Вийшов друком №3 журналу за 2025 рік. Зміст номера
TÜBİTAK оголошує конкурс на отримання Міжнародної стипендії для видатних дослідників
Рада з науково-технічних досліджень Туреччини (TÜBİTAK) оголошує конкурс на отримання Міжнародної стипендії для видатних дослідників.
TÜBİTAK є однією з провідних організацій Туреччини у сфері науки та технологій, що формує державну політику у цій галузі, підтримує фундаментальні та прикладні дослідження, розробки й інновації, а також координує діяльність науково-дослідних інститутів відповідно до національних пріоритетів.
Мета програми – підтримати кваліфікованих дослідників, які досягли вагомих результатів у своїх галузях завдяки високому рівню наукових і технологічних досліджень та мають досвід роботи в міжнародному середовищі.
Подавати заявки можуть дослідники, які:
на дату відкриття конкурсу не проживали в Туреччині понад один рік протягом останніх трьох років;
не працюють у Туреччині.
Детальна інформація про умови участі та вимоги до кандидатів доступна за посиланням: https://tubitak.gov.tr/sites/default/files/2025-09/2232A_2025_EN_Cagri_Metni.pdf .
Заявки подаються онлайн через систему TYBS у строки, визначені в оголошенні.
Кінцевий термін подання документів – 24 листопада 2025 року.
Конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 рр.
Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки та Словацьке агентство з досліджень і розвитку 06 жовтня 2025 року оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 рр., що триватиме до 08 грудня 2025 року.
Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ обох країн (далі — ЗВО/НУ) за усіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами
З детальною інформацією щодо подачі документів та участі у Конкурсі можна ознайомитися за посиланням: https://nauka.gov.ua/information/ua-sk2025/
Лектор: Професор Торстен Штайнметцер (Prof. Dr. Torsten Steinmetzer), професор фармацевтичної хімії Інституту фармацевтичної хімії в Університеті Філіпса, Марбург, Німеччина. Основні дослідження спрямовані на розробку, синтез і характеризацію інгібіторів протеаз.
Тема доповіді: «Від пептидних до нових непептидних інгібіторів пропротеїнової конвертази фурину як потенційних противірусних засобів широкого спектру дії» (From peptidic to new non-peptidic inhibitors of the proprotein convertase furin as potential broad-spectrum antiviral agents) .
11 листопада 2025 року о 16:00 у межах Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), започаткованого Інститутом хімії функціональних матеріалів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, відбудеться чергова лекція.
Трансмембранна серинова протеаза фурин типу I належить до родини пропротеїнових конвертаз (ПК). Вона містить Ca2+-залежний субтилізинподібний протеазний домен із сильною схильністю до багатоосновних послідовностей субстратів. Фурин виконує різноманітні фізіологічні функції, активує різні попередники гормонів, рецепторів, ферментів та деяких інших білків.
Фурин також бере участь у процесі формування ендогенних та екзогенних субстратів при багатьох захворюваннях. Він сприяє розвитку раку, муковісцидозу, а також, через активацію бактеріальних токсинів та вірусних глікопротеїнів, деяким інфекціям. Тому інгібування фурину може бути перспективною стратегією лікування таких захворювань, особливо для короткострокової терапії гострих інфекцій.
Протягом останніх років науковці групи професора Штайнметцера розробили багато високоактивних субстратних аналогів інгібіторів фурину, які інгібують фурин у пікомолярному діапазоні концентрацій. Сполуки були протестовані на антивірусну активність проти декількох фуринзалежних вірусів, таких як високопатогенні віруси пташиного грипу A (H5N1, H7N1), SARS-CoV-2, респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), флавівіруси (вірус денге, вірус Західного Нілу), вірус чикунгунья та вірус паротиту.
Нещодавно було описано першу серію високоактивних непептидних інгібіторів фурину, які впливають на фурин за допомогою несподіваного механізму зв'язування. На основі цієї структури групою професор Штайнметцера було розроблено серію нових сполуки, що інгібують фурин із значеннями концентрації біля 1 нМ.
Meeting ID: 459 004 2894
Passcode: Ch24022022
Координатор заходу: академік НАН України Валентин Чебанов (chebanov@gmail.com; info@isc.kh.ua).
