Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН
У дослідницькій роботі на основі створення та реалізації проєкту «ЕкоГлухів», аналізу наукової літератури зроблено висновок, що формування екологічної свідомості та екологічної культури у здобувачів освіти можливе завдяки популяризації інформації екологічного спрямування та опанування практичними навичками.
Проаналізовано етапи створення, підготовки та реалізації екопроєкту. Запропоновано шляхи вдосконалення організації проєктної діяльності здобувачами освіти в закладах освіти. Звернуто увагу на те, що сучасні діти краще сприймають та засвоюють інформацію, якщо особистість сама активно залучена до означеного процесу, особливо завдяки інформаційно-комунікативним технологіям і безпосередній практичній діяльності. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення системи організації проєктів, екологічних зокрема.
Відмічено, що для інноваційного розвитку освітніх організацій, створення команди однодумців, реалізації та досягнення поставлених цілей, керівництву, педагогам і здобувачам освіти обов’язково необхідно опанувати технологію проєктної діяльності.
Виступ- захист: https://youtu.be/9HuLMBLFgto
У роботі досліджено теоретико-наукові засади академічної доброчесності, вивчено інноваційні підходи щодо запровадження академічної доброчесності у закладах освіти. Опрацьовано законодавчу базу, визначено роль і місце доброчесності в системі освіти та розвитку держави. Виділені основні принципи та механізми формування доброчесності у закладах освіти.
Проаналізовано процес реалізації проєкту «AIЕСEI» (академічна доброчесність закладів позашкільної освіти), який створено та впроваджено самоврядуванням вихованців Глухівського міського центру позашкільної освіти, метою якого є мотивація вихованців до створення власного творчого «продукту». Спільна робота самоврядування вихованців, гуртківців та педагогів над проєктом «AIЕСEI» дозволила розробити «правила» дотримання доброчесності в закладі під час участі в конкурсах, акціях, проєктах тощо. Для зрозумілості запропонований кодекс честі вихованців Глухівського міського центру позашкільної освіти, який створений у вигляді інфографіки.
Виступ-захист: Педагогіка Троша Ангеліна Володимирівна - YouTube
Анотація
Дослідницька робота присвячена мотиваційному та операційному компонентам саморозвитку старшокласників в умовах дистанційного навчання.
На основі вивчення наукової літератури визначено психологічні умови успішності старшокласників при дистанційному навчанні. Доведено, що в умовах дистанційного навчання на перший план виходить стимулювання мотиваційної складової навчання, в тому числі мотивації до саморозвитку старшокласників. Сформульовано визначення поняття «саморозвиток в умовах дистанційного навчання» та виокремлено його структурні компоненти: ціннісно-мотиваційний структурний компонент; когнітивно-рефлексивний структурний компонент; операційно-діяльнісний структурний компонент, який включає в себе тайм-менеджмент старшокласника.
Підібрано методики та проведено емпіричне дослідження мотивації саморозвитку та тайм-менеджменту старшокласників в умовах дистанційного навчання, на основі чого зафіксовано рівень реалізованості потреби у саморозвитку, основні мотиви саморозвитку, планування заходів саморозвитку при складанні режиму дня, суб’єктність старшокласників при плануванні заходів із саморозвитку та реалізованість цих планів. З урахуванням результатів емпіричного дослідження розроблено та апробовано щоденник «Мій мотиватор».
Анотація
У дослідницькій роботі на основі аналізу наукової літератури висвітлено, що рекреаційне господарство є однією з пріоритетних сфер суспільного життя в Україні і має істотне соціально-економічне значення. Проблемою сьогодення є необхідність у розробці нових санітарних норм і правил, що регламентують організацію роботи водних рекреацій та придатності водних ресурсів.
Актуальною є методика проведення досліджень для визначення рівня фітотоксичності води. У роботі представлено дослідження фітототоксичних властивостей води рекреаційних зон річки Есмань, р. Берізка (о. Чернечина), о. Радіонівське, о. Скоропадське, о. Павлівське міста Глухова за допомогою методу біоіндикації «ростового тесту» з використанням тест-культури (пшениці озимої) по сезонам. Порівнявши рівень фітотоксичності води р. Есмань та озер у різні сезони року, виявлено тенденції зміни рівня фітотоксичності та можливих причин цього явища. Експеримент показав, що рівень фітотоксичності значно зростає в осінній період, порівняно з літнім, весняним і зимовим. Отже, доведено, що місцеві озера є суттєвими накопичувачами токсинів, що осідають у намулі та спричинюють погіршення якості води і підвищення її фітотоксичності.
У роботі зазначено, що водні екосистеми відіграють важливу роль у збереженні та підтриманні сприятливого для людини стану навколишнього середовища, а тому до важливих завдань української землевпорядної, економічної та юридичної науки стає напрацювання дієвих механізмів охорони земель водного фонду, збереження високої якості водних ресурсів.
Анотація
У дослідницькій роботі "Організація екологічного проєкту: "Екостиль мого життя" на основі аналізу наукової літератури висвітлено, що формування екологічної свідомості та екологічної культури здобувачів освіти реалізується при залучені учнів до спільної роботи над проєктами. Закладам загальної середньої освіти важливо навчити здобувачів створювати і реалізовувати власні проєкти. Сучасна молодь краще сприймає та засвоює інформацію, якщо вона сама активно залучена в цей процес з допомогою інформаційно-комунікативних технологій і безпосередньо практичної діяльності.
