Під час оцінювання навчальних досягнень з історії враховується:
рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в тексті:
Рівні навчальних досягнень. Бали. Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий рівень
1 бал
Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.
2 бали
Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.
3 бали
Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту.
ІІ. Середній рівень
4 бали
Учень може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об’єкт.
5 балів
Учень з допомогою вчителя може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій.
6 балів
Учень може самостійно відтворювати фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації.
ІІІ. Достатній рівень
7 балів
Учень послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань.
8 балів
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти.
9 балів
Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти.
ІV. Високий рівень
10 балів
Учень використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії.
11 балів
Учень володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії.
12 балів
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати власну інтерпретацію історичних явищ.
Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов’язкового врахування вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів чи, наприклад, одинадцятикласника. Так, має ряд особливостей пропедевтичний курс “Вступ до історії. 5-й клас”. Без її урахування застосування критеріїв неминуче призведе до переобтяження учнів.
Взято за посиланням: https://edera.gitbook.io/histmon59/vstup/kryteriyi_ocinyuvannya
Хронологічні
Основна школа
визначати дати і хронологічні межі подій;
співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям;
співвідносити дати подій з певним перiодом історії;
правильно користуватися лінією часу;
встановлювати послiдовність та синхронність історичних подій;
складати хронологічні таблиці;
синхронізувати події історії України та всесвітньої історії;
складати синхроністичні таблиці;
виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу.
Старша школа
розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;
співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії;
використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.
Картографічні
Основна школа
визначати географічне положення країни, рельєф місцевості;
показувати на карті місця історичних подій;
читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти;
виконувати завдання на контурній карті;
використовувати карту як джерело інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів;
користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополiтичними чинниками і факторами навколишнього середовища;
використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, полiтичних інтересів тієї чи іншої країни.
Старша школа
аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період;
аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України;
на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями і явищами;
характеризувати історичний процес та його регiональні особливості, спираючись на карту.
Спеціальні
Основна школа
самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії;
аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації;
визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах чи визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів;
розповідати про історичні події й явища та описувати їх;
давати історичну характеристику видатним діячам;
формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб;
визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;
висловлювати власну точку зору щодо історичної інформації й обґрунтовувати її;
відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої.
Старша школа
визначати роль людського фактора в історії, давати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, складати політичні та історичні портрети;
виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі;
самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події;
критично аналізувати та оцінювати історичні джерела;
виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.
Взято з ресурсу: https://edera.gitbook.io/histmon59/vstup/klasyfycaciya_umin_ta_navychok
Спочатку — чотири або й шість уроків у школі, потім — домашні завдання... А ще ж хочеться погуляти з друзями, піти на улюблений гурток і просто відпочити! Та як організувати свій час, щоб усе встигати?
Сьогодні я поділюся з Тобою порадами, як планувати свій день так, щоб навчатися на відмінно, відпочивати яскраво і досягати усіх поставлених цілей. Готуйся: адже над здійсненням кожної мрії потрібно гарненько попрацювати!
Мистецтво планувати свій день за кордоном називають модним зараз словом «тайм-менеджмент» (у перекладі — «управління часом»). Цю складну науку намагаються опанувати і студенти, і дорослі. А Тобі пропоную почати просто зараз — чим старшим Ти ставатимеш, тим потрібнішим буде це вміння!
Що ж потрібно для того, аби все встигати?
Відповідь проста: Ти маєш навчитися складати план на день. А краще — одразу на тиждень. «Ой, усі мої спроби це зробити закінчувалися нічим», – можеш відповісти Ти. Я чудово Тебе розумію. Та річ у тім, що спрацює не будь-який план, а тільки реалістичний!
А як скласти реалістичний план?
Перше правило: на Твоєму навчальному столі завжди має бути розклад уроків, гуртків і секцій. Він підкаже Тобі, які домашні завдання потрібно зробити у першу чергу, а ще — куди і коли треба встигнути.
Друге правило: заведи окремий аркуш паперу або навіть блокнот для того, щоб записувати туди корисні справи, які потрібно зробити – прибрати у кімнаті, допомогти тату з ремонтом, приготувати тістечка до свята... Подумай, що корисного Ти можеш зробити завтра, післязавтра, на вихідних?
Третє правило (найприємніше): окремі записи роби для своїх улюблених справ, хобі та планів на відпочинок. Давно хочеш піти з подругою на прогулянку? Ніяк не зберешся створити красиву листівку до Дня святого Валентина? Плануєш із батьками вечірній перегляд гарного фільму? Запиши ці чудові ідеї, щоб не забути про них і внести у свій план.
Тепер, коли у Тебе склалося чітке уявлення, які завдання потрібно виконати, а які бажання — втілити в життя, вітаю: Ти готовий складати щоденні плани.
Отже, як скласти розклад на день?
Візьми свої списки навчальних, корисних та улюблених справ і починай планувати.
1. Подумай, які справи сьогодні зробити найважливіше. Завтра контрольна робота? А може, потрібно написати великий твір чи вивчити напам'ять складний вірш? Це — Твої пріоритетні завдання, які потрібно виконати у першу чергу.
2. Тепер, коли найважливіші завдання записані, поміркуй: чи можеш Ти якось допомогти своїм рідним чи друзям? Планується генеральне прибирання? Ти пообіцяв однокласнику, що поясниш складну задачу? Внеси ці пункти до свого плану.
3. А ось і він — вільний час! Як Ти використаєш його? Підеш на прогулянку чи почитаєш книгу? Зустрінешся з друзями чи дивитимешся фільм удома? Думаю, Ти знаєш, чого хочеш ;)
Розклад готовий? Що, невже в ньому надто багато пунктів?
Це не страшно:
У першу чергу виділи кольоровою ручкою свої найважливіші завдання. Це — Твій план мінімум. Буде виконаний тільки він — це вже успіх!
Кожне виконане завдання відмічай галочкою або викреслюй: о, яке ж це приємне відчуття!
Усі пункти плану виконані, а час та енергія ще є? Подумай, які важливі справи чекають на Тебе цього тижня. Раптом післязавтра чи за кілька днів у Тебе страшнючий урок, до якого треба буде готуватися мало не весь день? Тоді почни сьогодні!
А може, ситуація діаметрально протилежна — план не виконаний? Це нормально: проте Ти мусиш проаналізувати, чому так сталося. Найважливіші речі зроблені? От і добре — можна спокійно лягати спати. Невиконані пункти плану перенеси на наступні дні.
Щовечора переглядай свій план і роби висновки: скільки вдалося зробити і як можна покращити свій розклад. Вже скоро Ти розробиш свій ідеальний успішний графік!
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.
Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.