Мова семінару — англійська.
Автор та ведучий програми – віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко.
Гість студії – заступник директора Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України доктор біологічних наук Сергій Шульга.
Нейродегенеративні захворювання — одна із найсерйозніших медичних проблем нашого часу. Вони характеризуються непомітним руйнуванням нервових клітин, зміною мислення, пам’яті людини, позбавляють її найціннішого – здатності бути собою. Попри тривалі дослідження медицина досі немає радикальних способів лікування цих паталогій, тому вчені шукають нові підходи на межі біотехнологій, нанонауки, молекулярної генетики.
Як природні сполуки можуть впливати на роботу мозку, які можливості нанотехнології відкривають для доставки ліків, як мікроРНК здатні «вимикати» гени, пов’язані з нейродегенеративними процесами, які успіхи у лікуванні подібних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера, мають українські науковці на сучасному етапі? Про це та більше – у новому випуску програми «Про науку. Компетентно», що виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України.
Компанія Clarivate запрошує на безкоштовні вебінари у жовтні-листопаді
Clarivate Essential
Research Smarter
27 листопада,10:15–11:15
Тема: Покращення пошуку в Web of Science.
Тези: З моменту створення Web of Science постійно лідирує в інноваціях, передбачаючи та задовольняючи потреби дослідників у міру розвитку технологій. Швидкий пошук (Smart Search) – це новий стандартний спосіб пошуку в Web of Science, розроблений для більш інтуїтивного та багатомовного використання. Завдяки семантичному пошуку та обробці природної мови він дозволяє користувачам вводити запити природною мовою та повертає результати, ранжовані штучним інтелектом, як за документами, так і за дослідниками. Приєднуйтесь до цього сеансу, щоб дізнатися більше про покращений спосіб пошуку, а також про розширений пошук та генеративний помічник досліджень Web of Science на базі штучного інтелекту для швидшого, легшого та ефективнішого пошуку відповідних досліджень.
Реєстрація:
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_ldaUxtj7Qvy3JgpwXhVHjQ
Вебінари безкоштовні. Необхідна попередня реєстрація. Передбачено сертифікат учасника за умови присутності більше 90% основного часу вебінару.
Буклет-2025.pdfКонференція буде проходити у змішаному форматі: очно та в форматі on–line з використанням платформи Zoom.
Робочі мови конференції – українська, англійська.
Бажаючих долучитися до роботи конференції просимо надіслати до 17 листопада 2025 року заповнену анкету на адресу: shybyryn@bpci.kiev.ua. Телефони для довідок: моб.: +38-050-939-88-55 (Шибирин Олена).
27 листопада 2025 року в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України (м. Київ, вул. Академіка Кухаря, 1) відбудеться VII Українська наукова конференція «Кухарівські хімічні читання».
У роботі конференції заплановані усні доповіді до 20 хвилин за напрямами:
синтез потенційно біоактивних сполук і дослідження зв’язку між структурою і активністю;
хімічні моделі біологічних процесів, синтез і вивчення біологічних властивостей нових біорегуляторів для застосування в медицині і сільському господарстві;
розробка наукових основ синтезу i технологiї одержання практично важливих продуктiв i матерiалiв з вуглеводневої сировини.
Конференція буде проходити у змішаному форматі: очно та в форматі онлайн з використанням платформи Zoom.
Звіт «Національна академія наук України в 2020—2025 роках. Основні підсумки»
У рамках підготовки до звітно-виборних сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України, проведення яких заплановано на 6 – 9 жовтня 2025 року, видано звіт «Національна академія наук України в 2020—2025 роках. Основні підсумки».
Serhii Kobylinskyi Larisa Kobrina Sergii Riabov Novel Hybrid Polymer Materials with Magnetic Properties for Effective Purification of Aqueous Environments ACS Appl. Mater. Interfaces 2025, 17, 42, 58595–58608
Karabanova, L., Babkina, N., Klimchuk, D., & Honcharova, L. (2025). Nanocomposites based on a multicomponent polyurethane/poly (hydroxypropyl methacrylate) polymer matrix and nanofiller hydroxy-POSS as potential noise and vibration damping materials. RSC Advances, 15(45), 37965-37978.
