Путівник містить вправи, додаткову інформацію, практичні кейси, зауваги до можливих викликів під час викладання тем щодо цифрових інструментів у навчанні, універсального дизайну в освітньому середовищі та соціально-емоційного навчання.
Буде корисний викладачам інститутів післядипломної педагогічної освіти та інших суб’єктів підвищення кваліфікації, які хотіли б включати матеріали курсу «Цифровий учитель» до програм підвищення кваліфікації.
Укладачі: Ю. Ковальчук, І. Круть, О. Федоренко.
Міністерство цифрової трансформації України опрацювало коментарі від громадян до проекту оновленої Рамки цифрової компетентності. Це документ, мета якого — підвищити рівень цифрових компетентностей українців. Рамка допоможе зміцнити державну політику та спланувати освітні ініціативи для підвищення рівня цифрової грамотності й практичного використання IT різними цільовими групами населення.
У травні проект Рамки оприлюднили для громадського обговорення та зворотного зв’язку від професійної спільноти. Понад половина тих, хто взяв участь, — представники науки, 22,2% працюють в ІТ, телекомунікаціях та сфері зв’язку, по 11,1% — представники технічної та медичної галузей.
77,8% респондентів відповіли, що структура Рамки є зрозумілою та логічною. 22,2% вважають, що вона потребує вдосконалення. Крім того, українці надіслали пропозиції стосовно назв компонентів та деталізації дескрипторів. Також пропонували додати приклади в структуру Рамки. Більшість запропонованих ідей враховано у фінальній версії Рамки.
Оновлена версія Рамки (DigComp UA 2.2) передбачає:
новітні технології, зокрема штучний інтелект (ШІ) на основі машинного навчання (МН), доповнену реальність (AR), віртуальну реальність (VR), вбудовані (embedded) та носимі (wearable) технології, інтернет речей (IoT) тощо;
нові державні електронні інформаційні ресурси, реєстри та послуги;
нові виклики сьогодення, зокрема різке збільшення кількості ВПО, біженців та громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях чи змушені працювати й навчатися дистанційно;
виклики широкомасштабної інформаційної війни, пропаганди та кіберзагроз з боку країни-агресора.
Рамка буде корисна громадським організаціям, які займаються програмами розвитку цифрових навичок громадян, зокрема молоді, людей старшого віку, осіб з інвалідністю, безробітних та інших незахищених категорій громадян.
На основі оновленої Рамки буде розроблено Цифрограм 3.0 — тест, що допоможе виявити загальний рівень цифрової грамотності людини і зорієнтує, які саме компетенції варто вдосконалити.
Цифрова (інформаційно-цифрова) компетентність педагога – одна з професійних компетентностей, визначених у ПРОФСТАНДАРТІ вчителя. Її сутність полягає у здатності педагога орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності, ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси, здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі.
Нагальна потреба в розвитку цифрової компетентності сучасного педагогічного працівника є результатом викликів сучасного високотехнологічного інформаційного діджиталізованого (цифровізованого) суспільства. Одне з важливих завдань сучасного педагога – ефективно реагувати на швидкозмінні інформаційно-технологічні процеси розвитку суспільства ХХІ ст. та долучитись до створення продуктивного безпечного цифрового освітнього середовища.
SELFIE (Self-reflection on Effective Learning by Fostering the Use of Innovative Educational Technologies) – це безкоштовний, простий у використанні онлайн-інструмент для самооцінки закладів освіти, спрямований на те, щоб допомогти оцінити ефективність впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі, з’ясувати, на якому етапі цифрового розвитку знаходиться заклад освіти.
Цей онлайн-інструмент не вимірює та не порівнює знання чи навички користувачів, не оцінює та не порівнює заклади освіти між собою. Він використовується лише для самоаналізу стану цифровізації та ефективності використання цифрових технологій у конкретному закладі освіти.
SELFIE – проєкт Європейської комісії. Інструмент доступний 24 офіційними мовами Європейського Союзу та 7 мовами інших країн.
SELFIE розроблено Спільним дослідницьким центром Єврокомісії (JRC) в тісній співпраці з експертами – представниками закладів освіти, міністерств освіти та дослідницьких інститутів країн ЄС. Партнерами проєкту також є Європейський фонд освіти (ETF), Європейський центр професійної підготовки та Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті.
