Вересень 1994 року. Історичний момент освячення та закладення наріжного каменя нашого майбутнього храму. Саме з цієї миті розпочався великий шлях віри православної громади м. Буська
Вересень 1994 року. Історичний момент освячення та закладення наріжного каменя нашого майбутнього храму. Саме з цієї миті розпочався великий шлях віри православної громади м. Буська
Історія нашого храму святих апостолів Петра і Павла в Буську — це не просто літопис будівництва. Це розповідь про те, як ціла громада змогла пройти через важкі випробування, зберігши гідність, вірність слову та мир у рідному місті.
Все почалося на межі 80-х та 90-х років. Тоді наша православна громада молилася в старому храмі св. Миколая. Час був буремний: міжконфесійні суперечки та напруга між сусідами тримали місто в тривозі. Перед православними бущанами став важкий вибір: іти на конфлікт чи обрати шлях творення.
Настоятель громади, митрофорний протоієрей Петро Салабай, разом із вірянами прийняли історичне рішення, яке можна називаюти прикладом християнської мудрості: не воювати за стіни старої церкви, а збудувати нову власну святиню. Сказали — і почали робити, щоб зберегти спокій у Буську.
У вересні 1994 року було освячено наріжний камінь. Будемо чесними — тоді мало хто в місті вірив у наш успіх. Деякі казали: «В країні криза, грошей немає, ви ніколи не добудуєте такий храм». Але вони не знали сили нашої громади.
Іконостас храму (Різьбяр Репа Хлевінський. Малювання Антона Манастирського)
Ці чотири роки стали справжнім подвигом. На кошти парафіян та завдяки їхній важкій праці під проводом отця Петра Салабая, здійнялася мурована однокупольна хрестоподібна будівля вражаючих розмірів:
Висота храму: 38 метрів;
Довжина: 33 метри;
Місткість: до 2000 вірян.
Ми будували самі: хтось давав останню копійку, хтось після роботи йшов розвантажувати цеглу. Храм ріс як живий доказ того, що віра сильніша за будь-який скептицизм.
12 липня 1998 року відбулося урочисте освячення новозбудованої святині. А вже наступного дня, 13 липня 1998 року, громада виконала свою обіцянку: офіційно передала ключі від церкви св. Миколая католицькій громаді. Ми не забирали чужого — ми збудували своє, дотримавши слова до останньої літери.
Мистецька та духовна окраса краю
Наш храм став гордістю православної громади міста. Його серце — старовинний іконостас 1938 року (придбаний у м. Комарно), над розписами та різьбою якого працювали видатні майстри Антон Манастирський та Репа Хлевінський.
Сьогодні, під духовним керівництвом отця Петра Салабая та отця Івана Салабая, наш храм залишається символом незламності православної громади Буська. Ми пам'ятаємо свою історію і кожного, хто допоміг звести ці золоті куполи.