Gorbach, L.; Purikova, O.; Sergeyeva, T.; Brovko, O. Hydrophilic Fast-Absorbing Platform, Filled With Molecularly Imprinted Polymers. Him. Fiz. Tehnol. Poverhni 2025, 16, 376-384.
Tkachenko, I., Samoilenko, T., Gumenna, M., Kalabis, D., Kravchuk, R., Nazarenko, V., ... & Shevchenko, V. (2025). Synthesis of Poly (p‐Terphenyl N, N‐Dimethylpiperidinium) s Using Asymmetric Ketone‐Based Branching Agent. Macromolecular Materials and Engineering, e00225.
Grigoryeva, O., Fainleib, A., Gusakova, K., Shulzhenko, D., Starostenko, O., Maslyuk, V., Svatiuk N., Grande, D. (2025). Thermostable Porous Films Derived from Cyanate Ester Resin/Hexagonal Boron Nitride Composites by Using Neutron Irradiation. Polymer, 128923.
Tkachenko, I., Kurioz, Y., Litoshenko, D., Purikova, O., Tolochko, A., Glushchenko, A., ... & Shevchenko, V. (2025). Development of azobenzene-containing side-chain fluorinated poly (arylene ether): synthesis, photoisomerization, and birefringence. Molecular Crystals and Liquid Crystals, 1-11.
Laguta Anna, Zhykhareva Anastasiia, Mchedlov-Petrossyan Nikolay, Gumenna Mariana, Stryutsky Oleksandr, Shevchenko Valery (2025). Physicochemical Investigation of the Properties of Functionalized Oligomeric Silsesquioxanes as Pseudophase in Aqueous Medium. International Journal of Chemical Kinetics.
Serhii Kobylinskyi, Sergii Sinelnikov, Larysa Kobrina, Yuliia Bardadym, Sergii Riabov Silver-containing composites based on copolymers of b-cyclodextrin and TiO2 for enhanced photocatalytic degradation of methyl orange in environmental water RSC Adv.,2025,15,17955 DOI: 10.1039/d4ra08901d
Shevchenko, V.V., Gumenna, M.A., Stryutsky, O.V. et al. Protic Ion-Crosslinked Polymeric Ionic Liquids Based on Silsesquioxane Oligomers with Different Types of Amine Sites. Theor Exp Chem (2025). https://doi.org/10.1007/s11237-025-09835-x
Zheltonozhskaya, T., Kobrina, L., Vretik, L., Tovstenko-Zabelin, M., Gryshchuk, L., Klepko, V., Riabov S., Klymchuk, D. (2025). Kinetic and structural features of the formation of nanosilver/xanthan composites. Molecular Crystals and Liquid Crystals, 1–17. https://doi.org/10.1080/15421406.2025.2497098
Zhang, Y., Flouda, P., Poliukhova, V., Stryutsky, A. V., Shevchenko, V. V., & Tsukruk, V. V. (2025). Stretchable Laminates with Tunable Structural Colors from Layered Stacks of Elastomeric, Ionic, and Natural Polymers. ACS Applied Materials & Interfaces.
Olga Grigoryeva, Diana Shulzhenko, Olga Starostenko, Alexander Fainleib, Daniel Grande Molecular design of cyanate ester resin using amino-POSS and C60 to create high-performance thermostable polycyanurate nanocomposites Express Polymers Letters Vol. 19., No.5., Pages 504-518, 2025 doi.org/10.3144/expresspolymlett.2025.37
Kobrina, L., Tymoshyk, A., Monastyretskyi, M., Boiko, V., Polishchuk, S., Sinelnikov, S., ... & Riabov, S. (2025). Electrospun poly-ε-caprolactone fibers loaded with inclusion complex of sulfobutyl ether β-cyclodextrin with dexamethasone as potential drug release systems. Carbohydrate Polymer Technologies and Applications, 100726.
Zheltonozhskaya, T., Akopova, O., Dąbrowska, I., Permyakova, N., Klepko, V., & Klymchuk, D. (2025). Hybrid nanocarriers with different densities of silver nanoparticles formation features and antimicrobial properties. Scientific Reports, 15(1), 6757.
