Дотримання авторських прав та ліцензій на використання графічних зображень 

Однією з основних проблем, пов'язаних з розвитком комп'ютерних мереж є дотримання авторського права і інтелектуальної власності.

Як заявляють окремі автори, "добра половина всіх авторських творів,  доступнх в мережі, опинилися там на незаконних підставах, тобто, саме з порушенням прав інтелектуальної власності. Численними є і недобросовісні ставлення до доменних імен.
Так, у середині 90-х років, коли бум, пов'язаний з мережею тільки починався, окремі особи недобросовісно зареєстрували значну кількість адресних найменувань (особливо в зонах com.ua, kiev.ua і прдібних), що містять чужі назви фірм і товарних знаків, з метою подальшого продажу адрес власникам знаків. І сьогодні ці компанії, прийшовши на український ринок, змушені платати цим особам, або судитися з ними.

• авторські права провайдерів на комп'ютерні програми  і бази даних, що реалізують сам доступ до Інтернет  або розміщення веб-сайтів на їх технічних платформах (серверах);

• авторські права виробників програмного забезпечення для цих серверів провайдерів;

• авторські права власників веб-сайтів на власне контент веб-сайту, його програмну частину і інші об'єкти авторського права на ньому розміщені: (статті, зображення, музику, бази даних тощо);

• авторські права конкретних власників прав на об'єкти, розміщені на веб-сайтах: комп'ютерні програми, музику, статті, зображення, бази даних тощо, які дуже активно використовуються користувачами Інтернету.

Твори в електронній формі, доступні в цифровій мережі можуть бути сприйняті необмеженим колом користувачів в будь-який час за бажанням кожного з них. Твори, які мають відкритий доступ, будучи якось перетворені в цифрову  форму і завантажені в Інтернет, стають легкою здобиччю порушників авторських прав.

Інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень або іншим способом.

На початковому етапі розвитку Інтернету більшість його користувачів дотримувалася позиції про неможливість поширення діючих норм на правовідносини, що виникають в цифрових мережах. Як наслідок цього, почалася підготовка законопроектів, присвячених спеціальному регулюванню правовідносин, що виникають в мережевому просторі, зокрема проект Закону про регулювання вітчизняної частини Інтернету. Однак більшість юристів на сьогднішній день вважають, що чинне законодавство цілком в змозі адекватно регулювати хоча б деякі сфери взаємовідносин, що виникають в мережі.

Найбільш часто через Інтернет передаються,  а в тому числі і шляхом такої передачі порушуються авторські права, такі об'єкти прав: літературні, музичні та аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми, а також твори образотворчого мистецтва, фотографії тощо.

Відповідно до Закону про авторське право форма авторського договору, на підставі якого повинні бути передані майнові права, повинна бути письмовою. Звичайно, недотримання письмової форми договору не тягне його недійсність, а лише позбавляє сторони права посилатися на показання свідків. Однак, у зв'язку з особливостями авторського договору (зокрема, необхідністю погодити в ньому не тільки майнові права, які передаються, але й термін, територію, можливість переуступки прав третім особам та ін.) усна домовленість майже ніколи не тягне передачу авторських прав. Як наслідок використання договору стає незаконним і дає можливість автору або його правонаступнику подавати до суду.

Вперше термін "злочин", пов'язаний з використанням комп'ютерів, був використаний в одній із доповідей Стендфордського дослідницького інституту, а потім, в злегка зміненому вигляді, він знову з'явився в документах 1979 і 1989 років. Ця класифікація широко вживалась в опублікованих пізніше статтях з кіберзлочинності: комп'ютер, як суб'єкт злочину, або комп'ютер, як інструмент (четвертий варіант, запропонований в 1973 році, - комп'ютер, як символ - мабуть, вийшов з ужитку в 1980-х роках).

Забороненеа законом та/або  судовою практикою поведінка, яка:

• напрвлена на власне комп'ютерну сферу та комунікаційні технології;

• включає використання цифрових технологій у процес дійснення правопорушень;

• використання комп'ютера, як інструменту в процесі здійснення інших злочинів, і, відповідно, комп'ютер виступає при цьому як джерело електронних процесуальних доказів.

У законах і договорах, у тому числі прийнятій Радою Європи конвенції з кіберзлочинів, дано визначення різних видів злочинів, пов'язаних з використанням комп'ютерів, таких як:

• злочини проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних систем;

• правопорушення щодо контенту;

• правопорушення відносно інтелктуальної власності.

як об'єкти авторського права, які найбільш часто можуть бути розміщені в Інтернеті: малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кінокадр, телекадр, відеокадр, малюнок та інші.

Згідно статті 421 чинного Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на вище зазаначені твори є творець об'єкта права інтелектуальної власності (автор) та інші особи, яким належать особисті немайнові права, а також (або) власник майнових авторських прав інтелектуальної власності.

Також і згідно статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи спадкоємці передали авторські майнові права.

У разі, якщо на фотографії зафіксований об'єкт, який не анлежить до об'єктів авторського, користувач повинен укласти договір з особою, яка володіє вийнятковими авторськими правами на фотографію. Але разом з тим, на фотографіях нерідко фіксуються об'єкти, що охороняються також нормами авторського права. Наприклад, твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, твори декоратвно-прикладного мистецтва, твори архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва.

Використовуючи такі твори, слід пам'ятати про те, що використання зазначених об'єктів авторських прав, як і використання фотографій, може здійснюватись тільки на підставі письмового дозволу автора (правовласника) відповідно до статті 15 чинного законодавства України "Про авторське право і суміжні права". Інакше кажучи, користувчеві слід укладати договір не тільки з автором (правовласником), але і з автором (правовласником) охоронюваного авторським правом твору, який відтворюється на фотографії.

Найважливіше питання - визначення правової природи основного компонента всесвітньої мережі HTML-файлу. Файл HTML втілює в собі одразу декілька об'єктів інтелектуальної власності.

З точки зору внутрішньої структури - це комп'ютерна програма, але з точки зору зовнішнього оформлення сторінка HTML може представляти собою літературний твір, твір художника, дизайнера тощо.

Жоден з існуючих способів охорони не враховує повністю спеціфіку HTML.

Безперечно, виходом була б розробка особливого механізму охорони HTML-сторінок і внесення відповідних змін до законодавства про інтелектуальну власність.