Українські землі на початку ХІХ століття

Завдання до уроку

1.Запишіть тему.

2.Перегляньте карту та опрацюйте текст 1 та письмово дайте відповіді на питання:

• до складу яких держав входили українські землі на початку ХІХ століття?

• Які українські землі входили до складу яких саме держав?

• до складу якої держави ввійшла більшість українських земель?

• Яку загальну назву отримали українські землі ,що входили до складу Російської імперії, до складу Австрійської імперії?

3. Опрацюйте текст 2 та визначте які явища свідчили про початок у ХІХ столітті процесу модернізації України

4. До наступного уроку пригадайте що таке " кріпацтво", " ринкові відносини", " індустріальне суспільство", " аграрне суспільство"

текст 1

Україна у XIX ст.

Наприкінці XVIII ст., у зв’язку з поділами Речі Посполитої, українські землі стали частинами двох імперій – Австрійської та Російської. У складі Російської імперії перебувало близько 85 % земель, заселених українцями, у складі Австрійської імперії – 15 %. Території, підпорядковані російській владі, називають Наддніпрянською Україною, австрійській – Західною Україною, або західноукраїнськими землями. Населення Наддніпрянської України від кінця XVIII до початку XX ст. збільшилося з 7,7 до 23,5 млн осіб, Західної України – із 2,5 до 6,4 млн.

текст 2

Наприкінці XVIII - початку XIX ст. у Західній Європі настає ера машин. Ручна робота в сільському господарстві й ремеслі, яка багато століть була основою життя суспільства, поступається місцем машинному (індустріальному) виробництву.

Перехідний період від аграрно-ремісничого до індустріального виробництва, який охопив XIX - початок XX ст., називають модернізацією (модерний - сучасний; зміни відповідно до вимог сучасності).

Економічні відносини стали будуватися на приватній власності на засоби виробництва, вільнонайманій робочій силі, ринкових відносинах і конкуренції.

Період позначений також розвитком індустріального суспільства, появою мережі залізниць, промисловим переворотом – переходом від ручної до машинної праці, виникненням нових робітничих професій, трансформацією аграрного господарства, посиленням процесів урбанізації та поглибленням міської інфраструктури, розгалуженням мережі гімназій, реальних училищ та університетів з ученими світового рівня.

XIX ст. — початок XX ст. — це період складних внутрішніх перетворень України: розпаду феодальних відносин, ліквідації кріпацтва, становлення на її теренах машинного промислового виробництва, поширення ринкових відносин, зростання міст (урбанізація), розпаду станового суспільства і формування нових соціальних груп, розвитку освіти, літератури, мистецтва й науки. Усе це в комплексі становило процес модернізації України.