Використання онлайн-інструменту SELFIE надає такі можливості:
допомога закладам освіти реалізовувати демократичний підхід до управління, втілювати на практиці можливості автономії закладу освіти та академічної свободи;
організація моніторингу діяльності закладу освіти щодо процесів цифровізації та ефективності використання сучасних цифрових технологій;
підбір та застосування методики збору інформації для вивчення освітніх та управлінських процесів у закладі освіти;
використання різних видів і форм контролю відповідно до рівня цифровізації;
ефективне реагування на зміни та управління ними.
Ознайомившись із матеріалами, кожен охочий зможе дізнатися:
що таке SELFIE і чим цей інструмент корисний закладам освіти;
етапи реєстрації для закладів освіти;
скільки триває опитування і якою є мінімальна кількість учасників для його проведення;
отримання сертифікатів;
аналіз результатів SELFIE.
Крім того, заклади професійної освіти, які поряд із професійними кваліфікаціями надають повну загальну середню освіту, використовуючи SELFIE, можуть визначити, як використовуються цифрові технології під час навчання в умовах виробництва.
Водночас, для кожного типу закладів буде корисною інформація про можливість створення персоналізованих опитувальників у межах SELFIE.
Рамка цифрової компетентності для громадян України — це інструмент, створений для того, щоб покращити рівень цифрових компетентностей українців, допомогти у створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів IT-технологій конкретними цільовими групами населення.
Опис рамки цифрової компетентності для громадян України
Рамку було адаптовано українськими експертами. За основу взято відповідну Рамку для громадян ЄС (DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens), а також інші рекомендації у сфері цифрових компетентностей від європейських та міжнародних інституцій, які адаптовано до національних, культурних, освітніх та економічних особливостей України.
Наразі ця Рамка містить 4 виміри, 6 сфер, 30 компетентностей та 6 рівнів володіння цифровими навичками.
Детальніше – за посиланням.
Проєкт «Цифрові сервіси для освіти України» має на меті дати закладам освіти актуальну інформацію та поради щодо безкоштовних можливостей організації дистанційного та змішаного навчання. Проєкт виконується МОН України за підтримки партнерів, що погодилися надати доступ до власних ресурсів безкоштовно, міжнародного фонду "Відродження", Європейського Союзу та компанії SoftServe.
Покликання на ресурс: https://mooc4ua.online/.
Методичні рекомендації розкривають організаційно-методичні засади використання інструментів самооцінювання цифрової компетентності вчителя. Подано конкретні рекомендації щодо створення онлайн-анкет, проведення та аналізу отриманих даних щодо рівня цифрової компетентності вчителя. Подано опис змісту інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя у контексті європейських підходів. Здійснено опис процедури забезпечення підтримки впровадження інструментів самооцінювання цифрової компетентності вчителя. Надано приклади інструментів самооцінювання цифровізації закладів освіти. Методичні рекомендації можуть бути корисними для педагогів та керівників закладів освіти, які впроваджують цифрові технології та дистанційне навчання.
Європейська комісія оприлюднила на своєму сайті оновлену Рамку цифрових компетентностей громадян DigComp 2.2.
Рамка цифрових компетентностей громадян DigComp – це загальноєвропейський інструмент для підвищення рівня цифрової компетентності громадян, сприяння в формуванні політики, підтримуючої розбудови цифрової компетентності, планування освітніх ініціатив задля підвищення рівня цифрової компетентності конкретних цільових груп.
DigComp визнає п’ять областей:
1) інформаційна грамотність та грамотність у використанні даних;
2) комунікація та співпраця;
3) створення цифрового вмісту;
4) безпека;
5) вирішення проблем.
Перші три області стосуються компетентностей, які можна відстежити за конкретними видами діяльності та використанням. Тоді як області безпека та вирішення проблем є наскрізними, адже вони застосовуються до будь-якого виду діяльності, що здійснюється за допомогою цифрових засобів. Елементи вирішення проблем, зокрема, наявні у всіх компетентностях, однак їх виокремили в окрему область, аби наголосити на важливості цього аспекту для освоєння технологій та цифрових практик. Оновлення в Рамці стосуються всіх п’яти областей.
DigComp 2.2 складається із двох основних частин. У розділі 2 представлено інтегровану структуру Рамки з новими прикладами знань, навичок та ставлення. Ці приклади ілюструють нові пріоритетні напрями, які дають змогу особам впевнено, критично і безпечно взаємодіяти з повсякденними цифровими технологіями, а також з новими технологіями, як-от системи керовані штучним інтелектом (ШІ).