Pysmenna, Y. B., Vortman, M. Y., Lemeshko, V. N., & Shevchenko, V. V. (2025). Effectiveness of New Antifungal Drugs Against Microscopic Fungi Isolated from Agricultural Crops. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 87(1).
Kozak, N. V., Shantalii, T. A. (2025). Polyimide organic-inorganic hybrid composites with formed in situ inorganic nanophase: influence of host polyimide chemical structure on molecular dynamic and permeability. Journal of Sol-Gel Science and Technology, 1-11.
Recent Patents
Савельєв Ю.В., Марковська Л.А., Пархоменко Н.Й., Савельєва О.О. Спосіб отримання композиційного нековзного антикорозійного поліуретанового забарвленого покриття № патенту 160751б Опубл.08.10.2025, бюл. № 41/2025
Вортман М.Я., Гончаренко Л.А., Кобилінський С.М., Демченко В.Л., Глієва Г.Є., Лемешко В.М., Шевченко В.В. Гуанідинвмісні олігоетери як протонпровідні речовини № Патенту 129102 Опубл. 08.01.2025, бюл. № 2/2025
Дмітрієва Т.В., Кримовська С.К., Глієва Г.Є., Бортницький В.І., Рябов С.В., Петренко С.Д. Спосіб отримання термопластичного крохмалю Патент на корисну модель № 158630 Опубл. 05.03.2025, бюл. № 10/2025
Галатенко Н.А., Кулєш Д.В., Рожнова Р.А. Спосіб одержання поліуретанової клейової композиції з біологічною активністю для медицини Патент на корисну модель №155260 Опубл. 07.02.2024, бюл. № 6
Савельєв Ю.В., Марковська Л.А., Пархоменко Н. Й., Савельєва О.О. Спосіб одержання поліуретанової композиції для захисного покриття Патент на корисну модель №155482 Опубл 07.03.2024, бюл. № 10
Горбач Л.А., Бровко О.О., Пурікова О.Г. Спосіб одержання плівкової полімерної мембрани Патент України на 20 р № 128011 06.03.2024, бюл. № 10
Файнлейб О.М., Даниленко І.Ю., Старостенко О.М., Гусакова К.Г., Григор'єва О.П., Шульженко Д.М., Маслюк В.Т., Сватюк Н.І., Гранде Д. Спосіб одержання пористого поліціанурату Патент на винахід № 128125 Дата подання 22.07.2022 Публікація відомостей про державну реєстрацію: 10.04.2024, Бюл.№ 15
Дмитрієва Т.В., Кримовська С.К., Глієва Г.Є., Бортницький В.І., Рябов С.В. Термопластична композиція крохмалю Патент на винахід № 128420 Дата подання заявки: 15.07.2022 Публікація відомостей про державну реєстрацію: 03.07.2024, Бюл.№ 27
Вортман М.Я., Руденко А.В., Рибалко С.Л., Третяк В.В., Лемешко В.М., Шевченко В.В. Олігоетергуанідиновий металовмісний комплекс Патент на винахід № 128551 Дата подання заявки: 30.11.2022 Публікація відомостей про державну реєстрацію: 07.08.2024, Бюл.№ 32
Вортман М.Я., Абдуліна Д.Р., Коптєва Ж.П., Коптєва Г.Є., Лемешко В.М., Шевченко В.В. Гуанідинвмісний олігоетер як інгібітор мікробної корозії металу Патент на винахід № 128614 Дата подання заявки: 30.11.2022 Публікація відомостей про державну реєстрацію: 28.08.2024, Бюл.№ 35
Інститут хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) НАН України – науково-дослідна установа Національної академії наук України, що входить до складу Відділення хімії НАН України.
Створений у 1958 році на базі лабораторії високомолекулярних сполук Інституту органічної хімії АН УРСР. До 1963 року Інститут мав іншу назву: Інститут хімії полімерів та олігомерів.
Інститут є державною неприбутковою установою з правами юридичної особи. Економічну основу діяльності складає бюджетне фінансування.
