Відповідно до законодавства України, батьки або особи, які їх замінюють, мають право та обов’язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечувати освіту та готувати до самостійного життя (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» формами здобуття освіти є: індивідуальна (екстернатна, СІМЕЙНА (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві) та ін.