Самоосвіта

Сертифікати професійного зростання

Педагогічна ідея

Тема досвіду: «Формування  ключових компетентностей   учнів  початкових класів в умовах сьогодення  засобами інтерактивного навчання»

« Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, стаю майстром.» Конфуцій

Суть  педагогічної ідеї.

Життя висунуло новий суспільний запит на розвиток творчої особистості школяра. Наскільки  наші діти будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть  контролювати і аналізувати свою  власну діяльність, залежить насамперед від школи.

Відповідно до цього виникає потреба у розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетентностей особистості.

Суспільству необхідні учні і випускники, готові змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

Важливим результатом якості освітнього процесу має бути оволодіння кожним учнем ключовими компетенціями. Посилення компетентнісної спрямованості, як зазначається у Державному стандарті початкової освіти, створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетенцій учнів, поглиблення їх практичної і творчої діяльності. Компетентнісний підхід до організації освітнього процесу на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях.

У Державному стандарті зазначено, що основним завданням початкового навчання є оволодіння учнями ключовими компетентностями.

 До ключових компетентностей відносяться:

·                     вміння вчитися;

·                       загальнокультурна;

·                      громадянська;

·                     здоров’язбережувальна;

·                     компететності з ІКТ;

·                      соціальна.

За інноваційним потенціалом досвід  є  модифікаційним, оскільки  пов’язаний з удосконаленням уже відомих ідей, технологій, методик. За його допомогою творчо опрацьовується передовий досвід, що дає високий результат.

Серед великої кількості традиційних і інноваційних педагогічних технологій формування  ключових компетентностей   учнів  початкових класів в умовах сьогодення  мою увагу привернули інтерактивні технології навчання. Як відомо, інтерактивне навчання (за О.Пометун) – це діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

Технології, методи, прийоми, форми роботи.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього застосовую такі методи навчання: метод прогнозування, постановка та рішення проблемного запитання, метод образного бачення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, метод порівняння, метод «уживання», метод запитань, метод рецензій, метод аналізу, об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ, метод оцінювання дій інших, метод дослідження проблеми, метод інформації, творчі завдання.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.

      В своїй роботі використовую такі методи  інтерактивного навчання:

«Мозкова атака», «Кубування», «Асоціативний кущ», «Передбачення», «Взаємного навчання», «Доповідач-респондент»,  «Дискусія», «Мозаїка».

Починаючи працювати з класом, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших форм і методів навчання, таких, як «Мікрофон», робота в парах, впровадження технології ігрового і проблемного навчання. Так, на уроках читання, починаючи з 2-го класу учні працюють в парах. Слова подаю в два стовпчики. Перший стовпчик читає один учень, а другий слідкує за правильністю читання, а потім обмінюються ролями.

На уроках «Я досліджую світ» часто пропоную дітям працювати в групах. Вивчаючи тему «Знайомлюся з вірусами і бактеріями» у 4 класі пропоную заповнити таблицю про користь та шкоду бактерій , що сприяє кращому  засвоєнню матеріалу. Учням дуже подобається розігрувати ситуації за ролями. Тому часто під час уроків читання діти читають за ролями, драматизують, програють сценки.

На своїх уроках часто застосовую метод «Передбачення», який дозволяє систематизувати думку, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій.

Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод «Мікрофон» даний метод використовую на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу.

Дуже часто застосовую метод «Асоціативний кущ». Пропоную дітям певне слово, яке стосується теми уроку, а вони згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

Використовую ігрову технологію навчання, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Діти полюбляють мовознавчі ігри такі як «Ребуси», «Кросворди», «Завдання-жарти», математичні ігри: «Естафети», «Віднови числа», «Цікаві квадрати», природничі ігри: «Хто де живе?», «Що зайве?», «Коли це буває?»

На своїх уроках застосовую технологію проблемного навчання. Дана технологія вчить дітей не сидіти склавши руки, не бути пасивними слухачем, а самим включатися у роботу. У цьому розвиваються дуже важливі якості – уміння слухатиінших і висловлювати свої думки, версії, формулювати тему уроку, промовляти алгоритм дій, терпимість і повага до чужої думки, прагнення до пошуку.

У своїй роботі використоую такі форми роботи як фронтально-колективна, групова, парна, самостійно-індивідуальна форми роботи на різних етапах уроку. Під час групової форми роботи учні вчаться ділитися на групи, вислуховувати один одного, визначати правильне розв’язання завдання, вміти аргументувати, доповідати. Застосовують принципи командної роботи, розподіляють ролі в групі.

У своїй роботі використовую методи і прийоми на різних етапах уроку. Під час актуалізації опорних знань використовую такі методи і прйоми як «Взаємоопитування», «Запитання-відповідь», гра «Чомучики», «Мікрофон», «Вірю не вірю», оголошення теми і мети уроку - методи «Дешифрувальники», «Моаїка», пояснення нового матеріалу - методи «Позначки», «Мозкова атака», «Асоціативний кущ», «Кола Вена», на етапі систематизація та узагальнення вивченого використовую елементи технології «Створення ситуації успіху». Перевірити рівень знань мені допомагають такі методи як «Знайди спільне», «Знайди пару», «Фішбоун», «Прес».

Ефективність та результативність впровадження педагогічної ідеї.

Впроваджуючи всі ці методи і прийоми у своїй роботі помітила, що діти стають впевненими, вільно спілкуються між собою, долають труднощі, знаходять матеріали в мережі інтернет, вміють аналізувати, узагальнювати. Вони набувають компетентностей , які допоможуть їм реалізуватися в майбутньому. Будуть вміти застосувати свої вміння у подальшому житті. Важливим нині є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати у школяра вміння вчитися. Це вміння формується шляхом компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання. Саме розвиток в особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів буде успішною за умови комплексного забезпечення усіх складових навчального процесу, а саме: чіткого визначення цілей навчання, добору відповідного змісту навчання, оновлення навчально-методичного забезпечення, добору ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності, відповідної професійної підготовки вчителя.