Відмічено, що активізація природоохоронної проєктно-дослідницької діяльності здобувачів освіти ґрунтується на впровадженні проєктних технологій через традиційні і нетрадиційні, групові і індивідуальні форми роботи. Для інноваційного розвитку освітніх організацій, створення команди однодумців, реалізації і досягнення поставлених цілей, педагогам та учнівському самоврядуванню закладу освіти обов’язково необхідно опанувати проєктною технологією. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення системи організації екологічного виховання здобувачів закладу загальної середньої освіти.
АНОТАЦІЯ
Дослідницька робота присвячена визначенню перспектив відновлення ландшафтів Есманьської, Глухівської, Шалигинської громад, постраждалих внаслідок бойових дій. На основі вивчення наукової літератури був здійснений географічний аналіз формування ландшафтів Глухівської, Есманьської, Шалигинської громад. Оцінено чинники антропогенного впливу на ландшафти, зокрема, ураження території зброєю та її порушення внаслідок бойових дій, раціональне землекористування та забезпечення стабільної геоекологічної ситуації в умовах війни та післявоєнний період. Уточнено визначення поняття «ландшафт» та схарактеризовано різновиди ландшафтознавчих досліджень.
Розроблено алгоритм дослідження ландшафтів з використанням методу ландшафтного рисунка (створення карт); з'ясовано вплив обстрілів на ландшафти територій прикордоння; проаналізовано зруйновану структуру земельних угідь прикордонних громад; узагальнено досвід інших країн у відновленні ландшафтів, постраждалих внаслідок бойових дій; створено ланцюг наслідків змін ландшафтів Есманьської, Глухівської, Шалигинської громад, постраждалих внаслідок бойових дій; запропоновано схему і «дорожню мапу» збалансованого розвитку ландшафтів на території Глухівської, Есманьської, Шалигинської громад у післявоєнний час.
АНОТАЦІЯ
У дослідницькій роботі йдеться про використання молоддю 14-17 років соціальної мережі TikTok, яка набула неабиякої популярності за останній рік.
У першому розділі розглянуто та уточнено поняття: «соціальні медіа», «соціальні мережі», TikTok. Проаналізовано особливості соціальної мережі TikTok та її удосконалення.
У другому розділі вивчено досвід сучасних блогерів у створенні власного контенту TikTok для розвитку своєї підприємницької діяльності. Наголошено на перспективах розвитку цієї соціальної мережі в Україні та світі. У роботі вивчено питання взаємодії молодого покоління з мережею TikTok та проаналізовано сприйняття цільовою аудиторією контенту TikTok. Результати дослідження здобуто шляхом опитування особливостей сприйняття молоддю 14-17 років сучасної мережі TikTok. Доведено причетність ШІ у виборі контенту TikTok молоддю 14-17 років.
Анотація
Дослідницька робота містить узагальнені матеріали кейсів, створених під час навчання вихованців гуртка «Екологія людини» Глухівського МЦПО на платформі FUNdraiser. Описано етапи створення, підготовки та реалізації освітнього, соціально-екологічного проєкту «Творча майстерня «Ремісник».
Представлено шляхи вдосконалення організації проєктної діяльності молоддю в закладах позашкільної освіти. Зазначено, що молоді для розвитку освітніх організацій, створення команди однодумців, реалізації та досягнення поставлених цілей обов’язково необхідно опанувати засади проєктної діяльності, соціального та екологічного спрямування зокрема.
Зроблено висновок, що формування згуртованості жителів громади, зокрема дітей та молоді, можливо за умови реалізації проєктів соціального напрямку. Водночас розвиток екологічної культури громадян можливий за умови популяризації знань про альтернативи в побуті. Відмічено, що в умовах воєнних дій важливо піклуватися про власне ментальне здоров’я, а це можливо завдяки методу «творчої реабілітації», який і є одним із завдань реалізації проєкту, зокрема метод арт –терапії.
Нами розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення системи організації проєктів, соціально - екологічних зокрема.
Анотація
У дослідницькій роботі висвітлено проблему важливості читання новітніх екологічних казок дітьми 6 -8 років задля розуміння проблеми збереження довкілля, раціонального використання ресурсів та дотримання принципу Zero Waste.
У ході дослідження розкрито шляхи сприйняття та розуміння дітьми екологічних казок методами сторітелінгу, казкотерапії, театру, гри тощо. З’ясовано ефективність використання авторських казок у контексті екологічного виховання дітей 6-8 років. Вбачаємо, що кожен прочитаний, прослуханий та створений казковий твір націлить дітей раціонально використовувати ресурси планети та зберегти довкілля.
З метою з’ясування реального стану активного читання, прослуховування новітніх екологічних казок дітьми 6-8 років було проведено опитування батьків та інтерв’ювання дітей.
Нами було опрацьовано ефективні методики – слухання та створення сучасних екологічних казок дітьми 6-8 років. Створені новітні екологічні казки озвучено, розміщено подкастом і запропоновано дітям, батькам, педагогам для практичного використання.
Отже, формування в підростаючого покоління нової культури ставлення до природного середовища потрібно розглядати як провідне завдання сучасної освіти, як важливу проблему, яку можна вирішити шляхом читання новітніх екологічних казок.