стійку соціальну чи шкільну дезадаптацію.
Групи ризику - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.
Діти з особливими потребами - поняття, яке широко охоплює всіх учнів,чиї освітні проблеми виходять за межі загальноприйнятої норми:
діти з особливостями психофізичного розвитку,
обдаровані діти,
діти із соціально вразливих груп(з дитячих будинків тощо).
Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку - діти, які мають відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку,зумовлені вродженими чи набутими розладами.
Дитячий церебральний параліч - є узагальнюючим терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла. Причинами виникнення церебрального паралічу є порушення розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути видимими відразу після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Для всіх людей з церебральними паралічами є однаково тяжкими складнощі контролю над власними рухами та координування роботи м’язів. Через це навіть простий рух є складним для виконання при ДЦП.
Емпатія -(співпереживання) - збагнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей.
Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) – різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення , що відносяться до звукової і змістовної сторони.
Затримка психічного розвитку – це порушення нормального темпу психічного розвитку, в результаті чого дитина шкільного віку залишається в колі дошкільних ігрових інтересів.
Затримка психічного розвитку - це поняття, яке говорить про сповільнення темпу психічного розвитку, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, малій інтелектуальній цілеспрямованості, переважанні ігрових інтересів, швидкою перенасичення в інтелектуальній діяльності.
Здібності – індивідуально-психологічні особливості як суб’єктивна умова успішного виконання визначеного типу діяльності. Здібності не зводяться до знань, умінь та навичок індивіда,їх проявами є швидкість,глибина,легкість і міцність оволодіння засобами та прийомами діяльності,формуються на основі задатків.
Знання – це відображення дійсності, сукупність відомостей про неї, форма духовного оволодіння дійсністю, інформація.
Інвалід –особа зі стійким розладом функцій організму,зумовленим захворюванням, травмою(її наслідками) або вродженими розладами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження життєдіяльності.
Інвалідність – передбачає втрату або дефіцит фізичної чи розумової спроможності.
Індивідуальний навчальний план (ІНП) – письмовий план, який розробляється командою педагогів і містить короткотермінові та довготермінові цілі, що відображають і враховують попередньо оцінені потреби і здібності дитини.
Індивідуальна програма реабілітації – комплекс оптимальних видів, форм, обсягів,термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності,визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.
Інклюзія – це політика й процес, який передбачає отримання більших можливостей в навчанні та соціальному житті для всіх дітей( з особливими потребами та інших дітей).
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання , що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу.
Інклюзивна школа – модель закладу освіти,який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани,фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей,створює позитивний клімату шкільному середовищі.
Інклюзивний підхід – створення таких умов,за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти,у тому числі діти з особливими освітніми потребами,які навчаються у загальноосвітніх школах; водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто «відрізняється».
Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.
Кабінет психологічного розвантаження - вдосконалений варіант кімнати відпочинку, в якій створені оптимальні умови для швидкого і ефективного зняття емоційного перенапруження, відновлення працездатності, проведення психотерапевтичних та психогігієнічних заходів.
Компенсація – відновлення недорозвинутих чи порушених психофізичних функцій шляхом використання збережених чи перебудови частково порушених функцій.
Корекція - це система заходів, спрямована на виправлення недоліків психології або поведінки людини з допомогою спеціальних засобів психологічного впливу;психокорекційні впливи,спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості .
Логопед – спеціаліст, який має повну вищу освіту за спеціальністю«Логопедія». Здійснює навчально-корекційну, компенсаторну,реабілітаційну роботу з дітьми, які мають мовленнєві порушення.
Мейнстримінг - розглядається як стратегія, за якої учні з особливими потребами, спілкуються з однолітками на святах, у рамках різних програм дозвілля але при цьому можуть навіть навчатися в різних школах.
Методи навчання – спосіб досягнення навчальної мети, зокрема,послідовних взаємопов’язаних дій вчителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти,формується світогляд учня, розвиваються його здібності. Класифікація методів:
- за джерелами здобуття знань: словесні, наочні, практичні;
- за характером пізнавальної діяльності: репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі, проблемного викладу.
Мотивація - система мотивів або стимулів,яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. Мотивами можуть виступати уявлення й ідеї, почуття й переживання,що виражають матеріальні й духовні потреби людини. Одна й та сама діяльність може здійснюватись за різних мотивів.
Мультидисциплінарна команда – співпраця фахівців різних спеціальностей з метою обміну інформацією і досвідом для створення нових і вдосконалених методів вирішення проблем та планування навчальної діяльності учнів з особливими потребами.
Навчальний результат - це загальне твердження,яке визначає, що учень зможе виконувати(видима діяльність або поведінка) наприкінці навчання. Формування навчального результату називають « компетенціями » і «навичками».
Навчання – процес здобуття знань,навичок і установок для певного виду діяльності організованим способом.
Навички – дії,складові частини яких у процесі багаторазового повторення стають автоматичними. Навички характеризуються високим ступенем засвоєння і відсутністю по елементної свідомої регуляції та контролю.
Обдарована дитина – дитина, яка володіє комплексом задатків і здібностей, які, за сприятливих умов, дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності.