Основними науковими напрямами ІХВС НАН України є:
хімія, фізикохімія та технологія функціональних полімерів і композитів на їх основі;
теоретичні основи формування полімерів медичного призначення;
Загальна чисельність працівників становить 158, у тому числі 90 наукових працівників. Наукові працівники за посадами: 7 провідних, 35 старших старших наукових співробітників, 7 наукових та 9 молодших наукових співробітників, з яких 15 докторів наук та 48 кандидатів наук.
Основні досягнення ІХВС НАНУ за 2024 р.:
За підсумками щорічного конкурсу установ НАН України за досягнення найкращих показників у винахідницькій роботі, створенні, охороні та використанні об’єктів інтелектуальної власності та присвоєння звання «Винахідник року Національної академії наук України», згідно з постановою Президії Національної академії наук України від 01.05.2024 № 183, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України посів друге місце та перше місце по відділенню хімії.
Одержано термостійкі полімерні піни на основі ціанових естерів бісфенолів і фенолтриазинових смол (РТ-30). За стискання їхня питома міцність сягає ~60 кПa·м3/кг, а питомий модуль пружності — ~679 кПa·м3/кг, тобто на рівні кращих світових аналогів. Отримані матеріали є перспективними для використання для теплоізоляції в аерокосмічній галузі (чл.-кор. НАН України О.М. Файнлейб).
Розроблено методику синтезу епоксидних кремнійвмісних композицій, отверднених амінним та ангідридними сполуками. Отримані композиції, що містять ангідриди, за рахунок формування еластомерної фази демонструють високу адгезію до металевих поверхонь і високу стійкість до агресивних середовищ (О.О. Бровко).
Створено композиційне нековзне антикорозійне забарвлене полімерне покриття заданого типу з регульованим коефіцієнтом ковзання на об’єкті замовника, який експлуатується за екстремальних умов. Створені матеріали не мають вітчизняних аналогів і можуть бути використані як комплексний захист військових об’єктів (Ю.В. Савельєв)
Розроблені двокомпонентні наповнені композиції термічного твердіння для виготовлення покриттів із високим рівнем адгезії до металевих субстратів. Рідкі композиції на основі олігомерних сумішей і високодисперсних наповнювачів мають низку переваг над доступними аналогами та придатні до використання у виробництві високоякісних зносостійких покриттів для захисту металевих поверхонь від дії агресивних біологічних середовищ в екстремальних умовах експлуатації (О.Л. Толстов, В.Л. Будзінська).
Розроблено способи синтезу двох типів нанокомпозитних срібловмісних систем на основі суміші олігомерних силсесквіоксанів. Стабілізація наночастинок срібла відбувається як за рахунок третинних атомів азоту органічної складової, так і за рахунок олігомерних йонних рідин гіперрозгалуженої будови. Обидвом типам отриманих органо-неорганічних речовин притаманні антибактеріальні властивості, що відкриває їх для практичного використання як вихідних сполук для створення нових типів антимікробних і антиобростальних покриттів (чл.-кор. НАН України В.В. Шевченко).
України розроблено методику синтезу наповнених полімерних гібридних нанокомпозитів на основі карбонанотрубок, тетраетоксисилану та 183 поліімідної матриці з кардовими замісниками, що характеризуються високими діелектричними властивостями. Матеріали є перспективними для використання як іонпровідних мембран в портативних елементах живлення та як високотемпературних діелектриків у мікроелектроніці (В.В. Клепко).
Розроблено нетоксичні та біосумісні пінополіуретансечовинні матеріали з декаметоксином, здатні до біодеградації та пролонгованого вивільнення лікарського препарату, що робить їх перспективними для використання як медичних клеїв для фіксації сіток під час абдомінальних хірургічних втручань, склеювання та тампування ран, забезпечення стійкої місцевої антисептичної дії (Р.А. Рожнова).
Разом з фірмою «Моноліт-полімер», що функціонує на базі Інституту, виконали низку замовлень із застосуванням полімерних композицій і технологій, розроблених науковцями Інституту, для відновлення міцності та антикорозійного захисту будівельних залізобетонних конструкцій, гідроізоляції важливих об’єктів. Зокрема, проведено обробку бетонних підлог автопаркингу в Святошинському районі м. Києва площею у 4000 м2; виконано ін’єкційну гідроізоляцію підвальної частини костелу святого Миколая в м. Києві. Спільно з фахівцями Київського національного транспортного університету та ДП «Укравтодор» розроблено рекомендації зі швидкого аварійного ремонту низки дефектів, що виникають на бетонних дорогах інтенсивної експлуатації, зокрема в зимових умовах.