У розділах 3 та 4 зібрані містяться інструменти для самоаналізу та моніторингу розвитку цифрової компетентності, а також посилання на посібники та звіти, які допомагають запровадити DigComp у різних контекстах, наприклад, на роботі чи на міжнародному рівні. Важливо відзначити, що надається огляд перекладів та національних адаптацій DigComp, включаючи посилання на класифікацію ESCO.
Оновлена версія DigComp 2.2 зосереджена на «Прикладах знань, навичок та ставлення, що застосовуються до кожної компетентності» (Вимір 4). Для кожної з 21 компетентностей наведено 10-15 тверджень, проілюстровані сучасними прикладами. Отже, оновлення не змінює дескриптори концептуальної еталонної моделі та не змінює опис рівнів вправності за кожною компетентністю (Вимір 3). Крім того, приклади використання, представлені у Вимірі 5, залишилися незмінними.
Додані 250 прикладів висвітлюють нові теми, пов’язані з цифровим світом, що виникли з часу останнього оновлення рамки. Нові приклади стануть корисними, наприклад, для тих, хто відповідає за планування та оновлення освітніх програм. Вони можуть використовувати ці приклади для розгляду тем, актуальних у сучасному суспільстві, до яких належать:
• Дезінформація в соціальних мережах та на сайтах новин (наприклад, перевірка інформації та її джерел, фейкові новини, інформаційно-цифрова фабрикація) у поєднанні з інформаційною та медійною грамотністю.
• Тенденція датафікації інтернет-сервісів та програм (наприклад, фокус на тому, як використовуються персональні дані).
• Взаємодія громадян із системами штучного інтелекту (включаючи уміння та навички роботи з даними, захист даних та конфіденційність, а також етичні міркування).
• Нові технології, такі як Інтернет речей.
• Проблеми екологічної стійкості (наприклад, ресурси, що споживаються ІКТ).
• Нові контексти (наприклад, віддалена робота та гібридна робота).
У документі наголошено, що приклади знань, умінь та навичок, а також ставлення, додані до DigComp 2.2, не варто сприймати як набір результатів навчання, які очікуються від усіх громадян. Водночас їх можна використовувати як основу для розробки описів цілей навчання, змісту, досвіду навчання та його оцінки тощо.
Особливу увагу приділено питанню щодо взаємозв’язків цифрових компетентностей та ключових компетентностей (визначених Рекомендацією 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС), які взаємопов’язані між собою та взаємодоповнюють одна одну.
• Згідно з рекомендацією «Ключові компетентності для навчання протягом усього життя», грамотність (literacy competence) включає, наприклад, «здатність розрізняти та використовувати різні типи джерел, шукати, збирати та обробляти інформацію».
• Громадянська компетентність (сivil/сitizenship competence) у загальному розуміється як «здатність діяти як відповідальні громадяни та певною мірою брати участь у громадському та соціальному житті». DigComp визначає її через участь у громадській діяльності за допомогою цифрових технологій. Нові приклади намагаються проілюструвати цей взаємозв'язок, висвітлюючи знання, навички та ставлення, які взаємодоповнюють обидві теми.
• Громадянська компетентність також пов'язана з медійною грамотністю (media literacy), визначаючи «здатність отримувати доступ, критично розуміти та взаємодіяти як з традиційними, так і з новими формами ЗМІ, а також розуміти роль та функції ЗМІ в демократичних суспільствах».
Детальніше з Рамкою цифрових компетентностей громадян DigComp 2.2 можна ознайомитися за посиланням: https://ec.europa.eu/social/main.jsp?langId=en&catId=89...
Перевірка своєї цифрової грамотності за допомогою національного тестування. Завдання тесту систематизовані за сферами знань європейської рамки цифрових компетентностей DigComp 2.1. для громадян, що була адаптована українськими експертами.
Добірка сервісів для дистанційного навчання для вчителів від Оленки Северенчук та команди Мінцифри.
У методичному посібнику представлені рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти із застосуванням технологій дистанційного навчання та ефективного застосування Інтернет ресурсів у освітньому процесі як складової дистанційного навчання, наголошено про вплив на зміст і методику викладання предмета, висвітлено форми та методи використання різноманітних мультимедійних технологій як інноваційного методу при вивченні дисципліни, зазначено важливість порталів та Інтернет освітніх сайтів.
Видання рекомендовано для педагогічних працівників освітніх закладів.