Психологопедагогічний супровід – системна діяльність практичного психолога та спеціального педагога, спрямованого на створення комплексної системи клініко - психологічних, психологічно-педагогічних і психотерапевтичних умов , що сприяють засвоєнню знань, умінь і навичок,успішній адаптації, реабілітації, особистісному становленню особи,нормалізації сімейних стосунків, її інтеграції в соціум.
Реабілітація - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів,спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усуненні обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності,трудової адаптації та інтеграції в суспільство.
Реабілітаційні послуги - послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного ,інтелектуального,психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.
Реабілітаційна установа – заклад чи відділення,структурні підрозділи,незалежно від форм власності, що здійснюють реабілітацію інвалідів і дітей –інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації.
Розумово відсталі діти - це діти, у яких в результаті органічних уражень головного мозку спостерігається порушення нормального розвитку психічних, особливо вищих пізнавальних, процесів , труднощів формування інтересів і соціальної мотивації діяльності.
У багатьох розумово відсталих дітей спостерігаються порушення у фізичному розвитку: дисплазії , деформації форми черепа і розмірів кінцівок,порушення загальної, дрібної і артикуляційної моторики, труднощі формування рухових автоматизмів .
Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (скорочено СДУГ) - неврологічно-поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.
Соціалізація - процес становлення особистості,поступове засвоєння нею вимог суспільства , придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
Спеціальна освіта – дошкільна , загальна,середня ,професійно-технічна та вища освіта,для отримання якої особам з особливими психофізичними розвитку створюють спеціальні умови.
Спеціальні умови для отримання освіти – умови навчання, в тому числі спеціальні програми та методи освіти, індивідуальні технічні навчальні засоби, підручники,навчальні посібники, а також педагогічні, медичні, соціальні та інші послуги, без яких неможливо або ускладнено засвоєння загальноосвітніх та професійних навчальних програм особам з особливостями психофізичного розвитку.
Спеціальні навчальний заклад – навчальний заклад ,створений для навчання осіб з особливостями психофізичного розвитку( школа, школа- інтернат,спеціальний навчально-виховний комплекс, об’єднання, навчально-реабілітаційний центр).
Спеціальний навчальний підрозділ – структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, створений для навчання осіб з фізичними та /або розумовими порушеннями, з метою надання спеціальних освітніх послуг , у закладах за місцем проживання осіб.
Затримка психічного розвитку – це порушення нормального темпу психічного розвитку, в результаті чого дитина шкільного віку залишається в колі дошкільних ігрових інтересів.
Затримка психічного розвитку - це поняття, яке говорить про сповільнення темпу психічного розвитку, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, малій інтелектуальній цілеспрямованості, переважанні ігрових інтересів, швидкою перенасичення в інтелектуальній діяльності.
Інвалід – особа зі стійким розладом функцій організму,зумовленим захворюванням, травмою(її наслідками) або вродженими розладами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження життєдіяльності.
Інвалідність - передбачає втрату або дефіцит фізичної чи розумової спроможності.
Інклюзія - це політика й процес, який передбачає отримання більших можливостей в навчанні та соціальному житті для всіх дітей( з особливими потребами та інших дітей).
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання , що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу.
Інклюзивна школа – модель закладу освіти,який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани,фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей,створює позитивний клімату шкільному середовищі.
Інклюзивний підхід – створення таких умов,за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти,у тому числі діти з особливими освітніми потребами,які навчаються у загальноосвітніх школах; водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто «відрізняється».
Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір.
Корекція - це система заходів, спрямована на виправлення недоліків психології або поведінки людини з допомогою спеціальних засобів психологічного впливу;психокорекційні впливи,спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості.
Психолого-педагогічний супровід – системна діяльність практичного психолога та спеціального педагога, спрямованого на створення комплексної системи клініко - психологічних, психологічно-педагогічних і психотерапевтичних умов , що сприяють засвоєнню знань, умінь і навичок,успішній адаптації, реабілітації, особистісному становленню особи,нормалізації сімейних стосунків, її інтеграції в соціум.
Реабілітація - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів,спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усуненні обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності,трудової адаптації та інтеграції в суспільство.
Реабілітаційні послуги - послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного ,інтелектуального,психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.
Розумово відсталі діти - це діти, у яких в результаті органічних уражень головного мозку спостерігається порушення нормального розвитку психічних, особливо вищих пізнавальних, процесів , труднощів формування інтересів і соціальної мотивації діяльності.
У багатьох розумово відсталих дітей спостерігаються порушення у фізичному розвитку: дисплазії , деформації форми черепа і розмірів кінцівок, порушення загальної, дрібної і артикуляційної моторики, труднощі формування рухових автоматизмів .
Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (скорочено СДУГ) - неврологічно-поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.
Соціалізація - процес становлення особистості,поступове засвоєння нею вимог суспільства , придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
Спеціальна освіта – дошкільна , загальна,середня ,професійно-технічна та вища освіта,для отримання якої особам з особливими психофізичними розвитку створюють спеціальні умови.
Спеціальні навчальний заклад навчальний заклад ,створений для навчання осіб з особливостями психофізичного розвитку( школа, школа - інтернат,спеціальний навчально-виховний комплекс, об’єднання, навчально-реабілітаційний центр)