На XV Міжнародна спеціалізована виставка PLAST EXPO UA Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України запропонував такі актуальні розробки:
Безрозчинне, полімерне зв’язуюче для термостійких вуглепластиків; Полімерне зв’язуюче безрозчинної технології виготовлення непористих вуглепластиків з підвищеними термічними характеристиками для потреб авіаційної галузі
Аліфатичні поліуретани як матриці для твердотільних лазерів на органічних барвниках», призначені для використання як активного середовища для твердотільних лазерів на барвниках і затворів для лазерів з пасивною модуляцією добротності, що застосовуються як когерентні джерела світла в спектроскопії, для сонячних концентраторів енергії, в нелінійній оптиці, медицині тощо
Технологічне мастило для деформаційного оброблення легованих і кольорових металів, нержавіючих сталей, титанових сплавів при штампуванні, пресуванні, витяжці та прокаті
На відкритому майданчику виставки Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України провів декілька семінарів, а саме: «Модифікація матеріалів» і «Матеріали та композити», що сприяло налагодженню нових контактів для подальшої співпраці.
Рецептури і технології модифікації асфальтобетону відходами полімерів для підвищення його термо- і морозостійкості продемонстрував Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України. Фахівці Інституту створили ефективний спосіб модифікації бітумів пластиковими і каучуковими відходами, які накопичуються в різних галузях людської діяльності. Пластики поліпшують високотемпературні властивості бітуму, а каучуки, зокрема подрібнена шинна гума (ПШГ), покращують низькотемпературні властивості бітумних композицій, у такий спосіб ця розробка зменшує кількість відходів і покращує властивості покриття.
«Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України на 2024–2028 роки»
В рамках гранту НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки створено лабораторію TIM - Tunable Ionic Materials, яка реалізовує проєкт "Створення йонопровідних систем і твердополімерних електролітів для пристроїв електрохімічного призначення"
Команда - д.х.н. Ігор Ткаченко, д.х.н. Мар'яна Гуменна, к.х.н. Тетяна Самойленко
Мета проєкту - створення йонообмінних середовищ і полімерних мембран як ключових елементів електрохімічних пристроїв різного призначення (паливних комірок, електролізерів, суперконденсаторів), а також визначеня шляхів спрямованого регулювання структури та властивостей отриманих йонообмінних систем.
Доступ до провідних наукових електронних ресурсів і баз даних продовжено на 2025 рік
Українські заклади вищої освіти й наукові установи продовжуватимуть безоплатно користуватися доступом до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних завдяки підтримці міжнародних партнерів: Clarivate, Elsevier, Research4Life, Bentham Science.
Протягом 2025 року українські вчені матимуть доступ до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, як-от:
Clarivate: Derwent lnnovation та інструменту lnCites Benchmarking & Analytics через ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»;
Elsevier: ScienceDirect, Scopus і Researcher Discovery, SciVal і Funding Institutional;
Research4Life: колекції Hinari, AGORA, портали ARDI, GOALI, OARE, а також можливість підʼєднати доступ до Scopus;
Ресурси і журнали, зокрема Open Publishing від Bentham Science.
Електронні ресурси для науковців України (Вебінар від ДНТБ)
ІХВС - два сторіччя розвитку. Фільм до 50-річчя Інституту (2008 рік).
Про розвиток полімерної науки та розробки розповідають вчені інституту:
Корнєв К.А., Ліпатов Ю.С., Омельченко С.І., Ліпатова Т.Є., Кухар В.П., Коляда В.М., Галатенко Н.А., Лебедєв Є.В.
Над фільмом працювали: Георгій Давиденко, Олександр Давиденко, Олександр Беліков, Ірена Ульянова, Алла Дьякова.
Наука: пошуки та знахідки.
Автор Алла Гусарова. Всесвітня служба УТР. 2010 рік